<<
>>

САНІТАРНО-ПРОТИЕПІДЕМІЧНІ ЗАХОДИ У РОДОПОМІЧНИХ ЗАКЛАДАХ

Проблема боротьби з внутрішньолікарняними інфекціями (ВЛІ) в Укра­їні за умов імунодепресивного впливу на організм комплексу екологічних факторів довкілля набуває особливо важливого значення, визначаючи знач­ною мірою успіх боротьби з дитячою захворюваністю та смертністю.

Складність розв’язання цієї проблеми зумовлена відсутністю досто­вірних даних про поширення внутрішньолікарняних інфекцій, мінливістю збудника, труднощами мікробіологічної діагностики та ідентифікації етіоло­гічного фактора. В умовах лікарні формуються госпітальні штами збудників, що стійкі до антибактерійних препаратів і дезінфектантів. Внутрішньолікар- няну інфекцію Комітет експертів ВООЗ визначає як захворювання мікроб­ного походження, що виникли внаслідок інфікування при обстеженні, ліку­ванні або перебуванні в лікарні та розвинулись як у стаціонарі, так і протя­гом 6 місяців після виписування з лікарняного закладу.

Особливе значення має проблема ВЛІ для родопомічних установ вна­слідок перебування в них найбільш вразливого до інфекції контингенту: новонароджених та вагітних жінок.

Серед причин ВЛІ у породілей та новонароджених переважне значення мають: патологічні пологи, гіпоксія, передчасні пологи, інтенсивна терапія з інструментальним втручанням, відсутність материнського молока та догля­ду, застосування антибіотиків з профілактичною метою, носійство медичним персоналом патогенної та умовно-патогенної мікрофлори, порушення проти­епідемічного режиму в акушерських стаціонарах, тривале перебування ново­народжених та породілей у родопомічних установах (понад 5 днів).

До основних збудників ВЛІ належать стафілококи, сальмонели, шиге- ли, кишкові палички, клебсієли, ентеробактери, протеї, синьогнійні палички, стрептококи, ентерококи, гриби роду Кандіда, віруси.

Госпітальні штами формуються в стаціонарі протягом багатомісячної послідовної селекції мікроорганізмів, які набувають нових властивостей, що підсилюють їх патогенний потенціал (адгезивність, токсигенність, гемо­літична активність).

Госпітальні штами набувають високої вірулентності, здатні до виживання та накопичення в розчинах, у вологих субстанціях (ган­чірки, пелюшки, щітки), можуть зберігатися в дезінфікувальних розчинах за зниженої концентрації у разі порушення правил приготування та збері­гання. Госпітальні штами грампозитивних бактерій набувають стійкості до висушування. Головним резервуаром госпітальних штамів мікроорганізмів є новонароджені діти, матері та медичний персонал.

Механізми поширення інфекції:

1. Контактний (руки медичного персоналу, медична апаратура, пред­мети догляду за немовлятами).

2. Фекально-оральний (молоко, розчини для пиття, зонди, катетери).

3. Повітряно-крапельний (за наявності збудників інфекції в повітрі пологових зал, операційних).

4. Трансфузійний (переливання інфікованих розчинів).

У розвитку інфекції виділяють такі етапи:

1. Контамінація — контакт новонародженого з мікрофлорою під час пологів, первинної обробки, заходів реанімації в пологовій залі тощо. Кон­тамінація характеризується невисоким рівнем висіву бактерій (100-1000 КУО/г), виділенням двох або трьох різних штамів бактерій, вона не спри­чиняє розвитку інфекції, але може призводити до колонізації.

2. Колонізація — процес заселення шкіри, носоглотки, дихальних шля­хів, травного каналу бактеріями матері та навколишнього середовища. Коло­нізація, рівень якої перевищує IO6 КУО та характеризується переважанням умовно-патогенних бактерій або грибків і дефіцитом біфідобактерій, є пато­логічною, значно підвищує ризик розвитку інфекційно-запальних захворю­вань, особливо у новонароджених з перинатальною патологією та недо­ношених дітей.

3. Клінічна маніфестація інфекції— поява ознак захворювання.

Найпоширеніші нозологічні форми ВЛІ:

1. Локальні: омфаліт, кон’юнктивіт, піодермія, абсцес, флегмона, пнев­монія, отит, мастит, гострі кишкові інфекції, ендометрит, післяопераційна інфекція.

2. Генералізовані: сепсис (септицемія, септикопіємія).

3. Інші інфекції: краснуха, кір, вірусний гепатит тощо.

Засоби і препарати для забезпечення санітарно-протиепідемічного режиму акушерського стаціонару

Для дезінфекції предметів догляду за хворими, інструментів, приміщень, обладнання використовують дезінфікувальні засоби, основні з яких наведені в табл. 2.1-2.3 згідно з Наказом №59 від 10.02.2003 МОЗ України «Про удосконалення заходів щодо профілактики внутрішньолікарняних інфекцій в пологових будинках».

Режим профілактичної дезінфекції виробів медичного призначення з метою профілактики внутрішньолікарняних інфекцій в акушерських стаціонарах (Наказ №59 від 10.02.2003 МОЗ України)

Таблиця 4.1

Примітки: * — допускається використання інших дезінфекційних засобів, зареєстрованих в Україні, відповідно до режимів, регламентованих Методичними вка­зівками з використання засобу для дезінфекції виробів медичного призначення, які в установленому порядку затверджені Головним державним санітарним лікарем України;

** — концентрація подана за АДР.

Режими передстерилізаційного чищення виробів медичного призначення ручним методом з метою профілактики внутрішньолікарняних інфекцій в акушерських стаціонарах

(Наказ №59 від 10.02.2003 МОЗ України)

Таблиця 4.2

Примітка: * — концентрація надана за АДР; ** — температура робочого розчину в процесі чищення не підтримується; *** — бланізол (фірма «Lysoform Dr. Hans Rosemann GmbH», ФРН) не призначений для передстерилізаційного чищення виробів медичного призначення, які виготовлені з гуми або мають гумові прокладки.

Дезінфікування різних об’єктів в акушерських стаціонарах

(Наказ №59 від 10.02.2003 МОЗ України)

Таблиця 4.3

Продовження таблиці 4.3

Продовження таблиці 4.3

Продовження таблиці 4.3

Bl

за

Особливості професійної профілактики інфікування...

63

Продовження таблиці 4.3

Примітка. * — допускається використовувати інші дезінфекційні засоби, зареєстро­вані в Україні, відповідно до режимів, які регламентовані Методичними вказівками, що у встановленому порядку затверджені Головним державним санітарним лікарем України.

<< | >>
Источник: Хміль С. В., Романчук Л. І., Кучма З. М.. Акушерство: Підручник. — Тернопіль: Підручники і посібники,2008. — 624 с.: 20 табл., 144 рис.. 2008

Еще по теме САНІТАРНО-ПРОТИЕПІДЕМІЧНІ ЗАХОДИ У РОДОПОМІЧНИХ ЗАКЛАДАХ: