Глава 3. Про способи одержання інформації
Інформація, яка може бути використана у суді як доказ, становить певну цінність, тому людина, яка має таку інформацію, перш ніж поділитись нею, може зажадати певної винагороди. Адвокат, вступаючи у контакти з людьми, одержує колосальну кількість інформації, обговорюючи ті чи інші аспекти справи у невимушеній, діловій обстановці (у ресторані, кафе, на концерті).
Такі "розмови" можуть бути записані на диктофон і пізніше проаналізовані на предмет можливості їх використання як покази свідка чи з іншою метою.Практика в США показує, що адвокати нерідко виплачують за рахунок клієнта певну винагороду за згоду виступити в суді як свідок, сплачують за його пересування та проживання тощо. Така практика судам США відома і не заохочується. Безумовно, що в Україні наявність у суду відомостей про винагороду, яку сплатив адвокат свідкові, могла б підірвати довіру до такого свідка. Подібні дії адвоката могли б також дістати негативну оцінку з боку кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Хай там як, утім на практиці винагорода, хоча й у невеликих масштабах, практикується.
У роботі юридичних фірм, адвокатських бюро тощо цінною є й інформація, яка використовується не лише як докази. Тому співробітники цих фірм постійно перебувають у пошуку нових знайомств, зв'язків тощо. Наявність інформації дає переваги у конкурентній боротьбі.
Наприклад, використовуючи родинні зв'язки одного із працівників юридичної фірми та винагороду, адвокати фірми, які спеціалізувались на реєстрації товариств "під ключ", одержали можливість просувати свої документи про реєстрацію поза чергою. Навіть після звільнення цього працівника юридична фірма продовжувала підтримувати з ним зв'язок і використовувати його зв'язки для просування своїх документів.
В іншому випадку використовувались зв'язки для прискореного одержання інформації зі статистики або для доступу через знайомих нотаріусів до банку, встановлених заборон на рухомі та нерухомі права.
Добрі відносини з апаратом суду можуть дати великий обсяг інформації про того чи іншого суддю, його слабкі та сильні сторони, родинні зв'язки тощо. Потужні юридичні фірми повною мірою користуються цими можливостями для одержання переваг перед окремими адвокатами.В одній із справ про банкрутство і ліквідацію підприємства адвокатське бюро наштовхнулося на сильну протидію з боку районного суду за місцем знаходження банкрута. Підприємство перебувало в стадії ліквідації. Його активи становили понад 100 млн грн., що дозволяло погасити основну частину боргу перед кредиторами. Зокрема, за рахунок продажу акцій третіх підприємств, володільцем яких був банкрут. Процедура банкрутства, порушена господарським судом, тривала вже третій рік. І в розпал реалізації майна до арбітражного керуючого надійшла ухвала районного суду Н-ського району про заборону на реалізацію майна на суму понад 100 млн грн для забезпечення позову на суму 560 грн.
Нескладне адвокатське розслідування показало, що правову допомогу заінтересованій стороні надає син одного з керівників апеляційного суду. Підчас ознайомлення з позовною заявою виявилось, що вона містить вимогу про виділ паю з підприємства-банкрута. Заява була написана формально, оскільки головною метою було накладення заборони на реалізацію майна підприємства-банкрута та затягування ліквідаційних процедур. Аналіз позовної заяви засвідчив, що вона не відповідає встановленим до цього документа правилам: відсутня ціна позову, вимоги щодо вартості паю викладено у неіснуючій валюті (карбованцях), суд, всупереч вимогам ст. 127 ЦПК, не надіслав копію про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.
Адвокат, який був залучений до участі у справі арбітражним керуючим, оскаржив до апеляційного суду ухвалу про забезпечення позову, вказавши на явну несумірність такого забезпечення, а також звернувся до апеляційного суду з проханням не включати до складу суду, який вирішує справу в апеляційному порядку, суддю, який є батьком юриста, що надавав правову допомогу другій стороні.
Був заявлений і відвід усьому складу суду з мотивів, що ці судді перебувають у адміністративній залежності від керівника суду. Ці дії з боку адвоката є не зовсім коректними, але адвокат вважав за потрібне довести до відома суддів, що він знає про родинні зв'язки представника протилежної сторони з керівництвом суду. Водночас зрозуміло, що в цій ситуації такий відвід не буде задоволений. Крім того, суддя, який є керівником суду, не потребує введення до складу колегії суддів, щоб вплинути на результат розгляду справи.Використавши інформацію, одержану через працівника банку, про надходження на один з рахунків боржника великої суми, юридична фірма негайно підготувала позов і заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на конкретний рахунок відповідача. Довести, що мав місце несанкціонований витік інформації, майже неможливо, і ніхто, звичайно, не понесе покарання. А стягнення боргу буде забезпечено.
Цінною є й інформація про методику підготовки заяв, позовних заяв інших документів, зразки таких заяв, інформація про допущені адвокатами помилки під час ведення справ тощо. Так, знані адвокати Резніков і Власенко на одному із семінарів розкрили метод підготовки до складної справи шляхом залучення іншого адвоката (це був теж відомий адвокат Олег Макаров), який мав представляти протилежну сторону в моделюванні майбутнього процесу. Так би мовити, "адвокат диявола". Таке моделювання не є якимось особливим секретом, утім чи багато є адвокатів, які використовують цей метод у підготовці до складних справ?
