Стаття 394. Вимоги до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду
Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подається у письмовій формі і має містити:
1) ім'я (найменування) особи, що подає клопотання, зазначення її місця проживання (перебування) або місцезнаходження;
(П.
І ч. І ст. 394 в редакції Закону № 1837 VI від 21.01.2010)2) ім'я (найменування) боржника, зазначення його місця проживання (перебування), його місцезнаходження чи місцезнаходження його майна в Україні;
3) мотиви подання клопотання.
Суд за заявою особи, яка подає клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду такого клопотання, якщо невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
(ч. 1 ст. 394 доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом М 3776 VI від 22.09.2011)
До клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додаються документи, передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою.
Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою, не визначено перелік документів, що мають додаватися до клопотання, або за відсутності такого договору, до клопотання додаються такі документи:
1) засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про примусове виконання якого подається клопотання;
2) офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало чинності (якщо це не зазначено в самому рішенні);
3) документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи;
4) документ, що визначає, в якій частині чи з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню (якщо воно вже виконувалося раніше);
5) документ, що посвідчує повноваження представника (якщо клопотання подається представником);
(П.
5 ч. 3 ст. 394 із змінами, внесеними згідно із Законом М 1837УІ від 21.01.2010.)6) засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами України.
Суд, встановивши, що клопотання і документи, що додаються до нього, не оформлено відповідно до вимог, передбачених цією главою, або до клопотання не додано всі перелічені документи, залишає його без розгляду та повертає клопотання разом з документами, що додано до нього, особі, що його подала.
( Ч. 4 ст. 394 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1837-VI від 21.01.2010)
У ст. 394 ЦПК розкрито зміст і вимоги до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (ч. 1); коло документів, які додаються до клопотання, якщо вони передбачені міжнародним договором (ч. 2); документи, які додаються у випадку, якщо міжнародними документами їх перелік не передбачено, або за відсутності такого договору (ч. 3); порядок повернення клопотання, якщо воно не відповідає встановленим для цього вимогам. Як правило, перелік документів, що додаються до клопотання, визначається у міжнародних договорах, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою. Якщо міжнародними договорами не визначено перелік документів, що мають додаватися, або у випадку коли такого договору немає з відповідною стороною, то слід керуватися ч. 3 коментованої статті.
Суд за заявою особи, яка подає клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду такого клопотання, якщо невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
(Ч. 1 ст. 394 доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом № 3776УІвід22.09.2011.)
Клопотання подається у письмовій формі. Звичайно, що у клопотанні мають бути всі ті стандартні реквізити, які ставляться до документів, що подаються до суду першої інстанції. У тексті коментованої статті опущено вимогу про назву суду, до якого подається клопотання, однак, звичайно, що така назва суду має бути зазначена. У всякому разі, у клопотанні вказуються повні реквізити стягувача або його представника, реквізити боржника, а також мотиви подання клопотання. При цьому слід мати на увазі, що на відміну від інших випадків суд, з'ясувавши, що клопотання неналежно оформлене або ж не містить відповідних документів, не застосовує правил, передбачених ст. 121 ЦПК, а одразу залишає таке клопотання без розгляду.