Простий категоричний силогізм

Опосередковані дедуктивні умовиводи мають форму силогізмів. Те­рмін силогізм походить від грецького слова "syIlogismos ” і означає в перекладі “роблю висновок”. Теорія силогізму вперше була викладена Арістотелем в його “Аналітиках”.

В силогізмі відображаються відношення між предметами та явища­ми навколишньої дійсності, а саме - зв’язки між родом і видом, загаль­ним і одиничним. Це знаходить своє вираження в аксіомі, на якій ґрун­тується силогістичне міркування:

все, що стверджується або заперечується відносно цілої мно­жини предметів, те саме стверджується або заперечується відносно кожного предмета даної множини.

Сказане можна проілюструвати такими схемами:

Перша схема демонструє, що якщо А належить В, а В в свою чергу належить С, отже і А належить С. Друга схема показує, що якщо А на­лежить В, а В не належить С, отже й А не належить С.

Силогізм, в якому засновки і висновок є простими категоричними судженнями, називається простим категоричним силогізмом. Наприклад:

Всі люди можуть помилятись

Всі вчені - люди

Всі вчені можуть помилятись

Простий категоричний силогізм є поєднанням трьох суджень - двох засновків і висновку. Кожне судження складається зі суб’єкта і предика­та, які називаються термінами. У трьох судженнях є шість термінів, але, очевидно, що всі вони двічі повторюються, тому в структурі простого категоричного силогізму виділяють три терміни. Кожен із них має свою назву. Так, суб’єкт висновку називається меншим терміном і познача­ється символом “S”. У наведеному прикладі меншим терміном є “вчені”. Предикат висновку називається більшим терміном. Він позначається символом “Р”. У даному умовиводі більшим терміном є “можуть поми­лятись”. Термін, який входить у обидва засновки і відсутній у висновку, називається середнім терміном. Він позначається символом “М”. У прикладі середнім є термін “люди”. Менший та більший терміни нази­вають крайніми. В залежності від того, який із крайніх термінів присут­ній у засновку, розрізняють більший та менший засновки: засновок, який містить більший термін, називається більшим засновком, а засно­вок, який містить менший термін, є меншим засновком. У простому ка­тегоричному силогізмі встановлюється зв’язок між двома крайніми тер­мінами на підставі знання їхнього відношення до середнього терміну. Середній термін виконує роль з’єднувальної ланки між більшим та мен­шим термінами.