Механізм грошового ринку

Ринок грошей — це механізм, за допомогою якого попит на гроші узгоджується з їх пропозицією на умовах рівноважної про­центної ставки. Врахуємо, що попит на гроші є попитом на гро­шові запаси.

грошового ринку будемо спиратися на графічні моделі. Почнемо з моделі рівноважного ринку (рис. 5.3.)

Рис. 5.3. Рівновага на ринку грошей

На горизонтальній осі графіка відкладено кількість реальних грошей (М/ Р), на вертикальній — процентна ставка (і). Крива гро­шової пропозиції (Лг / Р) є зростаючою функцією від процентної ставки і тому має додатний нахил. Крива попиту на гроші (Λ∕^rf / Р) є спадною функцією від процентної ставки, що зумовлює її від’ємний нахил. Рівновага на грошовому ринку досягається в точці То, де крива пропозиції грошей перетинається з кривою попиту на гроші. Цій точці відповідає рівноважна процентна ставка ⅛∙ У розгорнуто­му вигляді рівновагу на грошовому ринку можна подати рівнянням

Рівновага між попитом і пропозицією грошей свідчить про те, що на грошовому ринку немає ні надлишку, ні нестачі грошей. За

таких умов відсутні причини для зниження або зростання рівно­важної процентної ставки. Але рівновага на ринку — це не ста­тичний стан, а тенденція, яка постійно підтримується ринковим механізмом. Щоб розкрити механізм, на основі якого ринок під­тримує тенденцію до рівноваги між пропозицією грошей і попи­том на гроші, розглянемо кілька варіантів порушення і віднов­лення рівноваги на грошовому ринку.

Перший варіант передбачає збільшення доходу ∣ на умовах, що центральний банк підтримує грошову базу на незмінному рівні (H). Для унаочнення цього варіанта звернемося до графіка (рис. 5.4).

Рис. 5.4. Реакція грошового ринку на зростання доходу

Згідно з функцією попиту на гроші (5.17), зростання реально­го доходу збільшує грошовий попит на величину к • АУ. На цю величину за даної рівноважної процентної ставки (∕_t) попит на гроші перевищить пропозицію грошей. Це викликає нестачу грошей. Щоб її усунути, економічні суб’єкти намагатимуться продавати негрошові активи, скажімо, облігації. Намагання еко­номічних суб’єктів продати облігації збільшить пропозицію на ринку фінансових активів, що викличе зниження їхньої ціни. Зниження цін на облігації, у свою чергу спричинює зростання процентної ставки за такою формулою:

125

Процент, який нараховується за облігаціями, є фіксованою ве­личиною. Тому в разі зниження ціни облігації процентна ставка зростає. Припустимо, що річний фіксований процент за облігація­ми дорівнює 80 грн, а ціна облігації — 1000 грн. Отже процентна ставка дорівнюватиме 8 % (80 : 1000 ? 100). Якщо внаслідок не­стачі грошей і збільшення пропозиції облігацій ціна облігації впаде до 800 грн, то процентна ставка зросте до 10 % (80 : 800 ? х 100).

Таким чином, внаслідок виникнення нестачі грошей і зумов­леного цим збільшення пропозиції облігацій ціна облігації падає, а процентна ставка зростає. В міру падіння ціни облігації і зрос­тання процентної ставки на грошовому ринку відбуватимуться похідні ефекти, які коригують початкові наслідки: 1) зростання альтернативної вартості грошей, що зменшить попит на гроші підвищення грошового мультиплікатора, що збільшить пропозицію грошейПроцентна

ставка зростатиме допоки чистий приріст попиту на гроші не врі­вноважиться зі збільшенням пропозиції грошей, викликаним під­вищенням грошового мультиплікатора:

Під впливом зростання реального доходу та похідних ефектів рівноважна процентна зросте до ⅛∙ Це означає, що ринок грошей повертається до рівноваги за допомогою зростання процентної ставки, яка, з одного боку, частково зменшує приріст попиту на гроші, викликаний зростанням реального доходу, з іншого — збільшує пропозицію грошей за рахунок підвищення мультиплі­катора.

