81. Антропологічні та соціо-культурні виміри наукового пізнання.

Фікціоналізм – всі наукові поняття фікції, з яких будується вся наука /ідеальний газ/. Прагматизм – цінність будь-якого твердження визначається його практичними наслідками. Екзистенціоналізм – висувається концепція особистісної істини (К’єркегор).

Істина – результат зіткнення протилежних “життєвих позицій”. Такій підхід дає можливість побачити “поліфонію” істини, реконструювати особистісно неповторні риси її багатозначної структури. Бердяєв і Шестов надали розвиток екз. ідей на французькому терені. (existentia–існування /людське/). Засновником екз. вважається нім. філософ Хайдегер (сформував вчення, центральним поняттям якого постала “екзистенція”- людське існування). Ясперс приходить до таких же висновків. (Сартр, Камю, Марсель, Понті у Франції). Екз. по всьому світу стає популярним. Знелюднення людини вони вбачають в технічній цивілізації. За Хадегером у процесі “спів-буття” окремі людські існування ніби взаємно “гасять” унікальність своїх індивідуальних проявів, і люди перетворюються на “безликі” одиниці, натовп. Сартр вважає, що сутність людського існування виражає свобода. Матеріальний світ розглядається ним як постійна загроза нашому життю. Специфічність людини розкривається у неповторності унікальності людської особи. (Проте свобода посилює “чужість” людини і світу речей). Франкфуртська школа - майбутнє тлумачиться з позицій “критичної теорії”, як радикальне і категоричне заперечення наявної “данності”. Воно може бути адекватно витлумачене лише в термінах утопії. Герменевтика – одна із новітніх форм екзистенціальної філософії (Годамер). Людина – істота, життя якої має початок і кінець, тому її досвід так само конечний історичний. Отже, вчений, історик підходить до тексту з “наперед задуманою”, традиційною точкою зору, яка є ні чим іншим, як передсудом. Людина ніколи не підходить до предмета дослідження “байдуже” (нейтрально). Тому процес пізнання ніколи не становить абстрактно-байдужої фіксації чи констатації всього того, що потрапляє до нашого поля зору. Ми “запитуємо” наш предмет, ведемо “діалог” з ним. Внаслідок цього герменевтика тлумачить дослідження, пізнання як гру.

<< | >>

↑

Источник: Відповіді з Філософії. 2017

Еще по теме 81. Антропологічні та соціо-культурні виміри наукового пізнання.:

- Архитектура и строительство - Безопасность жизнедеятельности - Библиотечное дело - Бизнес - Биология - Военные дисциплины - География - Геология - Демография - Диссертации России - Естествознание - Журналистика и СМИ - Информатика, вычислительная техника и управление - Искусствоведение - История - Конфликтология - Культурология - Литература - Маркетинг - Математика - Медицина - Менеджмент - Педагогика - Политология - Право России - Право України - Промышленность - Психология - Реклама - Религиоведение - Социология - Страхование - Технические науки - Учебный процесс - Физика - Философия - Финансы - Химия - Художественные науки - Экология - Экономика - Энергетика - Юриспруденция - Языкознание -