Переношування вагітності

Вагітністю, що переношується, слід вважати вагітність, яка продовжується більше 42 повних тижнів (294 доби або біль­ше) від першого дня останнього нормального менструального циклу.

Вагітність, що переношується, супроводжується високим рівнем перинатально! захворюваності і смертності, великою кількістю ускладнень у пологах і післяпологовому періоді у ма­тері й новонародженого.

Переношений новонароджений - дитина, яка народилася після 42 повних тижнів вагітності (294 доби або пізніше) і має такі ознаки:

• підвищена щільність кісток черепа;

• звуження швів і тім’ячок;

• різке зменшення або відсутність первородно! змазки;

• зменшення підшкірно-жирового шару;

• зниження тургору шкіри;

• лущення шкіри, "кінцівки пралі", "банні ступні";

• збільшення довжини нігтів;

• щільні хрящі вушних раковин і носа.

Характерні зміни посліду при переношеній вагітності:

• ділянки петрифікатів і жирового переродження;

• збільшення маси плаценти;

• зменшення товщини плаценти;

• склеротичні та дистрофічні зміни;

• наявність вогнищ некрозу;

• тонка пуповина.

Діагностика переношеної вагітності:

• розрахунок терміну вагітності за даними анамнезу, УЗД та ін.;

• відсутність збільшення маси тіла вагітної або її зменшен­ня більше, ніж на 1 кг;

• зменшення окружності живота на 5-10 см, що пов’язане з виникненням маловоддя;

• наявність меконію в навколоплодових водах при розриві плодових оболонок;

• виділення молока, а не молозива з молочних залоз;

• дистрес плода;

• незрілість або недостатня зрілість шийки матки.

Характерними ознаками вагітності, що переношуєть­ся, за даними УЗД, є:

• маловоддя;

• відсутність збільшення біпариєтального розміру голівки плода в динаміці;

• відсутність збільшення зросту плода;

• потоншення плаценти;

• III ступінь зрілості плаценти.

Тактика ведення переношеної вагітності.

Госпіталізацію вагітних, що переношують, бажано проводи­ти до стаціонарів III рівня надання акушерсько-гінекологічної і неонатологічної допомоги.

Для попередження переношування вагітності доцільна гос­піталізація в терміні 41 тиждень, що надає можливість своєчас­но визначити об’єм необхідних заходів щодо підготовки поло­гових шляхів до пологів.

У пологовому відділені проводять уточнення терміну вагіт­ності, стану вагітної та плода, оцінюють результати клінічних, лабораторних та інструментальних методів дослідження.

При задовільному стані плода і відсутності ознак переношу­вання вагітності, рекомендована очікувальна тактика. При по­яві перших ознак переношування показана підготовка полого­вих шляхів із подальшою індукцією пологової діяльності.

Підготовку шийки матки до індукції пологів після 41 тиж­ня вагітності проводять одним із наступних методів:

• медикаментозний метод:

- простагландини El або Е2, які застосовуються за наявності обов’язкової реєстрації цих засобів для ви­користання в акушерській практиці;

• немедикаментозний метод:

- ламінарії, які використовуються під час оцінки сту­пеня зрілості шийки матки за шкалою Бішопа менш ніж 5 балів. У цервікальний канал вводиться від 1 до 5 ламі­нарій на 24 год з подальшою оцінкою стану шийки мат­ки. За необхідності процедуру можна повторити.

Показання та умови до індукції пологової діяльності:

- термін вагітності 42 тижні й більше;

- стан плода за біофізичним профілем 7-8 балів та більше;

- зрілість шийки матки не менш ніж 6 балів за шкалою Бі­шопа;

- відповідність розмірів плода і таза матері;

- відсутність плодового міхура (амніотомія);

- згода вагітної.

Методи індукції пологів:

• пальцеве відшарування нижнього полюса плодового мі­хура;

• амніотомія;

• крапельне внутрішньовенне введення розчину окситоцину

Методом вибору індукції пологів при зрілій шийці матки є амніотомія з наступним крапельним внутрішньовенним уве­денням розчину окситоцину

Рекомендації до проведення індукції пологів:

• індукцію слід починати з 6 до 8 год ранку;

• провести амніотомію;

• оцінити якість і кількість навколоплодових вод;

• вести партограму з моменту проведення амніотомії;

• очікувальна тактика близько 2-3 год, вільна поведінка пацієнтки, психопрофілактика;

• за відсутності пологової діяльності після 2-3 год безвод­ного періоду - розпочати крапельне внутрішньовенне введення окситоцину за загальноприйнятою схемою.

Критерієм досягнення регулярної адекватної пологової діяль­ності без гіперстимуляцїї матки вважається наявність 4-5 матко­вих скорочень за 10 хв при тривалості скорочень 40-50 с. Родо- посилення проводиться зі спостереженням за станом плода. За відсутності ефекту протягом 6 год слід переглянути план веден­ня пологів та завершити їх операцією кесаревого розтину.

З метою профілактики кровотечі III період пологів ведеться активно згідно протоколу нормальних пологів.

Ранній післяпологовий період потребує ретельного спосте­реження за станом породіллі та новонародженого.

При встановленому діагнозі вагітності в терміні 42 та більше тижнів, неефективності попередніх заходів із підготовки шийки матки до розродження та незадовільному стані плода показано оперативне розродження шляхом операції кесаревого розтину