<<
>>

ТЕМА 9. ПРАВОВИЙ СТАТУС ОСОБИ: ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ

Програмні питання

? Правовий статус особи: поняття, види.

¦:¦ Суб'єктивне право та юридичний обов'язок: поняття, види.

¦:¦ Механізм впровадження прав та свобод людини (природно-правових цінностей) у сучасну національну юридичну практику.

Юридичні гарантії прав та свобод особи: поняття, види. Міжнародно-правовий механізм захисту прав та свобод людини.

¦> Тенденції розвитку правового статусу особи. Проблеми реалізації правового статусу в Україні.

Правосвідомість як властивість правосуб'єктної особи. Поняття та елементи правосвідомості.

? Правова культура особи: поняття, елементи, способи фор-мування.

ТВОРЧІ ТА ТЕОРЕТИКО-ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Як, на вашу думку, співвідносяться соціальний та правовий статус особи? Розкрийте поняття правового статусу особи та охарактеризуйте його основні види.

Розкрийте співвідношення понять «права людини», «права громадянина», «права особи». Чи вдалим є поєднання в одній теоретичній конструкції «права людини» та «права громадянина»? Чи ідентичні правовий статус людини та правовий статус громадянина за обсягом прав та обов'язків?

Розкрийте співвідношення понять «права особи» та «свобода особи». Яку роль відіграє поняття «свобода особи» у її правовому статусі?

Чому правовий статус особи складається не тільки із суб'єктивних прав, а й із юридичних обов'язків? Розкрийте сутність взаємодії суб'єктивного права та юридичного обов'язку. Розкрийте поняття суб'єктивного права та юридичного обов'язку та охарактеризуйте основні види суб'єктивних прав та юридичних обов'язків.

Визначте поняття та структуру механізму впровадження права, свобод людини та інших природничо-правових цінностей у національну юридичну практику. Де вони фіксуються та на кого покладається обов'язок з їх впровадження? Чи однакове ставлення всіх держав до такого обов'язку та до процедури імплементації?

6.

Чи є ефективним функціонування прав та свобод людини,

якщо держава не створює відповідних гарантій їх забезпечення? Визначте поняття та охарактеризуйте основні види юридичних гарантій прав людини.

Охарактеризуйте міжнародний механізм гарантування прав та свобод людини. Чи є при цьому взаємодія із обов'язками особи. Чому у міжнародному праві правовий статус особи визначається як сукупність прав і свобод людини?

Чи змінюється обсяг прав та обов'язків особи, їх зміст у сучасних умовах? Визначте основні тенденції розвитку правового статусу особи.

Проаналізуйте текст Конституції України і на цій підставі охарактеризуйте правовий статус особи в Україні. Чи відрізняється формальний та реальний правовий статус особи в Україні? Назвіть основні проблеми його реалізації в Україні. Наведіть приклади найбільш поширених порушень прав та свобод особи в нашій державі та запропонуйте способи їх подолання.

Чи може вважатися правосуб'єктною особа, яка не володіє такою властивістю як правосвідомість? Визначте поняття та охарактеризуйте основні елементи та види правової свідомості.

Визначте поняття правової культури особи та охарактеризуйте її за основними складовими. Розкрийте співвідношення понять «правосвідомість» та «правова культура». Визначте основні способи їх формування.

Визначте, які наслідки для правової системи та особи в Україні мають правовий ідеалізм та правовий нігілізм. Запропо-нуйте способи подолання негативних наслідків, породжених такими явищами.

Джерела для підготовки А. Джерела права та інші акти

Конституція України // Відомості Верховної Ради України.-1996.-№30.-Ст. 141.

Закон України «Про громадянство України» // Урядовий кур'єр -1 березня 2001 року.-№ 39.

Закон України «Про статус суддів» // Відомості Верховної Ради України.-1993.- № 8.- Ст. 56.

Закон України «Про прокуратуру» // Відомості Верховної Ради України.- 1991,-№ 53.-Ст. 793.

Закон України «Про адвокатуру» // Відомості Верховної Ради України.- 1993.- № 9.- Ст.

62.

Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р.- К., 2004.

Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005.-К.,2005.

