ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ АКУШЕРСЬКОГО СТАЦІОНАРУ

Структура акушерського стаціонару:

1. Приймально-пропускний блок.

2. Фізіологічне (перше пологове) відділення.

3. Обсерваційне (друге пологове) відділення.

4. Відділення новонароджених.

5. Відділення патології вагітних.

Якість роботи акушерського стаціонару залежить від рівня організації й злагодженості в роботі всіх йога основних ланок: приймально-пропуск­ного блоку, фізіологічного та обсерваційного акушерських відділень, від­ділення новонароджених, відділення патології вагітних.

Основні показники роботи пологового стаціонару. Для оцінки якості роботи акушерського стаціонару та ефективності надання акушерської допомоги використовують показники, які розраховують на основі звітної документації, а саме:

1. Кількість пологів за рік.

2. Кількість передчасних пологів.

3. Кількість ускладнених пологів.

4. Материнська смертність (включає смертність вагітних, роділь та по­роділь до 42 дня після пологів).

5. Перинатальна смертність (включає антенатальну—під час вагітнос­ті, інтранатальну — під час пологів та ранню неонатальну — протягом пер­ших 168 годин).

6. Кількість мертвонароджених (кількість мертвонароджених на 100 народжених живими та мертвими).

7. Смертність новонароджених (рання неонатальна смертність — протягом перших 168 годин після народження).

8. Частота кесаревих розтинів на 1000 пологів.

9. Кількість недоношених новонароджених (кількість недоношених мертвих та живих на 100 народжених живими і мертвими).

Приймально-пропускний блок

Приймально-пропускний блок складається з фільтра і санітарних про­пускників. У фільтрі проводять опитування, загальний огляд вагітної, вимі­рювання температури тіла, огляд зіва, з’ясовують епідеміологічний анамнез, після чого жінку направляють у санітарний пропускник фізіологічного чи обсерваційного відділення. Санітарні пропускники мають бути влаштовані так, щоб жінку, яка поступає на пологи чи у відділення патології вагітності, можна було б проводити лише в одному напрямку: із фільтра — в оглядову, з оглядової — в туалет, відтак — у душову, а звідти — в передпологову палату.

В оглядовій детальний огляд проводить лікар (загальне і зовнішнє аку­шерське обстеження, вислуховування серцебиття плода). Після цього прово­дять обрізання нігтів на руках і ногах, гоління лобка і пахових впадин, обробку нігтьових валиків 1% спиртовим розчином йоду, очисну клізму. Роділля отримує індивідуальний пакет, куди входять стерильні сорочка, рушник, ко­синка, підкладна церата на унітаз. Після акту дефекації та душу жінку перево­дять у передпологову палату. Слід пам’ятати, що туалет і душова повинні мати прозорі двері, які не закриваються зсередини (необхідність спостере­ження чергового персоналу). В санпропускнику має бути набір медикаментів та інструментів для надання невідкладної допомоги при еклампсії.

У приймально-пропускному блоці заповнюють паспортну частину «Іс­торії пологів».

Фізіологічне (перше пологове) відділення

До складу акушерського фізіологічного відділення входять пологовий блок (1-2 передпологових палати, не менше 2 пологових зал, оглядова кімната — мала операційна, велика операційна, палата для роділь з екламп­сією), післяпологові палати.

Кількість ліжок у передпологових палатах має складати 10-12% загаль­ної кількості ліжок. Бажано, щоб було не менше 2-х палат. У палаті має бути наркозний апарат для знеболювання пологів, налагоджена центра­лізована подача кисню до кожного ліжка. Усі передпологові палати мають бути оснащені бактерицидними лампами.

Після поступлення жінки у пологовий блок в оглядовій кімнаті, малій операційній їй проводять вагінальне дослідження і переводять у передпо­логову палату, де лікар спостерігає за станом роділлі в першому періоді пологів стежить за характером пологової діяльності, внутрішньоутробним станом плода, просуванням передлеглої частини, відходженням навколопло- дових вод, характером виділень, здійснює знеболювання пологів. У випадку нормального перебігу пологів запис в історію пологів проводять кожні 2 години в 1-ому періоді пологів, в кінці 1-го періоду — через кожну годину. За наявності тих чи інших відхилень, а також після відходження вод записи в історію заносять у міру необхідності.

