Скорочений силогізм (ентимема)

У процесі міркування силогізм рідко зустрічається у вигляді двох засновків і висновку. Здебільшого ми прагнемо економно висловлювати умовивід, тому використовуємо його скорочену форму, або ентимему.

Ентимема - це скорочена форма простого опосередкованого умо­виводу, в якому одне із складових суджень прямо не висловлюється, а лише мається на увазі. Наприклад :

"Ця людина не є місцевим жителем, оскільки не знає дороги до річки ".

Ентимему можна утворити з будь - якого умовиводу, крім безпосе­реднього. В даному випадку ми зупинимось на дедуктивних ентимемах, зокрема таких, які є скороченим простим категоричним силогізмом.

Для того, щоб краще зрозуміти і засвоїти зміст умовиводу, пе­ревірити чи правильно він побудований, ентимему відтворюють до пов­ного силогізму. Цей процес передбачає виконання таких дій:

Слід з'ясувати, що пропущено в даній ентимемі - висновок чи за­сновок. Якщо у ній судження є самостійними і незалежними одне від одного, то це ентимема із пропущеним висновком. У такому випадку слід продовжити міркування і зробити висновок, якого бракує. Для цьо­го досить переконатись, що в обох судженнях йдеться про один і той самий предмет і що висновок логічно слідує із даних засновків. Наприклад:

"Всі негативні риси характеру заслуговують догани, а заздрість є негативною рисою характеру".

Очевидно, що у цій ентимемі не виражено висновок - "Заздрість за­слуговує догани". Ентимема з пропущеним висновком часто застосо­вується як педагогічний прийом з метою активізації мислення слухачів.

Якщо в ентимемі одне судження випливає з іншого,™ в такому ви­падку ентимема з пропущеним засновком.

2. Визначити, де в скороченому силогізмі висновок, а де засновок.

Для цього слід поставити питання "чому?" до кожного судження. Виконаємо це із наведеною вище ентимемою: "Чому ця людина не є місцевим жителем?" Поясненням до цього запитання є друге судження - "тому, що не знає дороги до річки".

3. Визначити у судженні - висновку суб'єкт і предикат (більший та менший терміни), його кількість та якість.

У нашому прикладі "ця людина" є суб'єктом (меншим терміном), а "місцевий житель" - предикатом (більшим терміном).

4.З'ясувати, який із засновків присутній в ентимемі.

Для цього потрібно перевірити, який із крайніх термінів є у заснов­ку: якщо менший термін, то даний засновок є меншим, а якщо більший термін, то даний засновок є більшим. У нашому прикладі засновок містить менший термін, який словесно не виражений, але який легко встановити: "ця людина (S) не знає дороги до річки".

З.Визначити середній термін.

Ним буде поняття, яке не входить до висновку. В ентимемі, що аналізується, це поняття "знає дорогу до річки".

б.Поєднати середній термін із тим крайнім терміном, котрий є тільки у висновку, і, враховуючи правила силогізму, сформулювати про­пущений засновок.

У нашому прикладі це судження - "Всі місцеві жителі знають доро­гу до річки"

7.3anucamu повний силогізм і перевірити його правильність.

Використана для прикладу ентимема матиме такий вигляд:

А Всі місцеві жителі (P) знають дорогу до річки (M).

E Ця людина (S) не знає дороги до річки (M)

E Ця людина (S) не є місцевим жителем (P)

Силогізм побудований за другою фігурою. Висновок у ньому слідує з необхідністю, позаяк дотримані обидва правила другої фігури - більший засновок загальний, один із засновків заперечний.

5.