Фігури силогізму, їх правила та модуси

Фігурами силогізму називаються форми силогізму, що відрізняються одна від одної розташуванням середньо­го терміна у засновках.

Залежно від місця середнього терміна розрізняють чотири фігури силогізму.

Першою називають таку фігуру силогізму, в якій середній термін M займає місце суб’єкта S у більшому за­сновку і місце предиката P — у меншому.

Схема першої фігури

Приклад:

1. Усі працівники OBC повинні володіти табельною зброєю; 2. Петренко — працівник OBC.

Отже, Петренко повинен володіти і табельною зброєю.

Другою називають таку фігуру силогізму, в якій се­редній термін M займає місце предиката P у більшому і меншому засновках.

Схема другої фігури

Приклади:

1. Умисні дії, спрямовані на розпалювання націона­льної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності або образа почуттів громадян, згідно зі cm. 161 KK караються... позбавленням волі на термін від двох до п’яти років;

2. Організована група у складі A., B., C., Д., Е. роз­палювала національну ворожнечу у м. Сімферополі, що спричинило загибель людей.

Отже, дії організованої групи у складі A., B., C., Д., Е. караються позбавленням волі на термін від двох до п’яти років.

1. Публічні заклики громадян до розв’язування воєнного конфлікту — пропаганда війни, карається згідно зі cm. 436 KK;

2. Громадянин Черненко публічно не закликав до роз­в’язання воєнного конфлікту.

Отже, Черненка не можна карати за cm. 436 KK.

Третьою називають таку фігуру силогізму, у якій середній термін M займає місце суб’єкта S і в більшому, і в меншому засновках.

Схема третьої фігури

Приклад:

1.

2. Економічно розвиненими країнами є деякі країни Європи.

Отже, деякі країни Європи краще вирішують свої со­ціальні проблеми.

Четвертою називають таку фігуру силогізму, в якій середній термін M займає місце предиката P у біль­шому засновку і суб’єкта S — у меншому.

Схема четвертої фігури

Оскільки рух думки у четвертій фігурі незвичайний, у практиці мислення нею користуються досить рідко.

Приклад:

1. Деякі угоди (P) — договори (M);

2. Усі договори (M) — є цивільні правовідносини (S).

Отже, деякі цивільні правовідносини (S) є угодами (P).

Модуси силогізмів

Кожна фігура силогізму має свої певні модуси (від лат. modus — «спосіб», «вид»). Як відомо, кожна фігура категоричного силогізму складається із засновків і висновку. Отже, модусами силогізму називають різновиди фігур, які відрізняються одна від одної кількістю і якістю суджень, що складають їх засновки й висновок. Для цього слід проана­лізувати суть логічного квадрата. Модуси категоричного силогізму позначаються заголовними літерами тих суджень, з яких побудовано силогізм. Кожен засновок може бути А, Е, І, О.

Таким чином, кожна фігура силогізму має 16 модусів. Проте не кожне сполучення засновків дає істинний висновок.

Дійсних, правильних модусів силогізму значно менше. Для прикладу візьмемо літери AAA — означає, що перша А — це перший засновок, друга А — другий, а третя А буде ви­сновком. Щоб установити, які модуси має кожна фігура, не­обхідно керуватися загальними правилами фігур.

Перша фігура силогізму, її правила і модуси

У першій фігурі більший засновок завжди є загаль­ним судженням (А) або (E); менший засновок має бути стверджувальним судженням (А) або (І).

Більший засновок за цим правилом може бути су­дженням загальностверджувальним (А) або загальнозапере-

- 156 -

чувальним (E), менший засновок — загальностверджу- вальним (А) або частковостверджувальним (І).

Отже, у першій фігурі можливі такі сполучення за­сновків:

AAA EAE All EIO

Таким чином, якщо обидва засновки є загальноствер- джувальними (AA), то висновок буде загальностверджу- вальним (А). Загальна будова цього модуса запишеться так: AAA. Якщо більший засновок - загальнозаперечувальний (E), а менший - загальностверджувальний (А), то висновок - загальнозаперечувальний (EAE). Якщо більший засновок - загальностверджувальний (А), а менший частково-стверджу­вальний (і), то висновок буде частково-стверджувальним (І). Якщо більший засновок є загальнозаперечувальним (E), а менший - частковостверджувальним (І), то висновок буде частковозаперечувальним (О).

Отже, перша фігура силогізму має такі модуси: AAA, EAE, All, EIO. У всіх цих модусах більший засновок є за­гальним судженням. Особливо цінним є перший модус AAA, якого не дає жодна інша фігура силогізму. У прак­тиці мислення ми користуємося першою фігурою частіше, ніж другою і особливо третьою. До першої фігури ми вда­ємося щоразу, коли сказане про клас предметів поширюємо на окремий, одиничний предмет цього класу, коли висновок робимо на підставі знання загального положення або пра­вила. У юридичній практиці більшим засновком, що має загальне положення, слугує норма права, стаття кодексу. Меншим засновком — судження про конкретний випадок.