Пологові зали мають бути просторими, добре освітленими у денний і в ічний час. До складу устаткування пологової зали входять: ліжка Рахма- ■ова, пеленальний столик для новонародженого, апарат для наркозу, лампи- Ьефлектори, централізована подача кисню, електровідсмоктувач, апаратура іля штучного дихання новонароджених. Обов’язково необхідно мати набори медикаментів для надання невідкладної допомоги при еклампсії та крово-

течах, а також набір інструментів для термінової лапаротомії. В пологову залу роділлю переводять у другому періоді пологів. Тут приймають пологи, спостерігають за породіллею та за новонародженим 2 години.

У пологових відділеннях районних лікарень, де немає цілодобового чергування лікаря, акушерка приймає лише нормальні пологи, а до роділь із групи високого ризику або за появи будь-якої патології викликають лікаря. Навіть у невеликій районній лікарні необхідно мати 2 пологові зали з тим, щоб одна з них працювала, а друга в цей час перебувала на дезінфекції.

Динаміка пологів ретельно відображається у відповідній медичній документації — заповнюється «Історія пологів», «Історія розвитку ново­народженого», «Книга запису пологів», «Операційний журнал», «Книга реєстрації переливання крові».

Післяпологові палати у фізіологічному відділенні складають 50-55% ліжкового фонду акушерського стаціонару. Кількість палат має бути розра­хована таким чином, щоб можна було дотримуватись принципу їх цикліч­ного заповнення. Цей принцип передбачає таку послідовність заповнення, за якої можна одночасно виписати породілей з 1-2 палат, звільнити їх для дезінфекції і прийняття наступних породіль.

Обсерваційне (друге пологове) відділення

У кожному акушерському стаціонарі має бути друге (обсерваційне) відділення та відділення (або палати) новонароджених.

У структурі обсерваційного відділення існують ті ж підрозділи, що й у фізіологічному, але ще мають бути передбачені ізолятори, куди госпіта­лізують вагітних та роділь з туберкульозом, сифілісом, вірусним гепатитом. Госпіталізації в обсерваційне відділення підлягають:

• вагітні та роділлі з підвищенням температури тіла до 37,6^oC без клі­нічних ознак інфекції;

• з безводним проміжком більше, ніж 12 годин;

• з тромбофлебітом будь-якої локалізації в гострому періоді або у фазі загострення;

• із запальними захворюваннями нирок і сечовивідних шляхів (гостра стадія, безсимптомна бактеріурія);

• якщо є прояви інфекції пологових шляхів;

• за наявності клінічного чи лабораторного підтвердження інфекції з ви­соким ризиком інфікування плода;

• за внутрішньоутробної смерті плода;

• з гострими респіраторними захворюваннями;

• з туберкульозом.

В обсерваційне відділення поступають також роділлі зі шкірними за­хворюваннями неінфекційної етіології, за відсутності документації, з ано­маліями розвитку плода, виявленими при вагітності, а також породіллі, у яких пологи відбулися за межами лікувального закладу.

Переведенню в обсерваційне відділення підлягають вагітні, роділлі та породіллі, у яких виявлено:

• підвищення температури тіла в пологах до 38^oC і вище (при триразо­вому вимірюванні щогодини);

• лихоманку невідомого генезу (температура тіла до 37,5^oC більше доби);

• післяпологові запальні захворювання;

• IV ступінь чистоти піхви або трихомоніаз.

У відділенні жінок розміщують у палати відповідно до нозологічних форм захворювання.

Відділення новонароджених

Кількість ліжок у відділенні новонароджених має складати 105-107% загальної кількості ліжок у післяпологових палатах. Площа палат має відпо­відати санітарним нормам — на одне ліжко новонародженого у фізіоло­гічному відділенні має припадати 3,0 м², на 1 ліжко недоношеного та ново­народженого в обсерваційному відділенні — не менше 4,5 м².

