Фігури та модуси простого категоричного силогізму

Розміщення крайніх термінів у висновку чітко визначене: місце суб’єкта займає менший термін, місце предиката - більший (S - P ). На відміну від них, розміщення середнього терміну у засновках є довіль­ним.

Фігурами простого категоричного силогізму називають форми сило­гізмів, які відрізняються розміщенням середнього терміну.

У першій фігурі середній термін знаходиться на місці суб’єкта в бі­льшому засновку і на місці предиката в меншому. Схематично вона має такий вигляд:

Наприклад:

Жодна тварина (M) не вміє мислити логічно (P)

Мавпи (S) - тварини (M)

Мавпи (S) не вміють мислити логічно (P)

При побудові силогізму за першою фігурою треба дотримуватись

таких правил:

1. Більший засновок повинен бути загальним судження

2. Менший засновок повинен бути стверджувальним судженням

У другій фігурі простого категоричного силогізму середній термін займає місце предиката в обох засновках. Її схема:

Наприклад:

Кисень (P) підтримує горіння (M) Цей газ (S) не підтримує горіння (M)

Цей газ (S) не є кисень (P).

Правила другої фігури:

1. Більший засновок повинен бути загальним судженням.

2. Один із засновків повинен бути заперечним.

У третій фігурі середній термін знаходиться на місці суб’єкта в обох засновках. Її схема:

Наприклад:

Всі планети Сонячної системи (M) рухаються навколо Сонця (P) Всі планети Сонячної системи (M) — небесні тіла (S)

Деякі небесні тіла (S) рухаються навколо Сонця (P)

Ця фігура має такі правила:

Менший засновок повинен бути стверджувальним судженням.

2.

У четвертій фігурі середній термін знаходиться на місці предиката в більшому засновку і на місці суб'єкта в меншому. Схематично вона має такий вигляд:

Виведення висновків за четвертою фігурою рідко зустрічається у процесі міркування, тому детальніше цю фігуру ми розглядати не буде­мо. Щодо перших трьох фігур,то вони мають свої особливості застосу­вання. Так, за допомогою першої фігури окремий випадок підводиться під загальне правило. Друга фігура застосовується для спростування стверджувальних суджень. З її допомогою доводять несумісність ознак предметів двох множин. Третя фігура використовується для спростуван­ня загальних суджень.

До складу простого категоричного силогізму входять судження, які відрізняються між собою за кількістю і якістю: загальностверджувальні, частково стверджувальні, загальнозаперечні та частко в озаперечні. їх поєднання визначає модус простого категоричного силогізму. Наприк­лад, якщо силогізм складається із трьох загальностверджувальних суд­жень, то його модус -AAA; якщо в силогізмі більший засновок загально- заперечне судження, менший - загально стверджувань не, а висновок - загальнозаперечне судження, то модус цього силогізму EAE. Всіх мож­ливих модусів 64, але лише 19 із них є логічно правильними.

4.