Апарат Президента України
Правову основу організації та діяльності апарату Президента України становить п. 28 ч. 1 ст. 106 Конституції України, згідно з яким глава держави створює у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи та служби.
Президент України 24 січня 2005 р. підписав Указ «Про Секретаріат Президента України», згідно з яким:
- Адміністрація Президента України реорганізовувалася у Секретаріат Президента України;
- на Секретаріат Президента України покладалося організаційне, правове, консультативне, матеріально-технічне за інше забезпечення реалізації повноважень глави держави;
- запроваджувалася посада Глави Секретаріату Президента України, який на виконання своїх функцій уповноважений приймати розпорядження.
Указом Президента України «Питання Секретаріату Президента України» від 27 січня 2005 р. було затверджене Положення про Секретаріат Президента України, в якому визначався правовий статус та структура Секретаріату Президента України.
Секретаріат Президента України - допоміжний, дорадчий, консультативний, постійно діючий орган, утворений для здійснення главою держави його конституційних повноважень. Секретаріат Президента України є юридичною особою.
Структура Секретаріату Президента України, згідно Указу Президента України «Про створення Секретаріату Президента України» від 14 жовтня 2005 р., є наступною[204]:
1. Г лава Секретаріату Президента У країни.
2. Два перші заступники Глави Секретаріату Президента
України, в тому числі Перший заступник Глави Секретаріату Президента України - Представник Президента України у Кабінеті Міністрів України;
3. Сім заступників Глави Секретаріату Президента України, в тому числі заступник Глави Секретаріату Президента України - Представник Президента України у Верховній Раді України, заступник Глави Секретаріату Президента України - Представник Президента України у Конституційному Суді України, заступник Глави Секретаріату Президента України -Уповноважений Президента України з питань контролю за діяльністю Служби безпеки України.
4. Представник Президента України з міжнародних питань енергетичної безпеки.
5. Уповноважений Президента України з питань безпеки заходів з проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.
6. Три радники Президента України.
7. Прес-секретар Президента України.
8. Офіс Президента України.
9. Головна служба організаційного забезпечення.
10. Головна служба підготовки виступів.
11. Головна служба Державного Протоколу і Церемоніалу.
12. Головна служба кадрового забезпечення.
13. Головна державно-правова служба.
14. Головна служба документального забезпечення.
15. Головна служба з внутрішньополітичних питань та регіонального розвитку.
16. Головна служба з питань міжнародного співробітництва.
17. Головна служба безпекової та оборонної політики.
18. Головна служба з питань діяльності правоохоронних органів.
19. Головна служба соціально-економічного розвитку.
20. Головна служба з питань гуманітарного розвитку.
21. Головна служба інформаційної політики.
22. Головна служба забезпечення зв’язків з Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України.
23. Служба аналізу та оперативного реагування.
24. Служба з питань звернень громадян.
25. Служба державних нагород та геральдики.
26. Служба з питань громадянства.
27. Служба з питань помилування.
28. Служба забезпечення зв’язків з Конституційним Судом України та представництва інтересів Президента України, створених ним допоміжних органів і служб у судах загальної юрисдикції України.
29. Контрольна служба.
30. Прес-служба.
31. Режимно-секретна служба.
Президент України призначає на посади та звільняє з посад Главу Секретаріату Президента України, першого заступника та заступника Глави Секретаріату Президента України, Прес-секретаря Президента України, помічників, наукових консультантів, радників, постійних представників Президента України.
Главою Секретаріату Президента України призначається та звільняється з посад решта працівників Секретаріату Президента України.
Основними завданнями Секретаріату Президента України є забезпечення виконання главою держави його конституційних обов’язків та повноважень на засадах відкритості, гласності та прозорості, що опосередковує:
- забезпечення планування діяльності Президента України;
- опрацювання пропозицій Президента України щодо пріоритетів державної політики, шляхів їх впровадження;
- забезпечення офіційного оприлюднення Президентом України законів, а також його указів і розпоряджень;
- забезпечення підготовки проектів законів, що вносяться Президентом України до Верховної Ради України;
- організацію та проведення протокольних та церемоніальних заходів за участю Президента України, закордонних візитів та робочих візитів;
- здійснення підготовки проектів конституційних подань Президента України до Конституційного Суду України;
- опрацювання внесених в установленому порядку пропозицій з вирішення кадрових питань, що належать до повноважень Президента України;
- організацію прийомів громадян Президентом України;
- забезпечення взаємодії Президента України з органами державної влади - Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України та іншими;
- опрацювання внесених в установленому порядку пропозицій щодо утворення, ліквідації та реорганізації міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.
