ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ЖІНОЧОЇ КОНСУЛЬТАЦІЇ

Основними принципами амбулаторної акушерської допомоги є: система­тичний, кваліфікований, однаковою мірою доступний у селах і містах лікарсь­кий, медсестринський профілактичний нагляд за жінками, своєчасна діагнос­тика й лікування акушерської патології, широка інформаційно-просвітницька робота з питань репродуктивного здоров’я, планування сім’ї.

Амбулаторна акушерська допомога здійснюється в жіночих консуль­таціях, акушерсько-гінекологічних кабінетах центральних районних лікарень, сільських лікарських амбулаторіях, амбулаторіях загальної практики сімейної медицини, фельдшерсько-акушерських пунктах, центрах планування сім’ї, оглядових кабінетах поліклінік, приватних гінекологічних кабінетах.

Вони обслуговують жінок, які проживають на закріпленій за ними тери­торії. В основі лікувально-профілактичної роботи цих закладів лежить прин­цип диспансерного обслуговування жінок.

Структурні підрозділи жіночої консультації такі: реєстратура, кабінети лікарів — акушерів-гінекологів, терапевта, стоматолога, генетика та інших фахівців-консультантів, процедурна та маніпуляційна, лікувально-діагнос­тичні кабінети (кольпоскопії, ультразвукової діагностики, фізіотерапевтичні кабінети), мала операційна.

Завдання жіночої консультації такі:

• диспансеризація вагітних жінок з виділенням груп ризику;

• профілактика і раннє виявлення ускладнень вагітності, екстрагеніталь- них та післяпологових ускладнень;

• надання гінекологічної допомоги;

• втілення заходів щодо планування сім’ї;

• виявлення передракових захворювань у жінок;

• організація профілактичних оглядів та диспансеризація гінекологічних хворих;

• проведення санітарно-освітньої роботи.

Робота жіночої консультації організована за територіальним принци­пом. Одна акушерська дільниця включає приблизно дві терапевтичні. На дільниці працюють акушер-гінеколог й акушерка.

Весь об’єм лікувально-профілактичної допомоги лікарі жіночої кон­сультації виконують разом з акушерками або фельдшерами, які зобов’язані допомагати лікареві у роботі на дільниці.

В останні роки з метою інтеграції акушерсько-гінекологічної допомоги із загальнолікувальною мережею створюються об’єднані акушерсько- терапевтично-педіатричні комплекси. їхньою метою є всебічна допомога жінкам. Завдяки створенню цих комплексів забезпечується безперервність допомоги вагітним та новонародженим, підготовка дівчаток до материнства, виявлення і лікування екстрагенітальної патології у вагітних, підготовка їх до розродження. В межах такого комплексу можна більш раціонально вико­ристовувати лабораторні методи діагностики, консультації фахівців для обстеження вагітних жінок, а також техніку й апаратуру.

Диспансеризація вагітних розпочинається з виявлення вагітності і взят­тя жінки на облік. Дуже важливо, щоб вагітна була поставлена на облік і обстежена до 12-ти тижнів вагітності. При цьому з’ясовують дані загаль­ного та акушерського анамнезу, умови життя та роботи, наявність шкідливих професійних факторів, що можуть негативно вплинути на розвиток плода та перебіг вагітності. Потім лікар проводить об’єктивне обстеження систем і органів, а також детальне акушерське дослідження, виявляє наявність вагітності та її термін, визначає передбачуваний термін пологів.

Фельдшер, акушерка проводять вимірювання зросту, артеріального тис­ку' на обох руках, зважування вагітної. Окрім цього, роблять обстеження на СНІД, сифіліс, вірусний гепатит. Визначають групу крові, резус-фактор, а також біохімічні показники крові: цукор, загальний білок, білірубін, а за

24

Розділ II

Оргаї

необхідності—трансамінази, креатинін та деякі інші показники. Проводять загальний клінічний аналіз крові та сечі, дослідження мазків із цервікального каналу, піхви та уретри на наявність гонококів, трихомонад та інших збуд­ників, визначають ступінь чистоти вагіни, з носоглотки беруть мазки для виділення золотистого стафілокока.

