53. Свобода та її багатовимірність

Перш за все уточнимо терміни. Феномен "свобода" за природою дуже багатогранний, а термін “свобода” від частого і різноманітного використовування давно вже став розмитим і неясним.

В рамках пропонованого підходу свобода розуміється як можливість суб'єкта вибирати і безперешкодно реалізовувати життєво важливу мету і цінності. Зрозуміло, це ідеальний стан, і насправді йдеться про перехід або одного ступеня соціальної несвободи до іншого (кількісний аспект), або від одного смислового образу несвободи до іншого (якісний аспект), або про те і про інше одночасно. В соціологічному дослідженні феномена свободи можна виділити дві проекції - внутрішню і зовнішню. В основі розузгоджень між ними лежить перш за все різний рівень усвідомлення соціальними суб'єктами характеру і ступеня дії на них системи соціальних зв'язків, через які вони включені в суспільне життя і взаємодіють з іншими соціальними суб'єктами, організаціями та інститутами. В рамках “внутрішньої проекції” в центрі нашої уваги соціальний суб'єкт, який сам оцінює рівень і динаміку своєї свободи, виходячи з тих цінностей, що склалися у нього в даний момент часу і уявлень про можливості їх досягнення. Саме ці уявлення підрозділяють всі зміни в соціальному просторі на актуальні і неактуальні. Стадія усвідомлення індивідом змін і свого місця, що відбуваються, в новій соціальній реальності неминуче стає центральною. Навіть якщо його уявлення про динаміку можливостей слабо відображають реальний стан справ, ця “відірваність від реальності” сама виступає як реальність. В рамках “зовнішньої проекції” на перший план висуваються дійсні зміни у взаємостосунках соціального суб'єкта з соціальним середовищем, незалежно від того, усвідомлює він їх чи ні, актуальні вони для нього в даний момент часу або неактуальні. Іншими словами, в цьому випадку ми абстрагуємося від досвіду, винесеного суб'єктами з свого життя і життя інших, від соціальної пам'яті; від неповноти інформації про навколишній світ і зміни в ньому; від ступеня усвідомлення змін в соціальному середовищі, помилок в сприйнятті і ін.

По суті тут акцент робиться на оцінці динаміки свободи індивідів, виходячи із змін в зовнішньому середовищі, зокрема, на тому, яку область потенційної свободи у принципі дають соціальні системи різних типів або соціальна система одного типу на різних етапах її розвитку; наскільки міцно ця свобода гарантується, якими соціальними інститутами підкріплюється; які обмеження при цьому накладаються на індивіда; яка динаміка шансів на подолання цих обмежень при тих або інших змінах соціальної системи. Як видно, обидві проекції мають не тільки переваги але і недоліки. Тому залишитися в рамках однієї з них - значить явно приректи себе на невиправдано усічені рішення проблеми свободи в контексті соціології. Тільки об'єднання двох проекцій дає нові перспективи для виявлення динаміки і “соціального розподілу” свободи. Отже, стратифікаційна динаміка оцінюватиметься, виходячи не з деякого загального, “єдино правильного” розуміння свободи, а з тих конкретних смислових образів свободи, які склалися у різних соціальних груп та індивідів в даний період в даному суспільстві. При такому підході “не правова", “залежна”, “рабська” свобода, як і інші “неправомірні типи” свободи можуть виявитися об'єктом нашого аналізу в тій мірі, в якій вони в сучасних умовах присутні насправді і дозволяють різним соціальним суб'єктам жити так, як вони самі хочуть.

<< | >>

↑

Источник: Відповіді з Філософії. 2017

Еще по теме 53. Свобода та її багатовимірність:

- Архитектура и строительство - Безопасность жизнедеятельности - Библиотечное дело - Бизнес - Биология - Военные дисциплины - География - Геология - Демография - Диссертации России - Естествознание - Журналистика и СМИ - Информатика, вычислительная техника и управление - Искусствоведение - История - Конфликтология - Культурология - Литература - Маркетинг - Математика - Медицина - Менеджмент - Педагогика - Политология - Право России - Право України - Промышленность - Психология - Реклама - Религиоведение - Социология - Страхование - Технические науки - Учебный процесс - Физика - Философия - Финансы - Химия - Художественные науки - Экология - Экономика - Энергетика - Юриспруденция - Языкознание -