Б. Спеціальна література

Аграновская Е. В. Правовая культура и обеспечение прав личности.- М, 1988.

Витрук Н. В. Права человека, состояние и перспективы развития // Право и власть.- М., 1990.- С. 154-179.

Гом'сн Д. Короткий путівник Європейською конвенцією з прав людини.-Львів, 2002.

Горшкова С. А. Стандарты Совета Европы по правам человека и российское законодательство - М, 2001.

Даниленко Г. М. Международная защита прав человека: Вводный курс- М., 2000.

Дженис М, Кэй Р., Бредли 3. Европейское право в области прав человека (практика и комментарии).- М., 1997.

Ильин И. А. О сущности правосознания.- М., 1993.

Казаков В. К, Малахов В. П. Правосознание: природа, содержание, логика // Государство и право.- 2002.- № 3.

Козюбра М. Природа соціальних прав людини та особливості механізмів їх реалізації // Вісник Конституційного Суду України.- 2002 - № 5.

Куц Ю. Реалізація прав людини і націй // Юридический вестник-2002.-№ 1.

Ледях И. А. Хартия основных прав Европейского Союза // Госу-дарство и право.- 2002.- № 1.

Мартшенко А. В. Права народов в современном международном праве.-К., 1993.

Матузов Н. И. Правовой нигилизм и правовой идеализм как две стороны «одной медали» // Правоведение - 1994.- № 2.

Менюк О. Правова культура в умовах розбудови незалежної України: поняття, структура // Право України.- 2001.- № 4.

Неважжсш И. Д. Типы правовой культуры и форм правосознания // Правоведение.- 2000.- № 2.

Общая теория прав человека / Отв. ред. Е. А. Лукашева.- М., 1996.

Осика І. Правовий нігілізм та правова культура // Право України.- 2001.-№7.

Петрухин И. Л. Человек как социально-правовая ценнность // Государство и права.- 1999.- № 10.

Потопейко Д. А. Правосознание как особое общественное явление.- К., 1989.

Права человека / Отв. ред. Е.

А. Лукашева - М., 2001.

Права человека: итоги века, тенденции, перспективы / Под общей ред. Е. А. Лукашева.- М., 2002.

Пустовіт Ж. Поняття соціальних гарантій прав і свобод людини і громадянина в Україні // Право України.- 2000 - № 3.

Рабінович П. М., Панкевич І. М. Здійснення прав людини: проблеми обмежування.-Львів, 2001.

Рабінович П. М., Раданович Н. М. Европейська конвенція з прав людини: проблеми національної імплементації.-Львів, 2002.

Саидов А. X. Международное право прав человека.- М., 2002.

Сальников В. П. Правовая культура: Актуальные проблемы теории права.- Уфа, 1995.

Семитко А. П. Развитие правовой культуры как правовой прогресс-Екатеринбург, 1996.

Соколов Н. Я. Профессиональное сознание юриста.- М., 1988.

Туманов В. А. Европейский суд по правам человека - М., 2001.

Чиркин В. Е. Общечеловеческие ценности и современное государство // Государство и право.- 2002.- № 2.

Шемшученко Ю. С, Пархоменко Н. М. Правовий статус особи // Юридична енциклопедія.- К., 2003.- Т. 5.

Шмельова Г. Г. Юридичний механізм забезпечення прав людини // Право України - 1994-№ 10.

ІПумак І. Поняття громадянських прав і свобод людини і громадянина в Україні // Право України.- 1999.- № 10.

34. ЩегорцевВ. А. Социология правосознания-М., 1981.

35. Цимбалюк М. Функції правосвідомості та їх онтологічна інтер-

претація // Право України.- 2006.- №11.

36. ЯвичЛ. С. Сущность права-Л., 1985.

37. Яремчук Е. П. Негосударственные формы защиты суб'ективных

прав-Дис. ... канд. юрид. наук -СПб., 2002.

Юридичний словник

Правовий статус особи - це закріплені у відповідних джерелах права і гарантовані державою суб'єктивні права та юридичні обов'язки особи.