Таким чином, оптимальна кількість відвідувань — 10-12 протягом усієї вагітності. Під час кожного відвідування проводять загальне й акушерське обстеження (висота стояння дна матки, обвід живота, положення, перед- лежання плода, серцебиття), вимірюють артеріальний тиск, визначають наявність чи відсутність набряків, проводять зважування вагітної для визна­чення прихованих набряків. Загальний аналіз крові проводять 3-4 рази, аналіз сечі — при кожному відвідуванні (у сечі необхідно визначити на­явність білка, цукру, відносну щільність). Реакцію Вассермана проводять тричі — при взятті на облік, в другій половині — перед наданням дополо- гової відпустки та перед пологами.

Дуже важливо, щоб лікар своєчасно виявляв групи підвищеного ризику і проводив диференційоване диспансерне спостереження за вагітними в цих групах. Під час відвідування лікаря чи акушерки вагітна жінка повинна отримати чітку інформацію про шкідливий вплив на організм плода наркотиків, нікотину, алкоголю, медикаментів, що мають тератогенну дію. Згідно із законодавством, жінок, які працюють на виробництві, де є шкідливі фактори (смоли, пестициди, Гумовий клей тощо), переводять на іншу роботу зі збереженням середньомісячного заробітку. Всі вагітні мають право на звільнення від нічних змін, відряджень.

3 30 тижнів вагітним жінкам надають відпустку через вагітність та поло­ги на 126 днів. Якщо виявлені відхилення від нормального перебігу вагіт­ності жінку направляють в стаціонар, а в групах підвищеного ризику прово­дять планову госпіталізацію в різні терміни (залежно від патології, з при­воду якої вагітна спостерігається саме в цій групі).

Важливим розділом роботи жіночої консультації є фізіопсихопрофі- лактична підготовка вагітної до пологів, яка проводиться акушерами, педіат­рами і, бажано, психологом.

Разом з лікарем на дільниці працює фельдшер або акушерка.

До їх обов’язків входить:

• готувати інструментарій для проведення прийому;

• зважувати вагітну, вимірювати артеріальний тиск;

• допомагати лікареві при огляді жінки;

• брати мазки на різні види досліджень;

• виписувати направлення на аналізи, консультації фахівців;

• виконувати призначення лікаря;

• здійснювати патронаж вагітних та породілей, диспансерних хворих;

• брати участь в онкопрофоглядах;

• вести документацію з диспансеризації хворих;

• проводити санітарно-освітню роботу;

Після пологів акушерка чи фельдшер відвідує породіллю в перші 10 днів, передусім жінок з ускладненим перебігом пологів, екстрагенітальною патологією, а також тих, які не з’являються повторно в установлений термін. Породілля відвідує лікаря двічі — через 10 днів після виписування з поло­гового будинку і через 6-8 тижнів. Після завершення вагітності та після­пологового періоду жінку знімають з диспансерного обліку.

Основними показниками роботи консультації стосовно обслугову­вання вагітних є:

1. Рівень материнської та перинатально!’ смертності.

2. Відсоток невиношування.

3. Наявність пізніх гестозів, особливо важких форм.

4. Співвідношення між кількістю пологів та абортів.

Санітарно-освітня робота з вагітними та породіллями

Одним із важливих розділів роботи акушерки жіночої консультації є санітарно-освітня робота з вагітними та породіллями. Робота в жіночій консультації проводиться за певним планом. Спочатку розробляють тематику, складають індивідуальний графік для кожної вагітної та загальний для «Школи відповідального батьківства».

Для вагітних організовують «Школи відповідального батьківства». Тематика бесід включає питання адаптації організму жінки до вагітності, можливі ускладнення та шляхи їх профілактики, правильне харчування, режим праці та відпочинку. Вагітним розповідають про нормальний перебіг пологів, методи їх знеболювання, вчать техніки застосування прийомів знеболювання, звертають увагу на питання догляду за новонародженим, особливості його вигодовування при спільному перебуванні матері та немовляти після пологів. До роботи «Школи відповідального батьківства» слід залучати і батьків.