Основні завдання відділення новонароджених (відділення неонаталь­ного догляду та лікування новонароджених — ВНДЛН):

• здійснення догляду за здоровими новонародженими, що не перебувають у палатах разом з матерями;

• забезпечення діагностики та лікування хворих, незрілих новонароджених;

• забезпечення інтенсивного догляду недоношеним, хворим новонаро­дженим;

• за відсутності відділення інтенсивної терапії новонароджених — здій­снення первинної реанімації новонароджених у пологовій залі, палаті інтенсивної терапії.

У відділенні новонароджених мають бути окремі палати для здорових доношених і недоношених дітей, палати інтенсивної терапії, процедурна, кімната для збирання молока, а також допоміжні приміщення.

Палати відокремлюються одна від одної скляними перегородками, щоб черговій сестрі було зручніше стежити за новонародженими. Один пост

медсестри може обслуговувати не більше 20 новонароджених, а кількість недоношених, яких обслуговує один пост, не повинна перевищувати 8. Палати для недоношених мають бути обладнані кувезами, куди централі­зовано подають зволожений кисень, підтримують температуру повітря, що відповідає температурі тіла дитини, та вологість до 80%.

У відділенні новонароджених, як і в післяпологовому, дотримуються принципу циклічного заповнення палат. Це дає можливість, окрім поточного вологого прибирання, проводити у звільнених палатах генеральне прибиран­ня (1 раз на 7-10 днів). Усі палати новонароджених оснащують бактери­цидними лампами, які включають 5-6 разів на добу (коли новонароджені перебувають біля матері для годування). Температура повітря у відділенні має бути 21-22⁰C, а у палатах для недоношених — на 2⁰C вищою.

Спільне перебування матері та новонародженого.

При спільному перебуванні матері й новонародженого їх розміщують у боксах чи напівбоксах на одне-два ліжка. Кожна палата обладнана медичними вагами, тумбочками чи поличками для зберігання білизни, біксами для стерильного матеріалу, набором медикаментів для догляду за шкірою новонародженого. Бікс зі стерильним матеріалом міняють у міру використання, але не рідше 3 разів на добу. В усіх палатах мають бути дезінфікувальні засоби.

Акушерка навчає матір догляду за новонародженим, роз’яснює, як користуватися стерильним матеріалом і дезінфікувальними засобами. Запаси стерильного матеріалу і медикаментів, а також історія розвитку новона­родженого знаходяться у кімнаті для акушерок. Медикаменти зберігають під замком. Щоденно новонародженого оглядає лікар-неонатолог. Якщо стан дитини погіршується, слід негайно вирішувати питання про місце її по­дальшого перебування.

Відділення патології вагітних

Число ліжок у цьому відділенні має складати 30% загальної кількості ліжок акушерського стаціонару. Сюди госпіталізують вагітних з різноманіт­ними ускладненнями вагітності, екстрагенітальною патологією, а також для комплексної допологової підготовки.

Відділення включає палати для хворих, маніпуляційну, кабінет функціо­нальної діагностики, підсобні приміщення, санвузли.

Особливу увагу персонал відділення патології вагітності повинен приді­ляти жінкам з передлежанням плаценти, гестозами, наявністю рубців на матці. За появи щонайменших змін у стані таких жінок медсестра повинна негайно викликати лікаря, щоб надати кваліфіковану допомогу. Потрібно вчасно визначити початок пологової діяльності, відходження навколопло- дових вод, про що теж повідомити чергового лікаря.

Важливим фактором лікування у відділенні патології вагітності є дієтич­не харчування. Тому медсестри повинні стежити за дотриманням вагітними рекомендацій лікарів за наявності тієї чи іншої патології з урахуванням маси тіла, терміну вагітності тощо. Доцільно мати у відділі методичні рекомен­дації, вказівки, схеми з надання невідкладної допомоги, плани обстеження вагітних з різними захворюваннями.

В акушерських стаціонарах працюють лікарі, акушерки й медсестри. Медсестра може працювати в операційному блоці, сестрою-анестезисткою і у відділенні новонароджених.

Примірне положення про медичну сестру відділення неонатологічного профілю

1. Посаду медичної сестри відділення неонатологічного профілю (від­ділення неонатального догляду, відділення інтенсивної терапії новонаро­джених) (далі — медична сестра) може обіймати молодший спеціаліст з медичною освітою, який має кваліфікацію медичної сестри.