Суб'єктивне право - це закріплена у нормах права та забезпечена державою можливість певної поведінки суб'єкта, спрямованої на задоволення власних інтересів.

Юридичний обов'язок - це закріплена у нормах права та забезпечена державою необхідність певної поведінки суб'єкта для задоволення інтересів уповноваженої особи.

Механізм впровадження прав та свобод людини у національну юридичну практику - це система міжнародних та внутрішньодержавних правових засобів введення та забезпечення прав і свобод людини у національній юридичній практиці.

Юридичні гарантії прав та свобод людини - це система міжнародних та внутрішньодержавних правових засобів реалізації, охорони та захисту прав особи.

Правосвідомість - це система почуттів, уявлень, поглядів та переконань з приводу діючого чи бажаного права.

Правова культура особи - це така її властивість, яка характеризується повагою до права, знанням його змісту та правомірною поведінкою в усіх життєвих ситуаціях.

ПРАВОВИЙ СТАТУС ОСОБИ

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Гарантованість з боку держави

Закріплення І

Суб'єктивні права

Суб'єктивні обов'язки

ВИДИ ПРАВОВОГО СТАТУСУ ОСОБИ \ ЗАГАЛЬНИЙ:

сукупність усіх суб'єктивних прав та юридичних обо-в'язків особи у певному суспільстві (наприклад, правовий статус особи, закріплений в Конституції України) СПЕЦІАЛЬНИЙ:

сукупність суб'єктивних прав та юридичних обов'язків окремих категорій суб'єктів (наприклад, правовий статус студентів, військово-службовців, пенсіонерів) ІНДИВІДУАЛЬНИЙ:

сукупність суб'єктивних прав та юридичних обов'язків конкретної особи в певний час та в певному місці, зумовлений віком, статтю, сімейним станом, професійними та іншими характеристиками

ХАРАКТЕРНІ КОМПОНЕНТИ ПРАВОВОГО СТАТУСУ ОСОБИ

правові принципи та норми; правосуб'єктність; порядок набуття та втрати; інтереси суб'єктів; права та обов'язки;

гарантії дотримання прав та обов'язки

За суб'єктним

складом: індивідуальні; колективні

За способом здійснення:

активні;

пасивні

За змістом:

особистісні (громадянські);

соціальні;

економічні;

політичні;

культурні

ВИДИ СУБ'ЄКТИВНИХ

ПРАВ ТА ЮРИДИЧНИХ ОБОВ'ЯЗКІВ ОСОБИ

За суб'єктами:

громадян;

іноземців;

жінок;

дітей;

студентів;

пенсіонерів;

інвалідів; -осіб без грома-дянства

ОСНОВНІ СТАДІЇ МЕХАНІЗМУ ВПРОВАДЖЕННЯ ПРАВ ТА СВОБОД ЛЮДИНИ В ЮРИДИЧНУ ПРАКТИКУ

Визначення співвідношення внутрішньодержавного і міжнародного права

Визначення етапів (періодів) впровадження

- визнання пріоритету міжнародного права;

визнання верховенства міжнародних договорів;

визнання їх складових частин національним джерелом права;

. визнання верховенства національного права

першочергова фіксація та забезпечення прав і свобод людини;

визначення права і свобод, що будуть забезпечені в майбутньому

Встановлення меж, що окреслюють сфери здійснення прав і свобод

Встановлення засобів здійснення прав і свобод людини

Встановлення юридичних гарантій забезпечення прав і свобод людини

природні фактори;

соціальні фактори (політичні, економічні, духовні та інші)

гконкретизація змісту; , встановлення змісту; тлумачення змісту;

визначення критеріїв відповідності національній практиці;

визначення суб'єктів впровадження та контролю встановлення процедур здійснення прав і свобод людини

ОСНОВНІ ГРОМАДЯНСЬКІ ПРАВА І СВОБОДИ ОСОБИ

право на життя; гідність особи;

свобода та особиста недоторканність;

недоторканність приватного життя (права на листування, телефонні переговори, телеграфні повідомлення, відомості медичного, інтимного характеру, дані про заподіяння моральної шкоди); недоторканність житла; національна належність, рідна мова;