При роботі з породіллями необхідно наголошувати на величезному зна­ченні грудного вигодовування для здоров’я немовляти, важливості правиль­ного догляду за молочними залозами, профілактики гіпогалактії, тріщин сосків. Перед випискою зі стаціонару з кожною породіллею необхідно про­вести бесіду про гігієну статевого життя та особисту гігієну, методи контра­цепції, раціональне харчування в період лактації.

Патронажне спостереження за вагітними

Відвідування вагітних удома (активний патронаж) здійснює дільнична акушерка або медсестра за вказівкою лікаря жіночої консультації. Упродовж вагітності такі відвідування проводять 3-4 рази та 2 рази протягом першого місяця після пологів.

Мета патронажних відвідувань:

• ознайомлення з побутовими умовами, в яких проживає вагітна;

• проведення санітарно-освітньої роботи, навчання правил особистої гігі­єни;

• рекомендації щодо режиму праці та відпочинку, харчування вагітної;

• виконання під час патронажу призначень лікаря (вислуховування сер­цебиття плода, вимірювання артеріального тиску);

• перевірка стану вагітної, якщо вона пропустила день призначеного при­йому, з’ясування причин;

• контроль госпіталізації у випадку, якщо вагітна була направлена на ліку­вання у стаціонар;

• при патронажі породіль — контроль стану молочних залоз, рекомен­дації щодо профілактики лактостазу, гіпогалактії; у перші дні після ви­писки із пологового стаціонару—перевірка стану загоєння епізіотомної рани або розривів промежини, кількості лохій.

Результати відвідування медсестра повинна занотувати у патронажному листі, який вклеюють в індивідуальну карту вагітної та в журнал патро­нажних відвідувань.

Якщо виникає необхідність у позачерговому відвідуванні вагітною лікаря жіночої консультації, дільнична акушерка або медсестра повинна запросити її на прийом листом або по телефону.

Примірне положення про акушерку фельдшерсько-акушерського пункту

1. Фельдшерсько-акушерський пункт (ФАП) є амбулаторно-поліклініч­ним закладом первинної ланки з надання долікарняної медико-санітарної допомоги сільському населенню і відіграє важливу роль у лікувально-про­філактичному обслуговуванні, проведенні комплексу профілактичних і оздоровчих заходів, а також санітарно-просвітницькій та протиепідемічній роботі.

3. На посаду акушерки ФАПу призначається молодший спеціаліст з медичною освітою, який закінчив вищий медичний навчальний заклад і отримав кваліфікацію акушерки, фельдшера-акушерки або фельдшера.

4. Акушерка безпосередньо підпорядкована завідувачу ФАПу. Мето­дичне керівництво її роботою здійснює лікар лікувально-профілактичного закладу, відповідальний за надання акушерсько-гінекологічної допомоги населенню на території діяльності ФАПу.

5. Функції акушерки ФАПу:

5.1. Забезпечення надання медичної допомоги вагітним і гінекологічним хворим за призначенням лікаря акушера-гінеколога.

5.2. Санітарно-просвітницька робота з питань охорони материнства і дитинства, планування сім’ї та відповідального батьківства.

5.3. Ведення амбулаторного прийому у ФАЛІ.

5.4. Здійснення патронажу вагітних, породіль та новонароджених удома.

5.5. Здійснення екстреної акушерської і гінекологічної допомоги з подальшим направленням жінок у відповідні лікувально-профілактичні заклади, при необхідності їх супровід.

5.6. Надання першої невідкладної медичної допомоги при гострих захворюваннях і нещасних випадках (поранення, кровотечі, отруєння та ін.) з подальшим викликом лікаря, організацією госпіталізації пацієнтки у відповідний найближчий лікувально-профілактичний заклад незалежно від відомчої підпорядкованості, супроводжуючи хвору в необхідних випадках.

