Органи які розглядають індивідуальні трудові спори
Індивідуальні трудові спори — непорозуміння між працівником і власником
(уповноваженим ним органом), що виникли в трудових правовідносинах. Чинне
трудове законодавство передбачає два органи, які мають право розглядати
трудові спори.
Це — комісії з трудових спорів (КТС) і районні (міські)суди. КТС обираються загальними зборами (конференцією) трудового колективу
підприємства, установи, організації з кількістю працюючих не менш як 15
осіб. Порядок обрання, чисельність, склад і строк повноважень комісії
визначаються загальними зборами (конференцією) трудового колективу
підприємства, установи, організації. Кількість робітників у складі комісії
з трудових спорів підприємства не може бути меншою від половини її складу.
Чинним трудовим законодавством установлено перелік спорів, що можуть
розглядатися в КТС і що розглядаються в судах. Наприклад, відповідно до
Кодексу законів про працю КТС є обов'язковим первинним органом із розгляду
трудових спорів, за винятком спорів, що безпосередньо розглядаються в судах
в районних (міських) судах розглядаються трудові спори за заявами:
працівника чи власника коли вони незгодні з рішенням КТС; прокурора,
якщо він уважає, що рішення КТС суперечить чинному законодавству;
працівника підприємства, установи, організації, де комісії з трудових
спорів не обираються; працівника про поновлення на роботі керівника,
головного бухгалтера підприємства, а також службових осіб митних органів і
державних податкових адміністрацій, яким присвоєно персональні звання,
службових осіб державної контрольно-ревізійної служби та органів державного
контролю за цінами; власника про відшкодування працівниками матеріальної
шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації; працівників у
питанні застосування законодавства про працю. працівників, запрошених на
роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації;
молодих спеціалістів, які закінчили вищий навчальний заклад вагітних жінок,
жінок, які мають дітей віком до трьох років або дитину-інваліда, а одиноких
матерів — за наявності дитини віком до 14 років; виборних працівників після
закінчення строку повноважень; працівників, яким надано право поворотного
прийняття на роботу; інших осіб, з якими власник зобов'язаний укласти
трудовий договір. Працівник може звернутися з заявою про вирішення
трудового спору безпосередньо до районного (міського) суду в тримісячний
строк од дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення
свого права, а в справах про звільнення — в місячний строк од дня вручення
копії наказу про звільнення або від дня видачі трудової книжки. Для
звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях
стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству,
установі, організації, встановлюється строк в один рік од дня виявлення
заподіяної працівником шкоди.
Еще по теме Органи які розглядають індивідуальні трудові спори:
- Стаття 158. Органи, що вирішують земельні спори
- 58. Органи , що розглядають справи про адміністративні проступки
- 36. Органи, що розглядають справи по скаргах, їх повноваження, рішення, що виносяться за результатами розгляду скарг та строки розгляду скарг.
- 2. Адміністративні органи, які здійснюють судову владу
- 16. Види адміністративних стягнень, які накладаються органами внутрішніх справ.
- Індивідуальні відмінності у здібностях людини.
- Стаття 174. Органи, які приймають рішення про встановлення та зміну меж адміністративно-територіальних утворень
- № 62. Переддоговірні спори.
- Трудові ресурси як соціально-економічна категорія.
- За об’єктом, що передбачає органи або посади, до яких входять або на які обираються представники народу, вибори можна класифікувати як:
- 46. Генеза неврозу в індивідуальній психології А.Адлера.
- Основна ціль аудиту у трудовій сфері