<<
>>

ЗАТРИМКА ВНУТРІШНЬОУТРОБНОГО РОЗВИТКУ ПЛОДА (ЗВРП)

Затримка внутрішньоутробного розвитку плода (ЗВРП), або гіпо­трофія плода — патологічний стан, за якого маса новонародженого або біо­метричні параметри плода не відповідають гестаційному віку.

При підозрі на ЗВРП вагітній проводять комплексне обстеження, що включає:

• визначення висоти стояння дна матки та обводу живота в динаміці (слід враховувати масу тіла вагітної);

• сонографічну біометрію плода;

• оцінку біофізичного профілю плода;

• визначення рівня гормонів у організмі матері та навколоплодових водах.

Для оцінки біометрії плода визначають біпарієтальний розмір голівки (БПР), діаметр грудей та живота, довжину стегна плода. Гестаційний вік визначають за сукупністю ознак.

Гіпотрофія плода буває симетрична, коли в розвитку відстають усі органи плода, й асиметрична, коли голівка та розмір стегна збільшені від­повідно до гестапійного віку а діаметр грудей та живота менші.

У новонароджених за симетричної гіпотрофії при народженні мала маса тіла, таку дитину важко відрізнити від недоношеної. Симетрична форма трапляється за тяжких порушень внутрішньоутробного розвитку, починаючи з II триместру вагітності. При асиметричній формі ЗВРП у новонароджених за нормальної довжини тіла є значний дефіцит маси. Така форма характерна для плодів, несприятливі умови розвитку яких з’явились у III триместрі вагітності.

Фактори ризику ЗВРП: існують медичні та соціально-економічні фак­тори ризику ЗВРП. До медичних факторів належать:

• хронічна артеріальна гіпертензія;

• цукровий діабет;

• системні захворювання сполучної тканини;

• тромбофілії;

• захворювання нирок;

• прееклампсія вагітних;

• багатоплідна вагітність;

• крововтрата під час вагітності;

• аномалії пуповини та розташування плаценти;

• перинатальні інфекції;

• ЗРП в анамнезі;

• хромосомні та генетичні порушення;

• медикаменти (варфарин, фенітоїн).

До соціально-економічних факторів відносять:

• недостатнє харчування;

• куріння, вживання алкоголю, наркотиків;

• забруднення навколишнього середовища;

• професійні шкідливості.

Виділяють 3 ступені тяжкості ЗВРП за даними УЗД: І ступінь — відставання на 2 тижні; II ступінь — на 3-4 тижні; III ступінь — більше 4 тижнів.

Плід відстає у розвитку через такі причини:

• хромосомні аномалії та спадкові порушення обміну;

• вроджені вади, зумовлені іншими чинниками;

• пренатальні вірусні інфекції;

• дія іонізуючого випромінювання та лікарських препаратів;

• патологія плаценти;

• захворювання матері, інтоксикації, недостатнє харчування.

Діагностика. Регулярне спостереження за вагітною дає змогу аку­шеру вчасно звернути увагу на недостатнє збільшення розмірів матки. В нормі до ЗО тижня приріст висоти стояння дна матки (ВДМ) складає 0,7­1,9 см на тиждень; в 30-36 тиж. — 0,6-1,2 см на тиж.; в 36 і більше — 0,1-0,4 см. Відставання розмірів на 2 см або відсутність приросту протягом 2-3 тижнів при динамічному спостереженні дає підставу запідозрити ЗВРП.

Для уточнення діагнозу використовують УЗД. Сонографічна діаг­ностика ЗВРП ґрунтується на невідповідності фетометричних параметрів плода тим показникам, які повинні бути на даному терміні вагітності. Вико­ристовують дані ультразвукової плацентографії — визначення ступеня зрілості плаценти, її розмірів. Ці методи дають можливість на ранніх етапах діагностувати захворювання та розпочати лікування, яке полягає у призна­ченні препаратів, що покращують матково-плацентарний кровообіг (сиге- тин), мікроциркуляцію в плаценті та реологічні властивості крові (еуфілін, трентал, курантил, реополіглюкін, актовегін), мають антиоксидантні влас­тивості (вітамін Е). Посиленню матково-плацентарного кровообігу сприяє також гіпербарична оксигенація. Важливим є лікування захворювань вагіт­ної, які призводять до виникнення ЗРП.

У дітей, що народилися, ступінь гіпотрофії визначають за масою та довжиною тіла.

Гіпотрофією І ступеня вважають дефіцит маси 15-20% від належної для доношеного новонародженого; II ступеня — 21-30%; III ступеня — 31% і більше.

У новонароджених з гіпотрофією спостерігається порушення трофіки шкіри (мацерація, сухість, жовтяничне забарвлення), стоншання підшкір­ного жирового шару, лабільність температури, підвищення нервової збудли­вості, зміна діяльності функціональних систем. Унаслідок виснаження енер­гетичних запасів та порушення матково-плацентарного кровообігу ще внут- рішньоутробно навіть нормальні пологи для таких дітей є значним наванта­женням. Тому частота асфіксії серед них дуже висока. Часто буває аспірація навколоплодових вод з наступною пневмонією.

Такі немовлята потребують ретельного догляду та повноцінного ви­годовування материнським молоком. За необхідності використовують білкові препарати, комплекс вітамінів, суміші «Ненатал», «Pre-NAN» «Альпрем».

Профілактика: •

• виявлення факторів ризику ЗВРП та проведення динамічного контролю за вагітними цієї групи;

• дотримання вагітною режиму дня та раціональне харчування;

• відмова від шкідливих звичок (куріння, вживання алкоголю тощо).

<< | >>
Источник: Хміль С. В., Романчук Л. І., Кучма З. М.. Акушерство: Підручник. — Тернопіль: Підручники і посібники,2008. — 624 с.: 20 табл., 144 рис.. 2008

Еще по теме ЗАТРИМКА ВНУТРІШНЬОУТРОБНОГО РОЗВИТКУ ПЛОДА (ЗВРП):