САНІТАРНО-ПРОТИЕПІДЕМІЧНІ ЗАХОДИ У РОДОПОМІЧНИХ ЗАКЛАДАХ
Проблема боротьби з внутрішньолікарняними інфекціями (ВЛІ) в Україні за умов імунодепресивного впливу на організм комплексу екологічних факторів довкілля набуває особливо важливого значення, визначаючи значною мірою успіх боротьби з дитячою захворюваністю та смертністю.
Складність розв’язання цієї проблеми зумовлена відсутністю достовірних даних про поширення внутрішньолікарняних інфекцій, мінливістю збудника, труднощами мікробіологічної діагностики та ідентифікації етіологічного фактора. В умовах лікарні формуються госпітальні штами збудників, що стійкі до антибактерійних препаратів і дезінфектантів. Внутрішньолікар- няну інфекцію Комітет експертів ВООЗ визначає як захворювання мікробного походження, що виникли внаслідок інфікування при обстеженні, лікуванні або перебуванні в лікарні та розвинулись як у стаціонарі, так і протягом 6 місяців після виписування з лікарняного закладу.
Особливе значення має проблема ВЛІ для родопомічних установ внаслідок перебування в них найбільш вразливого до інфекції контингенту: новонароджених та вагітних жінок.
Серед причин ВЛІ у породілей та новонароджених переважне значення мають: патологічні пологи, гіпоксія, передчасні пологи, інтенсивна терапія з інструментальним втручанням, відсутність материнського молока та догляду, застосування антибіотиків з профілактичною метою, носійство медичним персоналом патогенної та умовно-патогенної мікрофлори, порушення протиепідемічного режиму в акушерських стаціонарах, тривале перебування новонароджених та породілей у родопомічних установах (понад 5 днів).
До основних збудників ВЛІ належать стафілококи, сальмонели, шиге- ли, кишкові палички, клебсієли, ентеробактери, протеї, синьогнійні палички, стрептококи, ентерококи, гриби роду Кандіда, віруси.
Госпітальні штами формуються в стаціонарі протягом багатомісячної послідовної селекції мікроорганізмів, які набувають нових властивостей, що підсилюють їх патогенний потенціал (адгезивність, токсигенність, гемолітична активність).
Госпітальні штами набувають високої вірулентності, здатні до виживання та накопичення в розчинах, у вологих субстанціях (ганчірки, пелюшки, щітки), можуть зберігатися в дезінфікувальних розчинах за зниженої концентрації у разі порушення правил приготування та зберігання. Госпітальні штами грампозитивних бактерій набувають стійкості до висушування. Головним резервуаром госпітальних штамів мікроорганізмів є новонароджені діти, матері та медичний персонал.Механізми поширення інфекції:
1. Контактний (руки медичного персоналу, медична апаратура, предмети догляду за немовлятами).
2. Фекально-оральний (молоко, розчини для пиття, зонди, катетери).
3. Повітряно-крапельний (за наявності збудників інфекції в повітрі пологових зал, операційних).
4. Трансфузійний (переливання інфікованих розчинів).
У розвитку інфекції виділяють такі етапи:
1. Контамінація — контакт новонародженого з мікрофлорою під час пологів, первинної обробки, заходів реанімації в пологовій залі тощо. Контамінація характеризується невисоким рівнем висіву бактерій (100-1000 КУО/г), виділенням двох або трьох різних штамів бактерій, вона не спричиняє розвитку інфекції, але може призводити до колонізації.
2. Колонізація — процес заселення шкіри, носоглотки, дихальних шляхів, травного каналу бактеріями матері та навколишнього середовища. Колонізація, рівень якої перевищує IO6 КУО та характеризується переважанням умовно-патогенних бактерій або грибків і дефіцитом біфідобактерій, є патологічною, значно підвищує ризик розвитку інфекційно-запальних захворювань, особливо у новонароджених з перинатальною патологією та недоношених дітей.
3. Клінічна маніфестація інфекції— поява ознак захворювання.
Найпоширеніші нозологічні форми ВЛІ:
1. Локальні: омфаліт, кон’юнктивіт, піодермія, абсцес, флегмона, пневмонія, отит, мастит, гострі кишкові інфекції, ендометрит, післяопераційна інфекція.
2. Генералізовані: сепсис (септицемія, септикопіємія).
3. Інші інфекції: краснуха, кір, вірусний гепатит тощо.
Засоби і препарати для забезпечення санітарно-протиепідемічного режиму акушерського стаціонару
Для дезінфекції предметів догляду за хворими, інструментів, приміщень, обладнання використовують дезінфікувальні засоби, основні з яких наведені в табл. 2.1-2.3 згідно з Наказом №59 від 10.02.2003 МОЗ України «Про удосконалення заходів щодо профілактики внутрішньолікарняних інфекцій в пологових будинках».
Режим профілактичної дезінфекції виробів медичного призначення з метою профілактики внутрішньолікарняних інфекцій в акушерських стаціонарах (Наказ №59 від 10.02.2003 МОЗ України)
Таблиця 4.1
Примітки: * — допускається використання інших дезінфекційних засобів, зареєстрованих в Україні, відповідно до режимів, регламентованих Методичними вказівками з використання засобу для дезінфекції виробів медичного призначення, які в установленому порядку затверджені Головним державним санітарним лікарем України;
** — концентрація подана за АДР.
Режими передстерилізаційного чищення виробів медичного призначення ручним методом з метою профілактики внутрішньолікарняних інфекцій в акушерських стаціонарах
(Наказ №59 від 10.02.2003 МОЗ України)
Таблиця 4.2
Примітка: * — концентрація надана за АДР; ** — температура робочого розчину в процесі чищення не підтримується; *** — бланізол (фірма «Lysoform Dr. Hans Rosemann GmbH», ФРН) не призначений для передстерилізаційного чищення виробів медичного призначення, які виготовлені з гуми або мають гумові прокладки.
Дезінфікування різних об’єктів в акушерських стаціонарах
(Наказ №59 від 10.02.2003 МОЗ України)
Таблиця 4.3
Продовження таблиці 4.3
Продовження таблиці 4.3

Продовження таблиці 4.3
Bl
за
Особливості професійної профілактики інфікування...
63
Продовження таблиці 4.3
Примітка. * — допускається використовувати інші дезінфекційні засоби, зареєстровані в Україні, відповідно до режимів, які регламентовані Методичними вказівками, що у встановленому порядку затверджені Головним державним санітарним лікарем України.