свобода пересування, вибір місця перебування та проживання; свобода совісті

ОСНОВНІ ПОЛІТИЧНІ ПРАВА І СВОБОДИ ОСОБИ

свобода думки та слова;

право на інформацію;

право на утворення об'єднань;

право на проведення мітингів, демонстрацій та інших публічних заходів; право на участь в управлінні справами держави; право на звернення до органів держави; право брати участь у виборах і референдумах

ОСНОВНІ ЕКОНОМІЧНІ ПРАВА І СВОБОДИ ОСОБИ

право на власність; свобода підприємництва; право на працю;

право вибору професії, роду занять

ОСНОВНІ КУЛЬТУРНІ ПРАВА І СВОБОДИ ОСОБИ —> право на освіту;

—> свобода літературної, художньої, науково-технічної та іншої творчості; —> право на охорону інтелектуальної власності; —^ право на участь у культурному житті

ОСНОВНІ СОЦІАЛЬНІ ПРАВА І СВОБОДИ ОСОБИ

право на отримання зарплати (винагороди, грошового забезпечення, стипендії, гонорару);

право на захист материнства та дитинства;

право на соціальне забезпечення в разі хвороби, каліцтва, втрати

годувальника;

право на житло;

право на охорону здоров'я та медичну допомогу; право на відпочинок;

право на безпечне для життя та здоров'я довкілля; право на страйк

ОСНОВНІ ОБОВ'ЯЗКИ ОСОБИ

поважати права інших осіб;

не порушувати права інших осіб;

не зловживати своїм правом;

не створювати перешкоди в здійсненні прав іншими особами; дотримувати конституцію та закони;

захищати державу, її територіальну цілісність, незалежність; виконувати військовий обов'язок; сплачувати податки

Соціальні: - ефективний механізм соціального захисту

Економічні:

матеріальні умови;

розвинуті ринкові відносини

Політичні:

демократична, поліцентрична політична систе-ма;

розвинуте само-врядування

ГАРАНТІЇ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ ТА

ГРОМАДЯНИНА

Юридичні:

документальні;

діяльнісні

Інституційні:

- система державних і недержавних інститутів, що забезпечують здійснення прав і свобод людини

Національний

Міжнародний

За юридичною природою:

нормативно-правові;

індивідуально-правові;

інтерпретацій-но-правові

Документальні

За онтологічним статусом

Діяльнісні:

правоохоронних органів;

судових органів;

адміністративних органів

За юридичною значущістю:

юридичні (фор-мально-обов'яз-кові);

неюридичні (заяви, декларації")

ЮРИДИЧНІ ГАРАНТІЇ ПРАВ І СВОБОД ОСОБИ

За механізмом забезпечення:

засоби реалізації прав і свобод особи;

засоби охорони прав і свобод особи;

засоби захисту прав і свобод особи

За сферою застосування

Міжнародно-правові

Внутрішньо-державні

Регіональні

Універсальні

ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ПРАВОВОГО СТАТУСУ ОСОБИ

збільшення обсягу прав і свобод особи;

розширення змісту прав і свобод особи шляхом впровадження природно-правових цінностей;

дедалі більше держав закріплюють природно-правові цінності в конституційно-правовому статусі особи; посилюється гарантованість прав і свобод особи; зростає гарантованість міжнародно-правового захисту; підвищується поінформованість світової громадськості про стан дотримання прав людини;

зростає активність неурядових організацій у захисті прав і свобод особи

МІЖНАРОДНО-ПРАВОВИЙ МЕХАНІЗМ ЗАХИСТУ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ

Документальний (Зага-льна декларація прав людини 1948 р., Міжна-родний пакт про громадянські та політичні права 1966 р., Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права 1966 р.)

