<<
>>

104. Духовність, як філософська проблема.

Особливе місце в онтології посідає буття духовного та різноманітних форм його прояву. Дух, душа, духовне, духовність, свідмість, ідеальне – це поняття, що широко вживаються. У філософії зміст поняття “дух“ означає притаманну людині здатність мислити, відчувати, виявляти вольові зусилля, творчо діяти.

Основні пдходи, які склалися в дослідженні проблеми духовності: духовне не є матеріальним і природнім; релігійне поєднання матеріального і природного; як таке, що закріплює всі види нематеріальної діяльності людей (культура, традиції, цінності); духовне як безперечна смислова наповненість будь-чого (вчинок, твір). Духовність – смисловий стрижень людського буття. Дух – сукупність об’єктивних форм, що спресовані духовним досвідом людства та існують, як відокремлені в людському житті надлюдські утворення. Це мова людини, мораль, мистецтво, релігія, які не є природними, а задаються в процесі формування людства. Надлюдські, бо формуються попередньо, для кожного покоління вже існують. Дух здійснюється завдяки його індивідуальному втіленню в людській буттєвості. Душа – сукупність емоційно чуттєво вольового світу людини, що є основою духовних зв’язків людини зі світом. (розглядали Платон, в Україні через філософію серця Юркевич, Сковорода).

<< | >>
Источник: Відповіді з Філософії. 2017

Еще по теме 104. Духовність, як філософська проблема.:

  1. Філософський та життєвий зміст проблеми бутя. Онтологічна проблематика
  2. 3. Свідомість як філософська проблема
  3. Пізнання як філософська проблема.
  4. 93. „Інформаційне суспільство” Проблеми філософського осмислення.
  5. 57. Свобода як філософська проблема і як життєва цінність
  6. 47. Унікальність людського буття як філософська проблема
  7. 75. Сучасна соціально-філософська критика техніки й проблема її гуманізації.
  8. 43. Суспільство і природа. Екологічні проблеми сучасності (філософський аспект).
  9. 39. Людина як предмет філософського аналізу. Єдність природного, соціального та духовного в людині. Проблема антропосоціогенезу.
  10. Орієнтації на тіло, психіку та духовність в історії розвитку психотерапії, як передумови розробки методології психокорекції.
  11. §§ 104-107. Сервитуты §104. Понятие и виды сервитутов