ОРГАНІЗАЦІЯ АКУШЕРСЬКОЇ ДОПОМОГИ У СІЛЬСЬКІЙ МІСЦЕВОСТІ
У сільській місцевості організація амбулаторної акушерської та перина- тальної допомоги має деякі особливості. За організацію цієї допомоги в районі відповідає районний акушер-гінеколог.
В організаційних питаннях йому допомагає районна акушерка. У селах вагітних обслуговує акушерка лікарської амбулаторії чи фельдшерсько-акушерського пункту. Особливої відповідальності вимагає робота акушерки на фельдшерсько-акушерському пункті (ФАП), тому що вона виконує багато функцій, які в районних лікарнях і в міських жіночих консультаціях виконує лікар. Основними обов’язками акушерки ФАП є: виявлення і взяття на облік вагітних у ранні терміни, систематичне спостереження за вагітними, патронаж вагітних, породіль та дітей до 1 року.При першому зверненні у ФАП на вагітну заводять індивідуальну картці вагітної (ф. № 111), куди заносять усі анамнестичні дані, дані акушерського дослідження (як зовнішнього, так і внутрішнього). Після того жінка направляється для лабораторного обстеження в найближчу лабораторію І загальний аналіз сечі, крові, реакція Вассермана, група крові, резус-
належність, дослідження виділень із піхви). Усі вагітні до 12 тижнів повинні буті взяті на облік і оглянуті лікарем акушером-гінекологом. Лікар проводить акушерське дослідження, підтверджує наявність вагітності, визначає її термін, передбачуваний термін пологів, здійснює об’єктивне обстеження органів та систем.
У терміні 17-18 і 23-24 тижні (при необхідності — в інші терміни) проводиться ультразвукове обстеження вагітних жінок для з’ясування стану плода та оцінки перебігу вагітності. При відхиленні від нормального перебігу вагітності, виявленні патологічного розвитку плода вагітна направляється в стаціонар для проведення відповідного лікування або вирішення питання про переривання вагітності. Акушерка проводить з вагітними заняття з психопрофілактичної підготовки до пологів.
Вагітних з будь-якими відхиленнями від нормального перебігу вагітності слід одразу ж направляти до лікаря. Необхідно знати, що вагітних з гестозами, вузькими тазами, резус- конфліктом в анамнезі, загрозою переривання вагітності, багатоводдям, тазовим передлежанням, неправильними положеннями, при переношуванні, екстрагенітальній патології треба направити в стаціонар. При появі кров’яних виділень це слід зробити негайно. Питання транспортування роділлі в пологовий будинок вирішується індивідуально: здорову жінку супроводжує акушерка, при необхідності викликається лікар. Якщо пологи відбулися вдома, в жодному разі не слід транспортувати жінку з послідом, що не виділився, а також із загрозою розриву матки, еклампсією. Якщо послід не відділився, акушерка ФАП повинна відділити його і ввести скорочуючі засоби; при загрозі розриву матки надати невідкладну допомогу і терміново викликати лікаря акушера-гінеколога та анестезіолога.Акушерка повинна чітко вести документацію на вагітну, у 28 тижнів вона видає жінці обмінну карту (так званий «паспорт вагітної»), з якою жінку госпіталізують до пологового будинку. Якщо вагітну необхідно госпіталізувати у більш ранні терміни, їй дають витяг із індивідуальної карти. Після пологів акушерка проводить патронаж породіллі.
Крім обслуговування вагітних і породіль, акушерка ФАП здійснює патронаж дітей до 1 року. В перші місяці життя огляд дітей проводиться кожні 2 тижні, пізніше — 1 раз на місяць. Під час першого патронажу звертають увагу на стан пупкової рани, шкіру дитини, проводять бесіду з матір’ю про правильне вигодовування. Під час наступних відвідувань звертають увагу на фізичний та психічний розвиток дитини, дають матері необхідні поради щодо догляду за дитиною і вигодовування відповідно віку. Про всі виявлені відхилення від нормального розвитку чи захворювання дитини акушерка повідомляє завідуючого ФАП та головного лікаря дільничної лікарні.
Організація стаціонарної акушерсько-гінекологічної допомоги в сільській місцевості
1.
Надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної допомоги мешканкам сільської місцевості здійснюється у рамках єдиної державної системи, що має забезпечити потреби у такій допомозі всіх жінок, незалежно від місця проживання.2. Стаціонарна акушерсько-гінекологічна допомога в сільській місцевості надається в центральних районних, районних лікарнях і передбачає чітку взаємодію та наступність з амбулаторною ланкою акушерсько-гінекологічної служби району.
3. Стаціонарна акушерська допомога вагітним І та II груп динамічного спостереження надається у пологових відділеннях районних, центральних районних лікарень, у яких відсутні відділення анестезіології та інтенсивної терапії, але забезпечено цілодобове чергування лікаря-анестезіолога (чергування на дому).
4. Стаціонарна акушерська допомога вагітним з високим ризиком виникнення ускладнень перинатального періоду надається в лікувально- профілактичних закладах II та III рівнів відповідно до визначених показань.
5. Порядок скерування жінок на вищі рівні надання медичної допомоги визначено у наказі МОЗ України від 28.12.2003 р. № 503 «Про удосконалення амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні». Підставою для такого скерування є також консультативний висновок фахів- ця/фахівців міських, обласних, республіканських лікувально-профілактичних закладів, ШАГ AMH України.
6. Питання надання висококваліфікованої і спеціалізованої акушерсько-гінекологічної допомоги в ургентних ситуаціях мешканкам сільської місцевості вирішується спільно з головним спеціалістом з акушерства органів охорони здоров’я, фахівцями виїзних консультативних бригад екстреної медичної допомоги. Інформація про гінекологічних хворих, вагітних, роділь, породіль, що потребують такої допомоги, має своєчасно надходити до головного спеціаліста з акушерства і гінекології органів охорони здоров’я, який забезпечує належну координацію та організацію роботи бригади.