2. Медична сестра призначається на посаду та звільняється керівником лікувально-профілактичного закладу.

3. Медична сестра перебуває у безпосередньому підпорядкуванні стар­шої медичної сестри та завідувача відділення неонатологічного профілю (відділення неонатального догляду та лікування новонароджених, відділення інтенсивної терапії новонароджених).

4. У своїй роботі медична сестра керується положенням про пологовий будинок/відділення, чинним законодавством, наказами, іншими норматив­ними актами органів охорони здоров’я, правилами внутрішнього розпорядку, посадовою інструкцією.

5. У безпосередньому підпорядкуванні фахівців перебувають праців­ники відділення.

6. Основним завданням медичної сестри є проведення лікувально-про­філактичної та санітарно-просвітницької роботи з матерями пацієнтів від­ділення.

7. Відповідно до основних завдань медична сестра здійснює:

7.1. Призначення лікаря педіатра-неонатолога відділення при прове­денні інтенсивної терапії та первинної реанімації новонароджених.

7.2. Консультування та надання практичної допомоги матерям з питань підтримки грудного вигодовування та догляду за новонародженими.

7.3. Підготовку новонароджених до огляду їх лікарем педіатром-нео- натологом.

7.4. Участь у проведенні оглядів новонароджених, лікувальних та опе­ративних маніпуляцій.

7.5. Контроль за дотриманням правил внутрішнього розпорядку, сані­тарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму відділення.

7.6. Проведення санітарно-просвітницької роботи з питань збереження та зміцнення репродуктивного здоров’я; профілактики ускладнень вагітності та пологів; переваг грудного вигодовування новонароджених, профілактики ЗПСШ, ВІЛ, СНІДу; планування сім’ї; профілактики вроджених вад розвит­ку, онкозахворювань та інше.

7.7. Контроль за роботою працівників відділення.

7.8. Заходи з питань профілактики соціального сирітства.

8. Медична сестра зобов’язана:

8.1. Дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку та сані­тарно-епідеміологічного режиму відділення, асептики та антисептики при виконанні своїх службових обов’язків.

8.2. Вести необхідну медичну документацію.

8.3. Здійснювати контроль за станом новонароджених, своєчасно допо­відати лікареві-ординатору, завідувачеві відділення, а за їх відсутності — черговому лікарю про всі ускладнення та захворювання, зміни стану здо­ров’я пацієнтів, за необхідності негайно викликати лікаря.

8.4. Надавати першу невідкладну допомогу при гострих захворюваннях та нещасних випадках.

8.5. Дотримуватись правил особистого захисту при роботі з кров’ю.

8.6. Систематично підвищувати рівень своєї професійної підготовки.

8.7. Дотримуватись принципів медичної етики та деонтології.

9. Медична сестра має право:

9.1. Застосовувати за призначенням лікаря консервативні методи ліку­вання, здійснювати деякі лікувальні процедури та внутрішньовенні введення медикаментів новонародженим.

9.2. Вводити за призначенням лікаря сильнодіючі лікарські речовини, протишокові засоби.

9.3. Здійснювати переливання крові та її компонентів у присутності та під контролем лікаря.

10. Медична сестра несе відповідальність за належне виконання покла­дених на неї завдань і функцій та використання наданих прав.

Примірне положення про головну акушерку пологового будинку/старшу акушерку пологового відділення закладу охорони здоров’я

1. Посаду головної акушерки пологового будинку/старшої акушерки пологового відділення лікувально-профілактичного закладу (далі — голов- на/старша акушерка) може обіймати молодший спеціаліст із медичною освітою, який має кваліфікацію акушерки, досвід практичної та організацій­ної роботи і стаж роботи за спеціальністю не менше 5 років.

2. Головну/старшу акушерку призначають на посаду та звільняють з посади за наказом головного лікаря.

3. Головна/старша акушерка знаходиться у підпорядкуванні головного лікаря лікувально-профілактичного закладу та його заступника з медичної частини.

4. Головна/старша акушерка у своїй роботі керується цим положенням, положенням про пологовий будинок/відділення, чинним законодавством, наказами, іншими нормативними актами органів охорони здоров’я, прави­лами внутрішнього розпорядку, посадовою інструкцією.

