Концептуальний вимір правової, соціальної держави.

Цінність правової держави полягає в утвердженні принципу суверенітету народу, визнані його джерелом будь-якої влади, в гарантіях прав і свобод особи, підпорядкуванні державних структур правовим нормам.

Ідея панування закону в житті народу, суспільства, держави має давні традиції. Ще Платон писав, що він бачить близьку загибель тієї держави, де закон не має сили і перебуває під владою. Подібну думку висловлював і Аристотель: там, де відсутня влада закону, зазначав він, немає сенсу говорити про будь-яку форму державного устрою. Адже в такому суспільстві панує або хаос і анархія, або свавілля володаря-деспота. Ідеї правової держави пізніше були розвинуті передовими представниками західноєвропейської політичної думки XVII - XIX ст. (Дж. Локком, Ш.-Л. Монтеск’є, Г. В.-Ф. Гегелем).

Сам термін “правова держава” (Rechtsstaat) вперше було вжито у першій половині XIX ст. в працях німецьких правознавців (К. Вількер, Р. Фон Моль та ін.)

Плідно працювали в галузі теорії правової держави видатні українські вчені С. Оріховський - Роксолан (XVI ст.), Олександр і Богдан Кістяківський (XIX

- І пол. ХХ ст.) та ін.