5.7. Направлення вагітних у стаціонари відповідних лікувально-профі­лактичних закладів.

5.8. Проведення профілактичних оглядів жінок відповідно до вста­новлених термінів.

5.9. Виконання лікарських призначень.

28

Розділ Ill

5.10. Підготовка робочого місця для прийому вагітних і гінекологічних хворих лікарем у ФАПі.

5.11. Проведення найпростіших лабораторних досліджень, пов’язаних із наданням екстреної лікувально-профілактичної допомоги вагітним і гіне­кологічним хворим.

5.12. Здійснення фізіотерапевтичних процедур.

5.13. Ведення документації у встановленому порядку за своїм розділом роботи.

6. Акушерка ФАПу зобов’язана:

6.1. Керуватись у своїй роботі цим Положенням, наказами, інструкці­ями, методичними та іншими вказівками органів охорони здоров’я, а також розпорядженнями і вказівками відповідних посадових осіб.

6.2. Видавати довідки й інші документи медичного характеру згідно з чинними нормативними актами МОЗ України.

7. Акушерка ФАПу має право:

7.1. Проводити обстеження у межах її компетенції і професійних прав, встановлювати діагноз, термін вагітності, виконувати медичні маніпуляції і здійснювати профілактичну роботу.

7.2. Подавати завідувачу ФАПу пропозиції щодо вдосконалення орга­нізації акушерсько-гінекологічної допомоги.

7.3. Спостерігати за станом здоров’я і розвитком дітей першого року життя у разі відсутності в штаті ФАПу посади патронажної медичної сестри.

7.4. Підвищувати свої професійні знання.

Примірне положення

про старшу акушерку жіночої консультації

1. Посаду старшої акушерки жіночої консультації може обіймати мо­лодший спеціаліст з медичною освітою, який отримав кваліфікацію аку­шерки, має досвід практичної і організаційної роботи і стаж роботи аку­шеркою не менш 5 років.

2. Старша акушерка жіночої консультації приймається на роботу та звільняється керівником лікувально-профілактичного закладу, до складу якого входить жіноча консультація, або завідувачем жіночої консультації.

3. Старша акушерка жіночої консультації знаходиться в підпорядкуванні завідувача жіночої консультації.

4. У своїй роботі старша акушерка жіночої консультації керується поло­женням про жіночу консультацію, діючим законодавством, наказами, іншими нормативними актами органів охорони здоров’я, правилами внут­рішнього трудового розпорядку, посадовою інструкцією.

5. У безпосередньому підпорядкуванні старшої акушерки жіночої кон­сультації знаходиться середній і молодший медичний персонал консультації.

6. Основним завданням старшої акушерки жіночої консультації є правильна організація праці середнього і молодшого медичного персоналу та забезпечення своєчасного виконання ними лікарських призначень вагітним і гінекологічним хворим.

7. Відповідно до основних завдань, старша акушерка жіночої консуль­тації забезпечує:

7.1. Ознайомлення середнього і молодшого медичного персоналу з їх обов’язками.

7.2. Контроль за своєчасним і кваліфікованим виконанням акушерками лікувальних і діагностичних призначень лікарів у жіночій консультації та вдома; ведення ними облікової медичної документації відповідно до форм, затверджених МОЗ України; дотриманням середнім і молодшим медичним персоналом встановлених правил внутрішнього трудового розпорядку.

7.3. Проведення заходів щодо раціональної організації праці середнього і молодшого персоналу.

7.4. Раціональні розподіл та використання кадрів середнього і молод­шого медичного персоналу жіночої консультації.

7.5. Своєчасність заміщення акушерок і молодшого персоналу, які не вийшли на роботу.

7.6. Належний санітарно-гігієнічний стан жіночої консультації.

7.7. Поповнення, правильне збереження і витрати медикаментів, пе­рев’язувального матеріалу, інструментарію та предметів господарського призначення для потреб жіночої консультації.

7.8. Правильне збереження та облік отруйних, наркотичних і сильно­діючих лікарських засобів.