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ: -документальний (Кон-венція про захист прав та основних свобод лю-дини 1950 р., Паризька Хартія для нової Євро-пи 1990 р., Європейська соціальна хартія); - діяльнісні (Європейсь-кий Суд з прав людини)

АРАБСЬКИЙ: - документальний (Каїр-ська декларація про права людини за ісла-мом 1990 р.;

-діяльнісний (Організа-ція «Ісламська конфе-ренція»)

УНІВЕРСАЛЬНИЙ

РЕГІОНАЛЬНІ

Діяльнісний (комі-тети, комісії та інші органи ООН, Міжнародний Суд)

АМЕРИКАНСЬКИЙ:

документальний (Американська декла-рація прав і обов'язків людини 1948 р., Аме-риканська конвенція про права людини 1969 р.;

діяльнісний (Міжнародна комісія з прав людини, Міжамериканський суд з прав людини)

АФРИКАНСЬКИЙ:

документальний (Африканська Хартія прав людини і народів 1981 р.);

діяльнісний (Афри-канська комісія з прав людини і народів)

ОЗНАКИ ПРАВОСВІДОМОСТІ

є специфічною формою суспільної свідомості;

змістом її є правові почуття, переконання, ідеї, концепції, що відображають ставлення до чинного чи бажаного права; є джерелом права (генерує ідеали, цінності); її носіями є суб'єкти права;

вона є невід'ємним елементом правового діяння;

її структура включає правову психологію та правову ідеологію

СТРУКТУРА ПРАВОСВІДОМОСТІ

За формою відображення дійсності:

почуття;

звички;

настрої

Правова Правова психологія ідеологія За змістом правових поглядів:

знання права;

оцінювання права;

стереотипи правової поведінки

За формою відображення дійсності:

ідеї;

уявлення;

погляди;

поняття;

концепції

ВИДИ ПРАВОСВІДОМОСТІ

За суб'єктним складом:

індивідуальна;

колективна

За глибиною відображення правової реальності:

буденна;

Професійна;

наукова

За територіальною поширеністю:

локальна;

загальна

ДЕФОРМАЦІЇ ПРАВОСВІДОМОСТІ г і г Правовий нігілізм

(зневажливе, негативне ставлення до права або заперечення його цінності взагалі):

- правопорушення;

- невиконання нормативно-правових приписів;

- підміна законності доцільністю;

- юридичні колізії;

- конфлікти між органами державної влади;

- порушення прав і свобод особи Правовий ідеалізм

(абсолютизація прав та юридичної практики):

- використання правових засобів у сферах, де відсутня потреба в їх застосуванні;

- декларативний характер нормативно-правових приписів;

- переоцінювання можли-востей права

<< | >>
Источник: Луць Л. А.. Загальна теорія держави та права: Навчально-методичний посібник (за кредитно-модульною системою).-К.: Атіка,2007.-412 с.. 2007

Еще по теме ТЕМА 9. ПРАВОВИЙ СТАТУС ОСОБИ: ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ:

  1. ТЕМА 1. ПРЕДМЕТ, СИСТЕМА, ДЖЕРЕЛА РИМСЬКОГО ПРАВД КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЇ
  2. 1.1. Стан наукової розробки досліджуваної проблеми у вітчизняній та зарубіжній юридичній літературі
  3. 2.5. Взаємодія правових систем Ради Європи, Європейського Союзу та правових систем держав-учасниць
  4. Висновки
  5. ТЕМА 9. ПРАВОВИЙ СТАТУС ОСОБИ: ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ
  6. 4. 2. Система державного управління козацько-гетьманської доби
  7. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
  8. Інституційна та функціонально-правова організація забезпечення екологічної безпеки.
  9. Сучасний стан та перспективи розвитку правового регулювання перегляду судових рішень, ухвалених судами першої інстанції
  10. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Административное право зарубежных стран - Гражданское право зарубежных стран - Европейское право - Жилищное право Р. Казахстан - Зарубежное конституционное право - Исламское право - История государства и права Германии - История государства и права зарубежных стран - История государства и права Р. Беларусь - История государства и права США - История политических и правовых учений - Криминалистика - Криминалистическая методика - Криминалистическая тактика - Криминалистическая техника - Криминальная сексология - Криминология - Международное право - Римское право - Сравнительное право - Сравнительное правоведение - Судебная медицина - Теория государства и права - Трудовое право зарубежных стран - Уголовное право зарубежных стран - Уголовный процесс зарубежных стран - Философия права - Юридическая конфликтология - Юридическая логика - Юридическая психология - Юридическая техника - Юридическая этика -