Безпосередні умовиводи

Безпосереднім називається умовивід, в якому висновок отримано із одного засновку шляхом його перебудови.

Засновком таких умовиводів є категоричне судження, тому умовивід полягає у певній зміні його суб’єктно - предикатно! структури.

Перетворення - це спосіб утворення безпосередніх умовиводів, при якому з вихідного судження утворюється рівнозначне йому нове су­дження, але протилежної якості.

Рівнозначність висновку при перетворенні досягається завдяки то­му, що засновок піддається подвійному запереченню, а саме:

1) дієслівна зв’язка змінюється на протилежну;

2) предикат змінюється на суперечний.

Щодо кількості судження, то вона залишається незмінною.

Перетворення уточнює наші знання. Воно дозволяє змістити акцент у судженні з суб’єкта на предикат, наголошуючи, що пред-мет судження не може мати властивість, несумісну з предикатом засновку.

Перетворенню підлягають всі чотири типи суджень A,E,I,O. При цьому:

1. Загальностверджувальне судження (А) переходить у загальноза- перечне (E):

Наприклад:

Всі поширені речення мають другорядні члени

Жодне поширене речення не є таким, що не має другорядних членів

65

2.3агальнозаперечне судження (E) перетворюється в загально- стверджувальне (А):

Наприклад:

З.Частковостверджувальне судження (І) переходить у частковозапе- речне (О):

Наприклад :

Деякі учні нашої школи є переможцями обласної спартакіади

Деякі учні нашої школи не є непереможцями обласної спартакіади

4.Частковозаперечне судження (O) перетворюється у частковост- верджувальне (І):

Наприклад:

Обернення - це спосіб утворення безпосередніх умовиводів, при якому суб’єкт і предикат судження міняються місцями.

Обернення надає судженню більшої визначеності. Воно дозволяє уточнити, в якому відношенні перебуває обсяг предиката до обсягу су-

б’єкта.

Якість судження при оберненні не змінюється, проте кількість може змінюватися. Це обумовлено тим, що терміни у засновку і у висновку повинні зберігати однаковий обсяг. Розрізняють два види обернення - чисте і обернення з обмеженням. При чистому оберненні кількість су­дження не змінюється. Йому підлягають судження, в яких суб’єкт і пре­дикат мають однаковий обсяг (обидва розподілені або обидва нерозподі­лені). Якщо у судженні обсяг предиката більший за обсяг суб’єкта чи навпаки, то воно обертається з обмеженням. Для цього змінюється кван­торне слово (“всі “ змінюється на “деякі” і навпаки).

Обернення різних видів суджень здійснюється таким чином:

І.Загальностверджувальне судження, в якому предикат нероз­поділений, стає частко в оств ер джу вальним (підлягає оберненню з обме­женням):

Наприклад:

Всі громадяни України мають право на одержання освіти національною мовою

Деякі з тих, що мають право на одержання освіти національною мовою є громадянами України

Якщо в загальностверджувальному судженні предикат розподілений, то воно обертається в таке ж загальностверджувальне.

Наприклад:

Всі поширені речення мають другорядні члени

Всі речення, що мають другорядні члени, є поширеними

2.Частковостверджувальне судження, в якому предикат нерозпо­ділений, підлягає чистому оберненню:

Наприклад:

Деякі учні нашої школи є переможцями обласної спартакіади

Деякі переможці обласної олімпіади є учнями нашої школи

Якщо в частко в о стверджувальному судженні предикат розподілений, то таке судження обертається в загальностверджувальне:

Наприклад::

Деякі спортсмени — олімпійські чемпіони

Всі олімпійські чемпіони — спортсмени

3.

Наприклад:

Жодна прогресивна людина не є ворогом миру

Жоден ворог миру не є прогресивною людиною

4. Частковозаперечне судження (O) не обертається.

Протиставлення предикату - це спосіб утворення безпосередніх умовиводів, при якому суб’єктом стає поняття, що суперечить предика­ту вихідного судження, суб’єкт стає на місце і дієслівна зв’язка зміню­ється на протилежну. Це можна зобразити у вигляді такої схеми:

По суті, протиставлення предикату є поєднанням перетворення і обернення - судження спочатку перетворюють, а потім перетворене су­дження обертають. Протиставлення предикату відбувається за такими схемами:

1. Загальностверджувальне судження (А) переходить у загальноза- перечне (E):

Наприклад:

Всі поширені речення мають другорядні члени

Жодне речення, що не має другорядних членів, не є поширеним

2.3агальнозаперечне судження (E) внаслідок протиставлення предикату стає частко во ств ер джу вальним (І):

Наприклад:

Жодна прогресивна людина не є ворогом миру

Деякі невороги миру є прогресивними людьми

З.Частковозаперечне судження (O) переходить у частково ствер­джувальне (І):

Наприклад:

Деякі обласні центри України не є великими промисловими містами

Деякі невеликі промислові міста є обласними центрами України

4. Частко в оств ер джу вальне судження протиставленню предиката не під­лягає.

Умовиводи за "логічним квадратом” - це спосіб утворення безпо­середніх умовиводів, при якому на підставі знання відношень між су­дженнями за “ логічним квадратом" змінюється кількість або якість судження.

3.