ЗАХВОРЮВАННЯ IV ЕТАПУ
До захворювань IV етапу відносять сепсис без метастазів та сепсис з метастазами.
Сепсис без метастазів (септицемія). Виникає у ослаблених породіль через 3—4 дні після пологів і перебігає бурхливо — висока температура з лихоманкою.
Частіше викликається грамнегативною флорою (кишкова паличка, протей, іноді синьогнійна паличка), нерідко з анаеробною флорою.Сепсис з метастазами (септикопіємія). Перебігає хвилеподібно. Періоди погіршання стану, пов’язані з метастазуванням інфекції і утворенням нових вогнищ, змінюються відносним покращанням. Септикопіємія виникає в результаті інфікування грампозитивною флорою, частіше золотистим стафілококом.
Діагностика. Діагноз встановлюють з урахуванням наявності вогнища інфекції, високої температури з ознобом, виявлення збудника у крові. Блідість, сірість або жовтяничність шкірних покривів, іноді наявність петехій свідчать про сепсис. Проявами його також можуть бути тахікардія, лабільність пульсу, схильність до гіпотензії. З’являються ознаки порушення функції ЦНС, що проявляються ейфорією, пригніченістю, порушенням сну. Збільшуються печінка і селезінка.
У крові різко знижується рівень гемоглобіну і число еритроцитів, високий лейкоцитоз із різким зсувом формули вліво, лімфопенія, анеозинофілія, поява токсичної зернистості у нейтрофілах. Порушення гомеостазу проявляється гіпо- і диспротеїнемією, гіпоглікемією, гіповолемією.
Лікування. Лікування повинно йти за двома напрямками: ліквідація вогнища інфекції і комплексна терапія, що включає: антибактеріальну — антибіотики широкого спектра дії із врахуванням чутливості мікроорганізмів; нітрофуранові похідні, метронідазол, метрагіл; імуностимулювальну та імунозамінну терапію (антистафілококова плазма, гамма-глобулін,
лейкомаса, тималін, Т-активін); десенсибілізувальну терапію; протизапальну терапію — стероїди (глюкокортикоїди) і нестероїди (аспірин, індометацин); інфузійну і детоксикаційну терапію (хлорид натрію, глюкоза, поліглюкін, реополіглюкін, альбумін).
Якщо терапія малоефективна, проводять екстирпацію матки з видаленням маткових труб. При тривалій антибактеріальній терапії розвивається кандидоз. З метою його профілактики призначають орунгал по 100 мг 2 рази на день.Післяпологовий лактаційний мастит
Вхідними воротами інфекції найчастіше є тріщини, що виникають на сосках.
В етіології провідне місце займає патогенний стафілокок. Особлива роль у виникненні маститу належить лактостазу, для якого характерне підвищення температури тіла до 38-38,5oC, рівномірне нагрубання і болючість молочних залоз. У молоці знаходять велику кількість патогенних стафілококів. При лактостазі слід тимчасово припинити годування.
Мастити поділяють на серозні, інфільтративні та гнійні.
Клініка. Мастити починаються завжди гостро. Різко підвищується температура до 38,5-39oC, у стадії нагноєння вона перевищує 39°, з’являються головний біль, загальна слабкість, нездужання.
Місцевими проявами хвороби є болючість молочної залози, місцеве підвищення температури. Гіперемія, набряк, ущільнення в ураженій ділянці свідчать про інфільтративну форму маститу. Якщо виникає нагноєння, ділянка ущільнення розм’якшується, з’являється флюктуація.
Діагностика ґрунтується на клінічних даних та показниках аналізу крові (лейкоцитоз, зсув формули вліво, збльшення ШОЕ).
Лікування. Застосовують антибіотики широкого спектра дії (напівсинтетичні пеніциліни, аміноглікозиди, антистафілококовий гаммаглобулін). Проводять ретельне спорожнення молочної залози, для зменшення кількості молока призначають парлодел. При гнійних формах необхідне хірургічне втручання.
* * *
Акушеркам та фельдшерам слід зауважити, що наявність бактерій в організмі, антитіл до інфекційних агентів в крові вагітної не обов’язково означає наявність інфекційного процесу. Госпіталізувати вагітну для лікування інфекції слід лише тоді, коли таке лікування неможливо проводити амбулаторно. В інших випадках перебування в стаціонарі може зашкодити
матері і дитині.
Недоцільно ізолювати вагітну від інших вагітних, породіллю від її дитини, якщо такий контакт не зумовлює явної небезпеки. Акушерка не повинна відміняти грудне вигодовування через наявність у матері інфекції. Така відміна виправдана лише у випадку ВІЛ-інфекції та під час гострого періоду висококонтагіозних інфекційних захворювань, що передаються респіраторним шляхом (тимчасово).Високий рівень поширення інфекцій, які передаються статевим шляхом обумовлює необхідність усім медичним працівникам завжди користуватися засобами індивідуального захисту при контакті з біологічними середовищами організму вагітної, роділлі, породіллі.
Перелік контрольних питань:
■ перинатальні інфекції;
■ TORCH-інфекції у вагітних;
■ методи діагностики інфекції під час вагітності;
■ методи діагностики інфекції у плода;
■ вірусні інфекції;
■ хвороби, що передаються статевим шляхом та вагітність;
■ післяпологові гнійно-септичні захворювання І етапу;
■ післяпологові гнійно-септичні захворювання II етапу;
■ післяпологові гнійно-септичні захворювання III етапу;
■ післяпологові гнійно-септичні захворювання IV етапу.