Стаття 389-6. Ухвала суду у справі про оскарження рішення третейського суду

За наслідками розгляду справи про оскарження рішення третейського суду суд постановляє ухвалу за правилами, встановленими цим Кодексом для ухвалення рішення.

В ухвалі суду мають бути також зазначені:

1) відомості про рішення третейського суду, що оскаржується, місце його прийняття;

2)найменування і склад третейського суду, що прийняв рішення, яке оскаржується;

3)ім'я (найменування) сторін третейського спору;

4) вказівка про скасування рішення третейського суду повністю або частково чи про відмову в задоволенні вимог заявника повністю або частково.

ЦПК доповнено провадженням про оскарження рішень третейських судів. Це було пов'язано з численними порушеннями, які допускали третейські суди, і неможливістю їх оскарження у певних випадках.

З уведенням в дію цих змін сторонам слід бути обережними під час звернення до третейських судів, оскільки це може призвести до тяганини щодо виконання рішення третейського суду.

Дещо дивною є вказівка, що за наслідками розгляду справи суд постановляє ухвалу за правилами, встановленими для ухвалення рішення. Отже, ухвала суду в цьому випадку за правовою суттю є рішенням.

Безумовно, що ці доповнення озброїли сторони у третейському спорі й інших осіб, інтереси яких зачіпає рішення третейського суду, чітким і прозорим механізмом для захисту законних інтересів.

Ключовою у цьому розділі є ст. 389-5, яка визначає підстави для скасування рішення третейського суду.