Повноваження Глави Секретаріату Президента України:
- здійснює загальне керівництво Секретаріатом та його структурними підрозділами;
- організовує та контролює виконання доручень Президента України;
- встановлює єдиний порядок проходження і опрацювання документів у Секретаріаті;
- подає на підпис Президентові України проекти указів, розпоряджень та доручень Президента України, закони України, проекти конституційних подань Президента України до Конституційного Суду України;
- представляє за дорученням Президента України його позицію у Верховній Раді України, інших органах державної влади, органах місцевого самоврядування, з політичними партіями, громадськими організаціями, громадськими організаціями.
Отже, розгалужена система органів, організацій та служб забезпечують діяльність Президента України як глави держави та гаранта Конституції України.
***
Рада національної безпеки і оборони України (далі - РНБО) - координаційний орган з питань національної безпеки і оборони при Президентові України. Законодавчою основою організації і функціонування РНБО є Конституція України (ст. 107), Закон України «Про Раду національної безпеки і оборони України» від 5 березня 1998 р.
Основним завданням РНБО є координація і контроль за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони.
Головою РНБО є Президент України. У разі дострокового припинення повноважень Президента України відповідно до статей 108, 109, 110 і 111 Конституції України виконання обов’язків Голови РНБО на період до обрання і вступу на пост нового Президента України, згідно зі ст. 5 Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України», покладається на Прем’єр-міністра України.
Повноваження голови РНБО: 1) спрямовує діяльність і здійснює загальне керівництво роботою РНБО; 2) затверджує перспективні та поточні плани роботи РНБО, час і порядок проведення її засідань; 3) особисто головує на засіданнях РНБО; 4) дає доручення членам РНБО, пов’язані з виконанням покладених на неї функцій; 5) заслуховує поточну інформацію Секретаря РНБО про хід виконання її рішень, у разі необхідності виносить питання про стан виконання рішень РНБО на її засідання; 6) затверджує Положення про апарат РНБО, його структуру і штат; 7) визначає повноваження заступників Секретаря РНБО; 8) формує персональний склад РНБО.
До складу РНБО за посадою входять Прем’єр-міністр України, Міністр оборони України, Голова Служби безпеки України, Міністр внутрішніх справ України, Міністр закордонних справ України. У засіданнях РНБО може брати участь Голова Верховної Ради України. Членами Ради національної безпеки і оборони України можуть бути керівники інших центральних органів виконавчої влади.
Секретар РНБО призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України і безпосередньо йому підпорядковується.
Правовий статус Секретаря РНБО як державного службовця визначається Президентом України відповідно до Закону України «Про державну службу». Секретар РНБО забезпечує організацію роботи і виконання рішень РНБО. Секретар РНБО має заступників, які за його поданням призначаються на посаду та звільняються з посади Президентом України. На посади Секретаря РНБО та його заступників можуть призначатися як цивільні особи, так і військовослужбовці.Повноваження Секретаря РНБО: 1) готує пропозиції щодо перспективного і поточного планування діяльності РНБО; 2) подає на розгляд Президента України проекти актів Президента України про введення в дію рішень РНБО, в тому числі стосовно пропозицій і рекомендацій по реалізації засад внутрішньої і зовнішньої політики у сфері національної безпеки і оборони; 3) організовує роботу,
пов’язану з підготовкою та проведенням засідань РНБО та контролем за виконанням прийнятих нею рішень; 4) координує діяльність робочих та консультативних органів РНБО; 6) за дорученням Голови РНБО представляє позицію даного органу у відносинах з іншими органами державної влади, громадськими організаціями, органами місцевого самоврядування, з політичними партіями, ЗМІ, міжнародними
організаціями.
Форми роботи РНБО. Основною організаційною формою діяльності РНБО є її засідання, на яких члени голосують особисто. Делегування ними обов’язку бути присутніми на засіданні РНБО іншим особам не допускається. У засіданнях РНБО може брати участь Голова Верховної Ради України. На запрошення Голови РНБО у її засіданнях можуть брати участь голови комітетів Верховної Ради України, інші народні депутати України, керівники центральних органів виконавчої влади та інші особи, які не є членами РНБО.
Рішення РНБО, згідно ст. 10 Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України», приймаються не менш як двома третинами голосів її членів. Голова Верховної Ради України може висловлювати думку щодо прийнятих рішень, яка протоколюється. Рішення РНБО, згідно ч. 7 ст. 107 Конституції України, вводяться в дію указами Президента України.
Зауважу, що для опрацювання і комплексного вирішення проблем міжгалузевого характеру, забезпечення науково-аналітичного та прогнозного супроводження діяльності РНБО за її рішенням у рамках коштів, передбачених Державним бюджетом України, можуть
утворюватися тимчасові міжвідомчі комісії, робочі та консультативні органи. Функції та повноваження цих органів визначаються окремими положеннями, які затверджує Президент України. Фінансування діяльності РНБО здійснюється за рахунок коштів із Державного бюджету України.
10.7.