5. У безпосередньому підпорядкуванні головної/старшої акушерки перебуває середній і молодший медичний персонал пологового будинку/ відділення.

6. Основним завданням головної/старшої акушерки є раціональна орга­нізація праці фахівців та працівників пологового будинку/відділення.

7. Відповідно до основних завдань головна/старша акушерка забез­печує:

7.1. Проведення заходів щодо раціональної організації праці фахівців та робітників пологового будинку/відділення.

7.2. Контроль виконання лікарських призначень фахівцями, дотримання правил догляду та обслуговування вагітних, роділь, породіль, новонаро­джених, гінекологічних хворих.

7.3. Контроль за дотриманням медичним персоналом та пацієнтами санітарно-протиепідемічного режиму та правил внутрішнього розпорядку пологового будинку/відділення.

7.4. Контроль за проведенням стерилізації інструментарію та перев’язу­вального матеріалу.

7.5. Дотримання правил надходження, обліку та зберігання медика­ментів (у тому числі сильнодіючих та наркотичних лікарських засобів), ви-

тратних матеріалів, інструментарію, предметів господарського призначен­ня та інше.

7.6. Виконання інструкцій щодо зберігання, ведення облікової медичної документації (в тому числі бланків особливого обліку), бланків документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян.

7.7. Розробку та здійснення заходів щодо підвищення кваліфікації фа­хівців та працівників (проведення сестринських конференцій, семінарів, тематичних занять, лекцій лікарів та інше), вивчення та обмін досвідом роботи з іншими закладами акушерсько-гінекологічного профілю.

7.8. Контроль за дотриманням фахівцями та працівниками інструкцій щодо правил особистого захисту при роботі з кров’ю.

7.9. Контроль проходження виробничої та переддипломної практики студентами медичних коледжів (училищ).

7.10. Організацію проведення санітарно-просвітницької роботи з питань збереження репродуктивного здоров’я, планування сім’ї, профілактики уск­ладнень вагітності та пологів, ЗПСШ, ВІЛ, СНІДу, онкозахворювань, первинної профілактики вроджених вад розвитку тощо.

7.11. Заходи з питань профілактики соціального сирітства.

7.12. Дотримання принципів медичної етики та деонтології.

8. При здійсненні своїх обов’язків головна/старша акушерка має право:

8.1. Давати вказівки підпорядкованим їй фахівцям та працівникам.

8.2. Вносити пропозиції щодо заохочення підлеглих співробітників чи накладання на них дисциплінарних стягнень.

8.3. Регулярно проводити обходи палат, кабінетів, інших приміщень пологового будинку/відділення.

8.4. Проводити інструктаж середнього та молодшого персоналу від­ділення з питань санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму.

8.5. Систематично проводити роботу з питань дотримання медичним персоналом принципів медичної етики та деонтології, належного виконання своїх обов’язків, дотримання прав пацієнта.

8.6. Систематично підвищувати свій професійний рівень.

9. Головна акушерка несе відповідальність за належне виконання покла­дених на неї завдань і функцій та використання наданих прав.

Примірне положення

про акушерку акушерського стаціонару

1. Посаду акушерки акушерського стаціонару (далі — акушерка) може обіймати молодший спеціаліст із медичною освітою, який має кваліфікацію акушерки.

2. Акушерку призначає на посаду та звільняє керівник лікувально- профілактичного закладу.

3. Акушерка перебуває у безпосередньому підпорядкуванні лікаря-аку- шера-гінеколога, старшої акушерки та завідуючого відділенням акушерсь­кого стаціонару.

4. У своїй роботі акушерка керується цим положенням, положенням про пологовий будинок/акушерське відділення, чинним законодавством, наказами, іншими нормативними актами органів охорони здоров’я, пра­вилами внутрішнього розпорядку, посадовою інструкцією.

5. У безпосередньому підпорядкуванні акушерки перебувають праців­ники акушерського відділення.

6. Основним завданням акушерки є проведення лікувально-профілак­тичної та санітарно-просвітницької роботи з пацієнтами відділення.

7. Відповідно до основних завдань акушерка здійснює:

7.1. Лікувально-діагностичні маніпуляції вагітним, роділлям, породіл­лям, новонародженим за призначенням лікаря відділення.