7.9. Своєчасний обмін медичною документацією між жіночою консуль­тацією та пологовим будинком (відділенням).

7.10. Складання графіків роботи середнього і молодшого медичного персоналу жіночої консультації.

7.11. Розробку і проведення заходів щодо підвищення кваліфікації се­реднього, молодшого медичного персоналу та виховання їх у дусі сумлінного ставлення до праці та високої культури обслуговування населення.

8. Старша акушерка жіночої консультації має право:

8.1. Систематично підвищувати свою професійну кваліфікацію.

8.2. Давати вказівки підпорядкованим їй середнім і молодшим ме­дичним працівникам щодо дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку.

8.3. Вносити пропозиції про заохочення цих працівників або накла-

дення на них дисциплінарних стягнень за окремі недоліки в роботі або по­рушення правил внутрішнього трудового розпорядку.

Положення

про акушерку жіночої консультації

1. Посаду акушерки жіночої консультації може обіймати молодший спеціаліст з медичною освітою, який отримав кваліфікацію акушерки.

2. Акушерку приймає на роботу та звільняє керівник лікувально-про­філактичного закладу.

3. Акушерка знаходиться в підпорядкуванні лікаря акушера-гінеколога, завідувача жіночої консультації та старшої акушерки.

4. У своїй роботі акушерка керується положенням про жіночу консуль­тацію, чинним законодавством, наказами, іншими нормативними актами органів охорони здоров’я, правилами внутрішнього трудового розпорядку, посадовою інструкцією.

5. Основним завданням акушерки є проведення лікувально-профілак­тичної та санітарно-освітньої роботи в галузі акушерства та гінекології під керівництвом лікаря.

6. Відповідно до основних завдань акушерка здійснює:

6.1. Підготовку амбулаторного прийому, який проводить лікар;

6.2. Ознайомлення жінок з правилами внутрішнього розпорядку та режимом роботи жіночої консультації.

6.3. Допомогу лікарю під час проведення діагностичних, лікувальних та оперативних маніпуляцій.

6.4. Проведення разом з лікарем профілактичних гінекологічних оглядів жінок на закріплених дільницях.

6.5. Санітарно-просвітницьку роботу в галузі акушерства та гінекології, у т. ч. випуск санітарних бюлетенів.

6.6. Контроль за роботою молодшого медичного персоналу.

6.8. Контроль за відвідуванням вагітних та хворих, які підлягають диспансерному обліку.

7. Акушерка жіночої консультації зобов’язана:

7.1. Виконувати правила асептики та антисептики, правильно стерилі­зувати, обробляти та зберігати перев’язувальний матеріал й інструменти медичного призначення.

7.2. Вести медичну облікову документацію.

7.3. Виконувати при необхідності обов’язки операційної сестри.

7.4. Надавати першу медичну допомогу при невідкладних станах з подальшим викликом лікаря.

7.5. Звітувати завідувачу відділення, а в разі його відсутності — черговому лікарю, про всі тяжкі ускладнення або хвороби у вагітних чи гінекологічних хворих.

7.6. Виконувати акушерський патронаж.

7.7. Проводити санітарно-просвітницьку роботу серед вагітних, членів їх сімей про особливості гігієни вагітних, раціональне харчування, необхід­ність регулярного відвідування лікаря.

7.8. При виявленні відхилень від нормального стану скерувати на при­йом до лікаря акушера-гінеколога.

7.9. Результати патронажу акушерка звітує лікарю та записує в патро­нажний журнал.

8. Акушерка жіночої консультації має право:

8.1. Вносити пропозиції завідувачу відділення щодо раціонального розподілу роботи.

8.2. Систематично підвищувати свою професійну кваліфікацію.

8.2. Давати вказівки підпорядкованим їй молодшим медичним пра­цівникам щодо дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку.

8.3. Вносити пропозиції про заохочення цих працівників або накла­дення на них дисциплінарних стягнень за окремі недоліки в роботі або по­рушення правил внутрішнього трудового розпорядку.