Зміст і обсяг поняття та відношення між ними

Як уже наголошувалось, основними формами мис­лення є поняття, судження і умовивід. Перейдемо до роз­гляду поняття.

Поняття - це така форма логічного мислення, яка відображає предмет або явище в його суттєвих ознаках.

Перш за все, поняття у людини виникали тоді, коли во­на у практичній діяльності мала справу з предметами або явищами навколишньої дійсності. Впливаючи на предмети матеріального світу, людина порівнювала їх з іншими і, відво­лікаючись від усього випадкового, другорядного, виділяла в них загальне і суттєве і тим самим розкривала їх об’єктивне значення для своїх матеріальних чи духовних потреб.

Таким чином, у процесі постійної творчості, постій­ного бажання примусити природу служити власним інте­ресам і сформувалися поняття «електричний струм», «атом­на енергія», «автомат» і багато інших.

Отже, порівняно з безпосереднім чуттєвим сприйнят­тям, поняття відображає природу речей глибше і повніше, бо фіксує внутрішні сторони дійсності, які недоступні без­посередньому чуттєвому пізнанню. Воно відображає при­роду речей повніше тому, що охоплює не один або невели­ку групу предметів, а цілу їх масу, нескінченну кількість.

Перехід від чуттєвого пізнання до логічного є діалек­тичним стрибком у процесі пізнання від нижчого до вищо­го. Цей рух можливий тільки на базі практики. Тільки практична діяльність людей, скерована на перетворення предметів і явищ об’єктивної дійсності, дає можливість проникати в їх сутність, відділяти важливе від другоряд­ного, внутрішнє від зовнішнього тощо.

Наші поняття адекватно відображають постійно мінли­вий світ, практику, яка безперервно розвивається, і тому вони повинні бути гнучкими і рухливими. Чим глибше про­никає наука в сутність предметів, тим більше можливостей одержує вона у виявленні зв’язків між предметами, у пі­знанні законів природи, в яких проявляється ця сутність.

Кожне поняття має свій обсяг і зміст. Розглянемо ці категорії.

Змістом поняття називається сукупність існую­чих ознак предметів, відображених у понятті.

Так, зміст поняття «міліція» складають такі ознаки: 1) правоохоронний орган; 2) утримується державою; 3) захищає права, свободи і честь громадян; 4) бореться зі злочинністю; 5) озброєний.

Дуже важливо зрозуміти зміст поняття, адже якщо цього не буде, то не зможемо чітко відмежувати цей пред­мет від суміжних із ним, і тоді припускаємось помилки і плутанини в мисленні.

Обсяг поняття - сукупність предметів або явищ, які мисляться у понятті.

До обсягу поняття «розбій» входять, складаючи його логічний клас, тільки такі дії, котрі є: 1) нападом 2) з ме­тою заволодіння 3) особистим майном громадян 4) поєд­нані з насильством 5) небезпечним для життя здоров’я осо­би, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування та­кого насильства. Кваліфікація ж розбійного нападу в дії обвинувачуваного, в якому відсутні названі ознаки розбою, означає, що поняття «розбій» поширене на такий предмет (дію), який не входить до обсягу цього поняття і не є елеме­нтом даного логічного класу. Якщо, наприклад, в діях обви­нуваченого відсутні ознаки поняття «розбій», то його не мо­жна притягти до кримінальної відповідальності за cm. 187 KK. Ці дії повинні кваліфікуватися за іншою статтею.

Кваліфікація злочину - одне з основних завдань правосуддя.

У своєму правовому мисленні юрист повинен спочатку точно визначити зміст юридичного поняття, тобто перераху­вати всі суттєві і необхідні ознаки, які характеризують при­роду юридичного явища, а потім визначити його обсяг, тобто правильно співвіднести це поняття з реальними явищами, або вказати всі явища, до яких застосовується дане юридич­не поняття.

Родові та видові поняття

За змістом родове поняття відображає сукупність пред­метів або явищ, що виражають дещо загальне в них за деякими суттєвими ознаками, а видове поняття відображає частину сукупності предметів (роду), які виражають специфічні для них властивості. Родові поняття є найбільш широкими за обсягом, тобто охоплюють усі предмети і явища, до яких застосовується дане поняття. їх ще називають категоріями. Наприклад, поняття «наука» і «логіка». Наука буде родовим поняттям, а логіка - видовим.

Відношення між поняттями

Знання відношення між поняттями дає змогу не змі­шувати одні поняття з іншими, вбачати у поняттях як спіль­не, так і відмінне, правильно користуватися поняттями у практиці мислення.

Поняття поділяють на порівнянні і непорівнянні.

Порівнянні - це поняття, у змісті та обсязі яких наявне дещо спільне: «право» і «мораль», «мистецтво» і «культура», «етикет» і «етика», «етикет» і «культура поведінки».

Непорівнянні - навпаки, це поняття, у змісті і обсязі яких відсутнє щось спільне, наприклад: «міліція» і «авіація», «держава» і «атом».

Порівнянні поняття бувають сумісні та несумісні. Сумісні - це такі поняття, обсяг яких цілком або частково збігається. Серед сумісних понять розрізняють три види відношень: 1) відношення тотожності; 2) підпорядкування; 3) перехрещення.

а) відношення тотожності

Тотожними називаються поняття, що відображають один і той же предмет.

Тотожними є, наприклад, поняття «промисловість» та «індустрія», «Київ» та «столиця України», «міліція» та «правоохоронці».

