Розподіленість термінів у категоричних судженнях

Оскільки терміни судження - це поняття, а поняття характеризу­ються певними відношеннями, то можна також встановити в якому відношенні перебувають між собою суб'єкт і предикат. Це допоможе уточнити їх обсяг.

- визначити суб'єкт і предикат судження;

- зобразити відношення між суб'єктом і предикатом за допомогою кругових схем Ейлера;

- перевірити схему на відповідність таким правилам:

ЕТермін вважається розподіленим, якщо його обсяг повністю включається або повністю виключається з обсягу іншого терміну;

2.Термін вважається нерозподіленим якщо його обсяг частково включається або частково виключається з обсягу іншого терміну.

39

Розподілений термін позначається значком " + ", а нерозподілений

Il Il

■

Знання розподіленості термінів у судженнях А, I, E та O відіграє важливу роль у вивченні умовиводів, що складаються із простих кате­горичних суджень. Крім того, знання розподіленості термінів судження допомагає краще зрозуміти зміст самих суджень.

Проаналізуємо розподіленість термінів у всіх чотирьох типах кате­горичних суджень.

Судження А (загальностверджувальне). Для прикладу візьмемо та­ке судження : "Всі учні нашого класу поглиблено вивчають англійську мову".

Суб'єктом цього судження є поняття "учні нашого класу", предика­том - "ті, що поглиблено вивчають англійську мову", квантор загаль­ності - "всі", дієслівна зв'язка "є". Встановимо відношення між суб'єктом і предикатом цього судження: кожен учень нашого класу на-

За схемою обсяг суб'єкта повністю включається в обсяг предиката, тому, згідно правила, він є розподіленим, а предикат нерозподілений, так як його обсяг частково включається в обсяг суб'єкта (суб'єкт не ви­черпує всього обсягу предиката).

У судженні "Всі самостійні частини мови відповідають на запи­тання" суб’єктом є поняття “самостійні частини мови”, предикатом "такі, що відповідають на запитання", квантор "всі", діє­слівна зв'язка "є". Оскільки кожна самостійна частина є такою, що від­повідає на запитання, і всі ті, (частини мови), що відповідають на запи-

40

У цьому випадку обсяг суб'єкта повністю включається в обсяг пре­диката і навпаки, тому обидва терміни є розподіленими. Як бачимо, в загальностверджувальних судженнях суб'єкт завжди розподілений, а предикат може бути в одних випадках розподіленим, в інших - ні.

В судженні І (частко в о стверджувальному ) можливі також два ви­падки розподіленості термінів. Наприклад в судженні "Деякі педагоги є талановитими організаторами" суб'єктом є поняття "педагоги", преди­катом - "талановиті організатори", квантор існування "деякі", дієслівна зв'язка " є". Суб'єкт і предикат цього судження перебувають у відношенні часткового збігу, тому що не кожен педагог є талановитим організатором і не всі талановиті організатори є педагогами.

Обидва терміни в даному випадку є нерозподіленими, так як обсяг суб’єкта частково включається обсягом предиката, а обсяг предиката ча­стково включається обсягом суб'єкта.

В судженні "Деякі спортсмени - олімпійські чемпіони" суб'єктом є поняття "спортсмени", предикатом "олімпійські чемпіони", квантор існування "деякі", дієслівна зв'язка "є". Оскільки не кожен спортсмен є олімпійським чемпіоном, але всі олімпійські чемпіони - це спортсмени, то суб'єкт і предикат перебувають у відношенні підпорядкування.

Обсяг предиката повністю включається в обсяг суб'єкта, тому він є розподіленим, а суб'єкт нерозподілений, так як його обсяг частково включається в обсяг предиката.

Таким чином, в частко в остверджу вальних судженнях суб'єкт завжди нерозподілений, а предикат буває і розподіленим і нерозподіленим.

В судженні E (загальнозаперечному) завжди обидва терміни є роз­поділеними. Наприклад:"7Ляка причина не вибачає неввічливість".

41

Суб'єктом цього судження є поняття "причина", предикатом - "те, що вибачає неввічливість", квантор загальності "ніяка", дієслівна зв'язка "не є". Суб'єкт і предикат цього судження є несумісними поняттями, тому що причина не є тим, що вибачає неввічливість і навпаки.

Обидва терміни є розподіленими, так як обсяг суб'єкта повністю ви­ключається з обсягу предиката, а обсяг предиката - з обсягу суб'єкта.

В судженні O (частковозаперечному) суб'єкт завжди нероз­поділений,а предикат завжди розподілений.

Для прикладу візьмемо таке судження "Деякі вчинки школярів не варто виносити на обговорення шкільного колективу". Суб'єктом цього судження є поняття "вчинки школярів", предикатом - "те, що варто ви­носити на обговорення шкільного колективу", квантор існування "деякі", дієслівна зв'язка "не є”. Суб'єкт і предикат перебувають у відношенні часткового збігу оскільки деякі вчинки школярів варто виносити на об­говорення шкільного колективу і дещо з того, що варто виносити на об­

говорення шкільного колективу є вчинками школярів.

Суб'єкт у цьому судженні є нерозподіленим однак, предикат розпо­ділений, так як він повністю виключається із обсягу суб'єкта.

Розподіленість термінів у категоричних суджень можна зобразити у вигляді таблиці:

42

7.