Наведемо приклад першої фігури та її модусів:

Усі громадяни України, які вчинили злочин за ме­жами України, підлягають кримінальній відповідальності згідно зі cm. 7 KK.

Громадянин України Савченко вчинив злочин за ме­жами України.

Отже, громадянин Савченко підлягає кримінальній відповідальності згідно зі cm. 7 KK.

Модус AAA

Ніхто не може бути визнаний винним у вчиненні злочину, а також підданий кримінальному покаранню, до­ки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду - cm. 2 KK.

Вина всіх підозрюваних A., B., C.... у вчиненні зло­чину за вироком суду не доведена.

Отже, ніхто із підозрюваних A., B., C....

Модус EAE

1. Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років - cm. 22 KK;

2. Шістнадцятирічні A., B., C.... вчинили злочин.

Отже, А., В., C.... підлягають кримінальній відпові­дальності за cm. 22 KK.

Модус AII

Не є злочином застосування зброї або будь-яких ін­ших засобів чи предметів залежно від наслідків, якщо воно здійснене для захисту від нападу озброєної особи чи напа­ду групи осіб - cm. 36 KK.

Працівники міліції застосовували зброю для захисту громадян від нападу озброєної групи бандитів.

Отже, дії працівників міліції не є злочином згідно зі cm. 36 KK.

Модус EIO

Наведені приклади підтверджують той факт, що час­ткові випадки ми підводимо під загальні положення. У наших прикладах більший засновок — це норма права (cm. 7, 2, 22, 36 KK), менший засновок — судження про конкретний випадок (дії).

Згідно першої фігури категоричного силогізму у юри­дичній практиці призначаються покарання за вчинений конкретний злочин. Через широке використання першої фігури як форми доведення, у юриспруденції вона має наз­ву «фігура судового силогізму».

Сутність правил другої фігури, її правила і модуси

Друга фігура силогізму має такі правила:

1) більший засновок силогізму має бути судженням загальним;

2) один із засновків судження має бути заперечу- вальним.

Друга фігура силогізму має такі модуси:

AEE EAE EIO AOO

Кожний із модусів другої фігури дає лише заперечу- вальні висновки E або О, тому ця фігура має назву «фігура заперечувального висновку». До умовиводів дру­гої фігури ми вдаємося щоразу, коли необхідно довести, що конкретний предмет, який нас цікавить, не може бути віднесений до класу предметів, про котрий йдеться у більшому засновку. Висновок робиться на підставі від­сутності у предмета тих ознак, які належать класу за­галом.

Наприклад:

1. До кримінальної відповідальності притягуються осо­би, які вчинили таємну крадіжку особистого майна громадян (cm.

2. Звинувачуваний Григоренко таємну крадіжку осо­бистого майна громадянина К. не вчинив.

Отже, звинувачуваний Григоренко не може бути при­тягнений до кримінальної відповідальності за cm. 185 KK.

1. Більшість країн Європи є членами військово-полі­тичного союзу НАТО;

2. Україна не належить до цієї більшості.

Отже, Україна не є членом військово-політичного союзу НАТО.

У судовій практиці друга фігура використовується для заключения про відсутність складу злочину у конкрет­ному випадку, для спростування положення, яке супере­чить тому, про що йдеться у засновку, який формує зага­льне положення. У вищенаведених прикладах це більші засновки, у яких містяться загальні положення.

Сутність третьої фігури, її правила і модуси

Третя фігура має такі правила:

1) менший засновок має бути стверджувальним су­дженням;

2) висновок має бути завжди частковим судженням.

Існує шість правильних модусів, загальна будова яких має такий вигляд:

AAI EAO IAI All EIO OAO

Третя фігура є формою спростування загальних по­ложень та правил і на практиці застосовується порівняно рідко. Вона приймається для спростування загальних по­ложень.

Наприклад:

1. Всі підозрювані (M) визнали свою вину (P);

2. Всі підозрювані (М) притягнені до кримінальної відповідальності (S).

Отже, деякі особи, притягнені до кримінальної від­повідальності (S), визнали свою вину (P).

Сутність четвертої фігури, її правила і модуси

Четверта фігура має такі правила:

1) якщо більший засновок є судженням стверджуваль­ним, то менший - повинен бути судженням загальним;

2) якщо один із засновків є заперечувальним суджен­ням, то більший засновок має бути загальним судженням.

На основі цих правил утворюється п’ять правильних модусів для четвертої фігури:

AAI EAO AEE EIO IAI

Наприклад:

1. Дезертирство (P) вчиняється з метою ухилення від військової служби (M);

2. Ухилення від військової служби (M) є фактором підриву бойової готовності підрозділу (S).

Отже, одним з факторів підриву бойової готовності підрозділу (S) є дезертирство (P).

Модуси четвертої фігури дають висновки частково- стверджувальні, частковозаперечувальні і загальнозаперечу- вальні. Загальностверджувальних висновків четверта фігура не дає. У практиці мислення четвертою фігурою користують­ся рідко, тому що хід наших думок, згідно з правилами чет­вертої фігури, не є типовим у процесі мислення, а його висновки пізнавальної цінності практично не мають.

5.2.