Обсяг цих понять є одним і тим же, він повністю збі­гається. Графічно за допомогою кіл Ейлера відношення тотожності можна зобразити так:

Слід мати на увазі, що вживання багатозначних слів може призвести до помилкової тотожності різних по змісту думок.

Так наприклад, поняття «принципи законності» та «вимоги законності», на перший погляд є ідентичними, цілком тотожними.

б) відношення підпорядкування

Відношення підпорядкування існує між поняттями, обсяг одного з яких повністю входить в обсяг другого (од­не поняття називають підпорядковуючим (А), а друге - підпорядкованим (В). Наприклад, поняття «наука» (А) і «логіка» (В), «право» і «адміністративне право», «мі­ліція» і «правоохоронні органи»:

в) відношення перехрещення

Перехресними називаються поняття, обсяг яких тільки частково входить один в одного. Так, поняття «офіцер» і «лейтенант» перехрещуються, а також «ад­вокат» і «захисник», «льотчик» і «авіатор», «машина» і «автомобіль».

Коло А позначає обсяг одного, а коло В - іншого пере­хресного поняття.

Із малюнка видно, що обсяги перехресних понять у певній частині збігаються.

Несумісні поняття

Серед несумісних понять розрізняють три види відно­шень: 1) супідрядність; 2) суперечність; 3) протилежність.

а) відношення супідрядності

Відношення супідрядності існує між поняттями, які однаково входять до одного й того ж роду. Такі поняття називаються супідрядними. Наприклад, поняття «крадіж­ка» і «пограбування» супідрядні, оскільки вони є видами одного й того ж роду - «злочин проти особистої власності громадян».

Супідрядні поняття зображають так:

Велике коло А позначає обсяг родового поняття (на­приклад, «злочин проти власності»), малі кола В і C - обсяг супідрядних (видових) понять («крадіжка», «грабіж»).

Обсяг супідрядних понять не збігається в жодній своїй частині. Це означає, що немає предметів, котрі вхо­дили б до обсягу двох супідрядних понять (у поняття В і поняття С) одночасно.

Це положення логіки має важливе значення для кримінально-правової теорії та судової практики. Та чи інша конкретна суспільно небезпечна дія може бути квалі­фікована тільки за якоюсь однією супідрядною статтею кодексу, наприклад, за статтею, що описує грабіж. Отже, зміст одного із супротивних (протилежних) понять не тільки виключає зміст іншого, а й протилежний йому.

Наприклад, якщо предмет не входить до обсягу одно­го з протилежних понять, то це не означає, що він входить до обсягу іншого. Він може належати до якогось іншого класу предметів даного роду. Так, якщо смерть потерпілого не є нещасним випадком, то звідси ще не випливає, що має місце вбивство, смерть потерпілого могла бути наслідком самогубства.

б) відношення протилежності (контрарності)

Відношення протилежності (контрарності) існують між поняттями, які відносяться до одного і того ж роду (класу об’єктів), але належать до одного крайнього флан­гу, тобто протилежні поняття виключають одне одного. Слова, які виражають протилежні поняття, називають ан­тонімами. Наприклад, поняття «проста (унітарна) держа­ва» (А) і поняття «складна держава» (В); поняття «здо­рова людина» (А) і поняття «хвора людина» (В). Графіч­но це зображається так:

де C - символ, що позначає певний рід (клас), до якого відносяться ці протилежності.

Важливо зазначити, що обсяги двох протилежних понять у своїй сумі становлять лише частину обсягу загального для них родового поняття, оскільки можуть існувати й інші видові поняття, підпорядковані цьому ж родовому поняттю.

в) відношення суперечності ( контрадикторності)

Відношення суперечності (контрадикторності) існують між позитивними та заперечними (негативними) поняттями, коли одне поняття вказує на певну ознаку, а інше заперечує її.

Обсяги двох суперечних понять становлять увесь обсяг родового поняття «дія» і «держава» в даних при­кладах.

Знання відношень між обсягами понять має важливе значення для розуміння структури висловлювань і умовиводів, у яких поняття функціонують.

Зміст поняття і склад злочину

У кримінальному праві поряд з терміном «зміст по­няття» існує специфічне поняття «склад злочину». Коли йдеться про той чи інший конкретний злочин, наприклад, «Державна зрада», «Диверсія» чи «Шпигунство», то гово­рять про їх склад як злочинів проти основ державної без­пеки України.

Під складом злочину розуміють сукупність об’єк­тивних ознак, за наявності котрих суспільно небезпечна дія визначається злочином за кримінальним законом.

Склад злочину - це і юридична, і логічна основа для відмежування одних злочинів від інших.

Наприклад: склад злочину згідно cm. 113 KK «Дивер­сія» дає змогу відрізнити диверсію від усіх близьких до диверсії злочинів, таких як: cm. 110 KK «Посягання на територіальну цілісність і недоторканість України» та інших.

Згідно вітчизняного законодавства кримінальне пере­слідування не може бути порушене, а порушене підлягає припиненню на будь-якій стадії процесу, якщо в дії (неді­яльності) особи відсутній склад злочину.

В аналізі поняття як форми логічного мислення ве­лику роль у чинному законодавстві відіграє понятійний та термінологічний апарат.

Кримінальний кодекс України містить цілий ряд тер­мінів та термінологічних зворотів, які становлять законо­давчі новели. На жаль, при їх аналізі ми стикаємося з ці­лим рядом нечітких визначень.

2.3.