Наведений механізм порушення та врівноваження грошового ринку можна виразити за допомогою такого алгоритму:

зростання попиту на гроші під впливом збільшення реального доходу—> виникнення нестачі грошей -> збільшення пропозиції облігацій → зниження ціни облігацій → зростання процентної ставки —> збільшення пропозиції грошей за рахунок зростання мультиплікатора і зменшення попиту на гроші під впливом зрос­тання процентної ставки.

Другий варіант передбачає, що центральний банк збільшує грошову базу (Δ∕7) за незмінності реального доходу (У). Графічне зображення цього варіанта наведено на рис. 5.5.

Рис. 5.5. Реакція грошового ринку на збільшення грошової бази

Згідно з функцією пропозиції грошей (5.9), емісія грошової бази мультиплікативно збільшує пропозицію грошей на величину На таку саму величину за даної процентної ставки (іі) виникає надлишок грошей. Для того щоб позбутися надлишкових грошей, економічні суб’єкти намагатимуться купувати облігації. Це збільшує попит на облігації і викликає зростання їхньої ціни. Внаслідок цього, згідно з формулою (5.19), зменшиться процент­на ставка.

Одночасно із падінням процентної ставки на грошовому рин­ку виникають похідні ефекти. По-перше, зменшується альтерна­тивна вартість гоошей, що викликає зростання попиту на гроші: По-друге, знижується грошовий мультипліка­тор, який зменшуючи пропозицію грошей, гальмує її збільшення: З урахуванням емісії грошової бази та похідних ефектів рівноважна процентна ставка змен­шиться до ⅛∙ За такої процентної ставки скориговане збільшення пропозиції грошей врівноважиться з індуційованим збільшенням попиту на гроші:

У формулі (5.21) мультиплікатор грошей зменшується.

знижується. Отже, величинає додатною.

Підсумовуючи, можна навести алгоритм, який відображує ме­ханізм порушення рівноваги на грошовому ринку та її відновлення: збільшення пропозиції грошей, викликане емісією грошової бази —> виникнення надлишку грошей -> збільшення попиту на облігації —> зростання ціни облігацій —> зниження процентної ставки —> зростання попиту на гроші, викликане зменшенням альтернативної вартості грошей —> зменшення пропозиції грошей внаслідок падіння грошового мультиплікатора, викликаного зни­женням процентної ставки.

Третій варіант передбачає, що змінюються і реальний дохід, і грошова база. Цей варіант найбільше відповідає практиці, оскіль­ки центральний банк завжди реагує на зміни реального доходу виходячи з необхідності досягнення певних цілей монетарної по­літики. Графічне зображення цього варіанта наведено на рис. 5.6.

Центральний банк може ставити перед собою різні цілі. При­пустимо, що він поставив за мету утримувати процентну ставку на незмінному рівні. Це є можливим лише за умови збільшення пропозиції грошей пропорційно збільшенню попиту на гроші. Саме на таких умовах побудовано графік, що розглядається.

Рис. 5.6. Реакція грошового ринку на одночасне збільшення доходу і грошової бази

Оскільки у нас, то приріст пропозиції грошей, який не­обхідний для врівноваження грошового ринку, визначається так:

Звідси збільшення грошової бази, необхідне для збалансованого зростання пропозиції грошей, можна визна­чити за формулою

На рис.

збільшення попиту на гроші, викликане зростанням реального доходу, дорівнює збільшенню пропозиції грошей, викликаному цільовою емісією грошової бази, що забезпечує стабільність про­центної ставки.

Інші цілі монетарної політики можуть бути досягнуті лише на умовах незбалансованої зміни пропозиції грошей. Тоді виникає або нестача, або надлишок грошей. У таких випадках урівнова­ження грошового ринку відбувається на основі одного з алгорит­мів, наведених у перших варіантах порушення і відновлення рів­новаги на грошовому ринку.

Розглянутий механізм урівноваження грошового ринку перед­бачає його автономне функціонування. Насправді ж грошовий ринок тісно пов’язаний з товарним ринком, що суттєво впливає на алгоритм механізму його врівноваження. Для дослідження грошового ринку у взаємодії з товарним ринком використовуєть­ся модель IS — LM, яка розглядається в розд. 14 підручника.

5.4.