Один з найпоширеніших способів одержання інформації - прийняття на роботу людей, які працювали в конкуруючій юридичній компанії, щоб використати їхні знання та можливості одержання інформації ("перевербування"). Як правило, це можуть дозволити собі великі юридичні компанії. Таке вливання "свіжої крові" може дати позитивний результат. В Україні є випадки впровадження своїх працівників на роботу в суди (насамперед господарські).
За певних умов таке впровадження може дати на тривалий час одержання цінної інформації буквально зсередини судової системи, а також у пошуку клієнтів. Недооцінювати масштаби такого явища не варто.Автору цих рядків окремі колеги нарікали на те, що він "розкриває секрети професії". З цього приводу скажу так. Жодних особливих секретів професії адвоката немає. Проте є певний специфічний набір прийомів і методів, якими має володіти адвокат для того, щоб успішно представляти інтереси клієнта. Для підвищення рівня правосуддя важливо, щоб адвокати обох сторін мали достатній рівень підготовленості, що так чи інакше змусить підтягуватись на цей рівень і суддів. Нині бачимо, на жаль, іншу тенденцію, коли рівень кваліфікації суддів вищий, ніж адвокатів.
Окремі компанії (зокрема у справах про банкрутство тощо) не бажають показувати свою заінтересованість у певній справі. У таких випадках використовують метод залучення компанії-прикриття, яка, своєю чергою, наймає адвокатів для ведення справи із санації конкретного підприємства та викупу. Нерідко для цього залучають відомого їм арбітражного керуючого та за його допомогою одержують певні вигоди від процесу банкрутства.
Успішним є і проникнення до баз даних юридичних фірм, що дає інформацію про клієнтів, справи, які веде юридична фірма, методику підготовки документів тощо. Публікацій на цю тему щодо юридичних фірм майже немає, втім є приклади з практики хакерів.
Студент коледжу одержав доступ до комп'ютерної мережі американського департаменту оборони і повітряних сил, використовуючи домашній комп'ютер. Група підлітків зламала комп'ютерну систему лабораторії ядерної зброї (причому один з них закінчив тільки шеститижневі комп'ютерні курси). Радянські спеціалісти в 1981 році зламали базу даних виробництва літаків у Локхіді, а також дісталися до "Край-1", головної комп'ютерної системи Британії, та вирахували систему ядерної зброї тощо.
Слід зауважити, що у конкурентній боротьбі різних юридичних фірм для одержання інформації може бути використано ті самі прийоми, що й у системі економічного шпіонажу.
Особливо успішним вважається залучення жінок-агентів, яких тренують бути "ластівкою", тобто агентом-шпигуном. Так, секретарка, що працювала 26 років на президента Західної Німеччини, передала секретну інформацію про зброю тощо за допомогою фотокамери, вмонтованої в тюбик губної помади — і все заради свого коханця зі Східної Європи[1].Велика частина інформації може бути одержана під час проведення семінарів, юридичних форумів тощо. Участь у таких семінарах дозволяє зав'язати знайомства із суддями, представниками Міністерства юстиції тощо. Тому відомі юридичні фірми самі намагаються організувати семінари, які забезпечують клієнтів і можливість спілкування із суддями, іншими державними посадовими особами у неофіційній обстановці. Так проводились семінари в Ялті у фешенебельному готелі "Інтер", куди судді Верховного Суду та Конституційного Суду України залюбки приїжджали на семінар.
Це дозволило одержати інформацію про судову практику та поставити запитання "з перших рук".
Новий ЦПК передбачив можливість розкриття інформації, яка становлять банківську таємницю. Розкриття такої інформації через треті фірми може бути використано в інтересах особи-замовника, який має намір подати позов, використавши таку інформацію. Тобто прямо така особа звернутись до суду не може, оскільки її заява ґрунтується на спорі і суд запропонує подати позов на загальних підставах (ст. 289 ЦПК). Щоб обійти це правило, використовують третю фірму, яка може безпосередньо звернутися з вимогою про розкриття інформації.
Існують методи свідомо недобросовісного підходу до усунення конкурентів або небажаного судді. Наприклад, з'ясовують рахунок судді або його родичів у банку і перераховують на цей рахунок певну суму коштів від імені другої сторони (такі факти мали місце). Після цього адвокат у судовому засіданні заявляє відвід судді, стверджуючи, що хоч і немає підстав говорити про наявність корупційних відносин, але чомусь такі кошти надходили конкретному судді.
У справі за позовом прокурора одна зі сторін заявила відвід судді на тій підставі, що вона як дочка прокурора зберігає тісні зв'язки з прокуратурою і через добрі, товариські стосунки може вирішити справу необ'єктивно. Як це не дивно, але відвід було задоволено.
Отже, юридичні фірми, адвокатські об'єднання, володіють великим масивом інформації, яку в недобросовісних руках може бути використано проти клієнтів. За допомогою різних методів і самі юридичні фірми й адвокати можуть одержати інформацію, яка за певних обставин може бути використана як доказ у цивільній справі.
•[1] Парад Борис. Коммерческий шпионаж. - М., 2005. - С. 32.