7.2. Підготовку вагітних, роділь, породіль, гінекологічних хворих до медичного огляду.

7.3. Інформує вагітних, роділь, породіль, гінекологічних хворих про правила внутрішнього розпорядку, санітарно-гігієнічного та протиепідеміч­ного режиму відділення, здійснює контроль за їх дотриманням.

7.4. Допомагає лікарю у проведенні оглядів вагітних, роділь, породіль, гінекологічних хворих, лікувальних та оперативних маніпуляцій.

7.5. Медичну допомогу при пологах, первинну обробку новонароджених.

7.6. Проведення санітарно-просвітницької роботи з питань збереження та зміцнення репродуктивного здоров’я; профілактики ускладнень вагітності та пологів; переваг грудного вигодовування новонароджених, профілактики ЗПСШ, ВІЛ, СНІДу; планування сім’ї; вроджених вад розвитку, онкозахво- рювань тощо.

7.7. Контроль за роботою працівників.

7.8. Заходи з питань профілактики соціального сирітства.

8. Акушерка зобов’язана:

8.1. Дотримуватися правил внутрішнього розпорядку та санітарно-гігі­єнічного та протиепідемічного режиму відділення, асептики та антисепти­ки при виконанні своїх службових обов’язків.

8.2. Виконувати прості лабораторні дослідження (аналіз сечі на білок, аналіз крові на гемоглобін, визначення групової належності крові).

8.3. Виконувати за необхідності обов’язки операційної сестри.

8.4. Вести відповідну медичну документацію.

8.5. Здійснювати контроль за станом вагітних, роділь, породіль, гіне­кологічних хворих, своєчасно доповідати лікарю — акушеру-гінекологу,

завідуючому відділенням, а при їх відсутності — черговому лікарю про всі зміни стану здоров’я пацієнтів, ускладнення та захворювання, у разі необхід­ності негайно викликати лікаря;

8.6. Надавати першу невідкладну допомогу при гострих захворюваннях та нещасних випадках.

8.7. Систематично підвищувати рівень професійної підготовки.

8.8. Дотримуватись принципів медичної етики та деонтології.

9. Акушерка має право:

9.1. Застосовувати за призначенням лікаря консервативні методи ліку­вання, здійснювати деякі лікувальні процедури та внутрішньовенні ін’єкції.

9.2. Вводити за призначенням лікаря сильнодіючі лікарські речовини, наркотики, протишокові засоби хворим.

9.3. Здійснювати переливання крові у присутності та під контролем лікаря.

9.4. Здійснювати деякі акушерські втручання за життєвими показаннями.

10. Акушерка несе відповідальність за належне виконання покладених на неї завдань і функцій та використання наданих прав.

Обов’язки акушерки процедурного кабінету

1. Виконання маніпуляцій згідно з листком призначень.

2. Взяття крові з вени для дослідження.

3. Визначення групи крові. Акушерка виконує технічну частину роботи і показує результат лікареві, який визначає групу крові.

4. Під контролем лікаря проведення гемотрансфузії.

5. Проведення проб на чутливість до антибіотиків.

6. Допомога лікарю у проведенні тих маніпуляцій, які входять у його компетенцію.

7. Якщо виникають ускладнення під час виконання призначень, медична сестра повинна негайно повідомити про це лікаря.

8. Ведення журналу обліку проведених маніпуляцій.

9. Вчасне інформування про необхідність заміни обладнання, яке стало непридатним для подальшого вжитку.

10. У маніпуляційній постійно має бути список хворих, які перехворіли на вірусний гепатит, медсестра повинна дотримуватись правил профілак­тики сироваткового гепатиту і запобігати можливості професійного інфіку­вання вірусним гепатитом і СНІДом.

11. Акушерка маніпуляційного кабінету повинна неухильно дотриму­ватися правил асептики та виконувати вимоги санітарно-гігієнічного ре­жиму.

12. Акушерка несе відповідальність за вчасне і якісне виконання при­значень лікаря, санітарний стан кабінету і дотримання техніки безпеки, охо­рони праці, збереження обладнання кабінету, а також виконання хворими призначеного режиму.