Види простих суджень за кількістю суб’єкта

У судженні ознака може стверджуватись чи заперечуватись відносно одного предмета, декількох предметів або всієї множини предметів. Тому за кількістю суб'єкта судження поділяються на за­гальні, часткові та одиничні.

Судження, в яких ознака стверджується чи заперечується відносно кожного елемента деякої множини, називаються загальними.

37

Наприклад, "Кожен деь дає нам урок пізнання", "Добра дитина не упустить нагоди допомогти матері".

В загальних судженнях перед суб'єктом використовуються кванто­ри загальності, які можуть виражатися словами : "кожен", "всі", "жо­ден", "будь який" і ін. Загальні судження мають важливе значення для мислительної діяльності. Вони служать формою вираження загальних положень і законів.

Судження, в яких ознака стверджується чи заперечується стосовно деяких елементів певної множини, називається частковим. Наприклад: “Деякі педагоги — новатори”, “Дані органів чуття не завжди бувають достовірними ”.

В часткових судженнях перед суб’єктом використовуються кванто­ри існування, які можуть виражатися словами: “деякі ”, “не всі ”, “існують ” і ін.

Судження, в яких ознака стверджується чи заперечується відносно одного предмета, називаються одиничними. Суб'єкт у таких судженнях виражається, як правило, одиничним поняттям. Наприклад: "Я.А.Коменський — реформатор системи навчання".

Оскільки кожне категоричне судження є, з одного боку, стверджу­вальним або заперечним, а з другого - загальним, частковим або оди­ничним, то класифікацію якості та кількості суджень доцільно об'єднати. В результаті отримаємо чотири типи простих суджень:

!.Судження загальне за кількістю, стверджувальне за якістю на­зивають загальностверджуючим. Його формула ’’ Всі S є P ". Таке судження умовно позначається буквою А. Наприклад: "Кожен учень по - своєму засвоює навчальний матеріал";

2.

3. Судження загальне за кількістю, заперечне за якістю є загаль- нозаперечне. Його формула "Жоден S не є Р". Таке судження позна­чається літерою Е. Наприклад: "Оцінка успішності не виражає оцінки моральності" (В.Сухомлинський).

4. Судження часткове за кількістю, заперечне за якістю є част-

38 ковозаперечним. Його формула "Деякі S не є P ", позначається це судження літерою О. Наприклад: "Деякі учні не вміють користуватися своїми знаннями ".

Літери А та І, які позначають відповідно загальностверджувальне та частково стверджувальне судження, взяті з латинського слова affirmo, що означає "стверджую", а літери E та О, які позначають, в свою чергу, загальнозаперечне та частко в озаперечне судження є голос­ними латинського слова "nego", що означає в перекладі "заперечую".

Одиничні стверджувальні судження ("S є Р") позначаються літерою А, а одиничні заперечні ("S не є Р") - літерою Е. Це пояснюється тим, що в одиничних судженнях, як і в загальних, ознака стверджується чи заперечується відносно кожного елемента обсягу суб'єкта. Відмінність між ними полягає лише в тому, що обсяг суб'єкта загального судження складається з багатьох елементів, а обсяг суб'єкта одиничного судження - з одного.

6.