ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПРОФІЛАКТИКИ ІНФІКУВАННЯ ВІРУСНИМ ГЕПАТИТОМ, СИФІЛІСОМ ТА СНІДОМ

Профілактика професійних заражень медичних працівникв полягає в максимальному обмеженні контакту з кров’ю хворих і використанні засобів захисту. Згідно з положеннями ВООЗ про «Загальні заходи запобігання», кров та інші біологічні рідини пацієнтів медичних закладів повинні вва­жатися потенційно інфікованими, незалежно від результатів лабораторних аналізів.

Усі маніпуляції, при яких може статися забруднення рук кров’ю чи сиро­ваткою, слід проводити в гумових рукавичках. Після використання гумові рукавички замочують у посуді з дезінфікувальним розчином, що закрива­ється кришкою. Якщо на шкірі рук медсестри є ушкодження, до роботи з хворими на СПІД її тимчасово не допускають. Незначні дефекти шкіри до­датково закривають лейкопластирем. Працюють обов’язково в масці. Забо­ронене куріння та вживання їжі в приміщеннях, де проводять процедури.

Для будь-якої маніпуляції необхідно використовувати за можливістю одноразовий або ретельно оброблений та простерилізований інструмен­тарій. За жодних умов не можна допускати проведення ін’єкцій кільком пацієнтам одним шприцом при зміні тільки голки. Не можна проводити забір крові з пальця на аналіз однією мікропіпеткою кільком хворим. Не слід допускати промивання мікропіпеток в загальній посудині.

Розбирати, мити, полоскати медичний інструментарій, використані мік- ропіпетки та лабораторний посуд, що контактував із кров’ю чи сироваткою, необхідно після його попередньої дезінфекції обов’язково в гумових рука­вичках. Після будь-якої процедури потрібно ретельно двічі помити руки з милом під проточною водою.

Поверхні лабораторних та інструментальних столів у кінці робочого дня або у разі забруднення їх кров’ю слід обробити 3% розчином хлораміну. Для запобігання інфікуванню медичних працівників під час роботи з BIJI- інфікованим матеріалом у лікувально-профілактичних закладах, що надають медичну допомогу ВІЛ-інфікованим і хворим на СНІД, необхідно мати запас антивірусних препаратів для проведення екстреної профілактики BIJI- інфекції (тимазид, ретровір, криксиван) з розрахунку ЗО грамів на одного медичного працівника та аптечку для надання термінової медичної допомоги медпрацівникам і технічному персоналу. До аптечки входять 70% спирт, йод, перев’язувальний матеріал, марганцевокислий калій, хлорамін Б, дис­тильована вода для його розведення, лейкопластир. До і після роботи з хво­рими на СНІД або їхньою кров’ю руки можна обробити антисептиком з противірусною дією (стериліум віругард).

Пологи у хворих на сифіліс та СНІД ведуть в обсерваційному відділенні в ізоляторі, після пологів жінку залишають у цій же палаті, де вона перебуває до виписування. Після виписування хворої проводять генеральне приби­рання і заключну дезінфекцію. Про всі випадки ситуацій, за яких можливе інфікування працівників вірусом СНІД, необхідно проінформувати адміні­страцію і зробити відповідний запис у журналі аварійних ситуацій. За потер­пілими ведуть нагляд протягом одного року. У випадку від’ємних реакцій на СНІД через 6 тижнів, 12 тижнів, 6 місяців та 1 рік після випадку спостере­ження припиняють. Послідовність дій у таких ситуаціях, юридична відпо­відальність посадових осіб та питання страхування медичних працівників на випадок зараження регламентовані Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання захворюванню на СНІД та соціальний захист населення» від 8 березня 1998 р. № 155 та Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 1998 р. № 1642 «Про затвердження порядку та умов обов’язкового страхування медичних працівників та інших осіб на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини під час виконання ними професійних обов’язків».

Профілактика при пораненнях, контактах з кров’ю, біологічними рідинами та біоматеріалами ВІЛ-інфікованого чи хворого на СНІД пацієнта

Будь-яке ушкодження шкіри, слизових оболонок медперсоналу, забруд­нення їх біоматеріалом пацієнтів під час надання їм медичної допомоги кваліфікується як можливий контакт з матеріалом, який містить ВІЛ.

Якщо контакт з кров ^,ιo, біологічними рідинами чи біоматеріалами супроводжується порушенням цілісності шкіри (уколом, порізом), то потерпілий повинен:

• зняти рукавички робочою поверхнею усередину;

• витиснути кров з рани;

• ушкоджене місце обробити одним з дезінфектантів (70% розчином ети­лового спирту; 5% настоянкою йоду при порізах, 3% перекисом водню);

• ретельно вимити руки з милом під проточною водою, а потім протерти їх 70% розчином етилового спирту;

• на рану накласти пластир, одягнути напальчник;

• за потреби продовжувати роботу одягти нові гумові рукавички;

• терміново повідомити керівництво лікувально- профілактичного закла­ду про аварію для її реєстрації та проведення екстреної профілактики ВІЛ-інфекції.

У разі забруднення кров'ю, біологічними рідинами, біоматеріалами без ушкодження шкіри:

• обробити місце забруднення одним з дезінфектантів (70% етиловим спиртом, 3% розчином перекису водню, 3% розчином хлораміну);

• промити водою з милом і вдруге обробити спиртом.

У разі потрапляння крові, біологічних рідин, біоматеріалу на слизові оболонки:

• ротової порожнини — прополоскати 70% розчином етилового спирту;

• порожнини носа — закапати 30% розчином альбуциду;

• очі — промити водою (чистими руками), закапати 30% розчином аль­буциду.

Для обробки носа й очей можна використовувати 0,05% розчин пер­манганату калію.

Для зниження вірогідності професійного зараження ВІЛ-інфекцісю:

• при підготовці до проведення маніпуляцій ВІЛ-інфікованому медичний персонал повинен переконатись у цілісності складу аптечки;

• здійснювати маніпуляції в присутності іншого спеціаліста, який може в разі розриву гумової рукавички чи порізу продовжити виконання ме­дичної маніпуляції;

• не терти руками слизові оболонки.

Уразі потрапляння крові, біологічних рідин, біоматеріалу на халат, одяг:

• одяг зняти і замочити в одному з дезрозчинів;

• шкіру рук та інших ділянок тіла при їх забрудненні через одяг протерти 70% розчином етилового спирту, а потім промити водою з милом і по­вторно протерти спиртом;

• забруднене взуття дворазово протерти ганчіркою, змоченою в розчині одного з дезінфекційних засобів.

Перелік контрольних питань:

■ принципи асептики та антисептики в акушерстві;

■ профілактика гнійно-запальних захворювань в акушерських стаціонарах;

■ санітарно-протиепідемічні заходи у родопомічних закладах;

■ особливості професійної профілактики інфікування вірусним гепатитом, сифілісом та СНІДом.

Перелік практичних навичок, які повинні засвоїти студенти, вивчаючи дану тему:

■ приготування дезінфікувальних розчинів;

■ підготовка та стерилізація шприців, янструментів, закладка біксів з перев’я­зувальним матеріалом та наборами для пологів;

■ обробка рук різними методами.