СКАРГИ

Під час першої зустрічі з хворим слід звернути увагу на його поведінку: ходу, положення голови, напрямок погляду, орієнтацію в приміщенні, що допоможе відразу скласти уявлення про стан зорових фу'нкцій.

Деякі скарги бу'вають настільки характерними, що дають змогу встановити попередній діагноз або зорієнту-ватися щодо локалізації процесу.

Погіршання або втрата зору — найчастіша скарга, що змушує пацієнта звернутися до лікаря. Погіршання зору може бути як раптовим, так і поступовим. До раптового зниження зору призводять крововилив у склисте тіло, розлади кровообігу в судинах сітківки (тромбоз, емболія), травма, неврит зорового нерва тощо. Причинами постучювого зниження гостроти зору є розвиток катаракти, глаукоми, дистрофії сітківки, порушення рефракції та інші захворювання. Отже, погіршання зору може бути зумовлене патологією заломлювальних середовищ чи (та) зорового шляху.

Слід розрізняти порушення центрального і периферичного зору. У разі порушень центрального зору пацієнти скаржаться на зниження гостроти зору, розлади колірного сприйняття, наявність більше чи менше вираженої плями, що заважає зоровій роботі. Зорові розлади крім відсутності чіткості обрисів навколишніх предметів можуть проявлятись як викривлення, зміни розмірів (збільшення або зменшення), що може свідчити про патологію ділянки жовтої плями (макулярної ділянки сітківки). Часто такі зорові розлади пацієнт виявляє випадково, коли з будь-якої причини прикриває одне око. У разі порушення периферичного зору пацієнт помічає, що натикається на предмети, розташовані збоку, зазначає погіршання зору в сутінках і вночі.

Ще одна скарга, що примушує хворого звернутися до лікаря, — біль, а також зміни зовнішнього вигляду ока й ділянки навколо нього. Насамперед пацієнти звертають увагу на почервоніння ока. Причиною таких скарг найчастіше бувають запальні захворювання ока і його додаткових структур.

За наявності скарг на біль слід визначити його характер, локалізацію, інтенсивність, іррадіацію, час виникнення.

1.2.