Система органів виконавчої влади: центральні та місцеві органи виконавчої влади, порядок формування і повноваження

Центральними органами виконавчої влади в Україні є міністерства та інші центральні органи виконавчої влади (статті 118, 119, 120 Конституції України). Система центральних органів виконавчої влади складають:

- міністерства;

- державні комітети (державні служби);

- органи виконавчої влади зі спеціальним статусом;

- центральні органи виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через відповідних міністрів.

Центральні органи виконавчої влади зобов’язані забезпечувати проведення державної політики у відповідних сферах і галузях суспільного та державного життя, виконання Конституції та Законів України, актів Президента України та уряду.

Міністерство ( від лат. шіпізіегіиш - служба, посада) - родова назва галузевих органів державного управління, що входять до складу уряду. Перші міністерства виникли у країнах Західної Європи вже у 16 - 17 ст.ст. На теренах України міністерська система Російської імперії, утворена царем Олександром І (1801 - 1825 рр.) 25 червня 1811 р., відіграла особливу роль.

Правовою основою організації та діяльності системи міністерств є Конституція України. На жаль, в Україні немає профільного закону про міністерства.

Порядок утворення міністерств. Кабінет Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України утворює, реорганізовує і ліквідовує міністерства (інші центральні органи виконавчої влади), діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади (п. 9-1 ст. 116 Конституції України). Примітно, що Конституція України (п. 15 ст. 106) в редакції від 28 червня 1996 р. визначала, що Президент України за поданням Прем’єр-міністра України утворює, реорганізовує і ліквідує міністерства та інші центральні органи виконавчої влади.

Міністерства утворюються:

1) за галузевим принципом (Міністерство вугільної промисловості України, Міністерство аграрної політики України);

2) міжгалузевим принципом (Міністерство транспорту та зв’язку України);

3) функціональним принципом (Міністерство фінансів України).

Міністерство очолює міністр - посадова особа, яка входить до складу уряду (ст. 114 Конституції України). Міністр не має права суміщати свою службову діяльність з іншою роботою (крім викладацької, наукової та творчої роботи у позаробочий час), входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (ст. 120 Конституції України).

На виконання своїх функцій міністерство наділене відповідними повноваженнями:

- бере участь у реалізації та формуванні політики держави як у цілому, так і за відповідними напрямами, розробляє механізм її реалізації;

- виступає державним замовником наукових досліджень комплексного характеру;

- узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції;

- розробляє пропозиції про вдосконалення законодавства та у встановленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України, Кабінету Міністрів України;

- складає макроекономічні та міжгалузеві баланси;

- розробляє пропозиції про визначення пріоритетних напрямів розвитку економіки та ін.

Станом на 2 грудня 2009 р. в Україні функціонує 20 міністерств: аграрної політики; внутрішніх справ; вугільної промисловості; економіки; житлово-комунального господарства; закордонних справ; культури і туризму; оборони; освіти і науки; охорони здоров’я; охорони навколишнього природного середовища; палива та енергетики; праці та соціальної політики; промислової політики; регіонального розвитку

та будівництва; транспорту та зв’язку; у справах надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи; у справах сімї, молоді та спорту; фінансів; юстиції.

Отже, міністерство є головним органом центральної виконавчої влади, який здійснює управління в різних сферах державної політики.

Державний комітет (державна служба) - центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовує і координує Прем’єр- міністр, один з віце-прем’єр-міністрів чи міністрів. Голову державного комітету призначає Кабінет Міністрів України за поданням Прем’єр- міністра України.

В Україні функціонують такі державні комітети: Головне контрольно-ревізійне управління України; Вища атестаційна комісія України; Державний комітет архівів України; Державний комітет телебачення і радіомовлення України; Державний комітет лісового господарства України; Державний комітет України з державного матеріального резерву; Державний комітет України у справах національностей та міграції; Державний комітет України по земельним ресурсах; Державний комітет України по водному господарству; Пенсійний фонд України та ін.

Центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом - це різновид центрального виконавчого органу, що має визначені Конституцією та законодавством України особливі завдання та повноваження. Загальне керівництво названим органом здійснює його голова, якого призначає на посаду та звільняє з посади Кабінет Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України. Законодавство може встановлювати спеціальний порядок утворення, реорганізації, ліквідації, підконтрольності, підзвітності, а також призначення і звільнення керівника вищеназваного органу.

В Україні функціонують такі центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом: Антимонопольний комітет України; Державна митна служба; Державна податкова адміністрація України; Державний комітет статистики України; Адміністрація Державної прикордонної служби України; Національне космічне агентство України; Державна служба експортного контролю; Державний департамент України з питань виконання покарань; Фонд держаного майна України; Державний комітет фінансового моніторингу України та ін.

***

Місцеві органи виконавчої влади - це місцеві державні адміністрації, які здійснюють виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі.

Правовою основою організації та діяльності місцевих державних адміністрацій є Конституція України, Закон України «Про місцеві державні адміністрації» від 9 квітня 1999 р.

Голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України. Кандидатури на посади голів обласних державних адміністрацій на розгляд уряду вносяться Прем’єр-міністром України. Кандидатури на посади голів районних державних адміністрацій на розгляд уряду вносяться головами відповідних обласних державних адміністрацій. На кожну посаду вноситься одна кандидатура. У разі відхилення Президентом України поданої кандидатури відповідно Прем’єр-міністр України чи голова обласної державної адміністрації вносять на розгляд Кабінету Міністрів України нову кандидатуру. Голови місцевих державних адміністрацій набувають повноважень з моменту призначення.

Склад місцевих державних адміністрацій формують голови місцевих державних адміністрацій у межах бюджетних асигнувань, а також визначають структуру місцевих державних адміністрацій. Рекомендаційні переліки управлінь, відділів та інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, а також типові положення про них затверджуються урядом.

Акти місцевих державних адміністрацій. На виконання власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази. Такі розпорядження є обов’язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами, організаціями і посадовими особами та громадянами. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та Законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України, або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня.

Голови місцевих державних адміністрацій при здійсненні своїх повноважень відповідальні перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України, підзвітні та підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня.

Обласна чи районна рада може висловити недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації, на підставі чого Президент України приймає рішення і дає обґрунтовану відповідь. Якщо недовіру голові районної чи обласної державної адміністрації висловили дві третини депутатів від складу відповідної ради, Президент України приймає рішення про відставку голови місцевої державної адміністрації.

Місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні радам у частині повноважень, делегованих їм відповідними районними чи обласними радами. Місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня.

Місцеві державні адміністрації, згідно зі ст. 119 Конституції України, на відповідній території забезпечують:

1) виконання Конституції та Законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів влади;

2) законність і правопорядок; додержання прав і свобод громадян;

3) виконання державних і регіональних програм соціально- економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання національних меншин і корінних народів - програм їх національно-культурного розвитку;

4) підготовку та виконання відповідних місцевих бюджетів;

5) звіт про виконання відповідних бюджетів та програм;

6) взаємодію з органами місцевого самоврядування;

7) реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.

Отже, в Україні існує чітко структурована система центральних та місцевих органів державної виконавчої влади, діяльність яких спрямована на здійснення державного управління у всіх найважливіших сферах державно-суспільного устрою.

Завдання для самоперевірки

1. Визначте систему органів виконавчої влади України.

2. Схарактеризуйте конституційно-правовий статус Кабінету Міністрів України.

3. Визначте основні функціональні повноваження Кабінету Міністрів України.

4. Назвіть підстави дострокового припинення повноважень Кабінету Міністрів України.

5. Скуажіть, які правові акти приймає Кабінет Міністрів України.

6. Проаналізуйте порядок взаємовідносин Кабінету Міністрів України з Президентом України та Верховною Радою України.

7. Визначте правовий статус місцевих органів державної виконавчої влади.