<<
>>

ТЕМА 12. СИСТЕМА НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ ТА ЇХ СИСТЕМАТИЗАЦІЯ

Програмні питання

? Система нормативно-правових актів: поняття, елементи, ознаки.

Закон: поняття, ознаки, види. Закони України.

Система законодавства: поняття, структура.

Підзаконні нормативно-правові акти: поняття, ознаки, види.

Підзаконні акти України.

Чинність нормативно-правових актів у часі, просторі та щодо кола осіб.

Поняття, значення та способи систематизації нормативно-правових актів.

Проблеми та тенденції розвитку системи нормативно-правових актів України.

ТВОРЧІ ТА ТЕОРЕТИКО-ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Чим викликана неоднозначність у трактуванні системи нормативно-правових актів? Охарактеризуйте систему нормативно-правових актів за основними ознаками.

Чому, на вашу думку, систему законодавства часто трактують як сукупність нормативно-правових актів? Чим викликано розширення змісту цього поняття у юридичній науці? Дайте зага-льнотеоретичну характеристику системі законодавства.

Як співвідносяться поняття «система права», «система нормативно-правових актів», «система законодавства», «система джерел права»? Чи таке багатоманіття понять, на вашу думку, не створює певних труднощів для юридичної практики? Наскільки відповідає сучасним реаліям та є необхідним поняття «система законодавства».

Визначте роль закону у правовій системі, заснованій на принципі верховенства права. Чи є можливим його пріоритетне значення в такій системі? Дайте характеристику закону за основними ознаками та видами.

Наскільки необхідним у сучасних правових системах світу с основний закон Конституція? Розкрийте зміст поняття «Конституція» (як основний закон держави). Визначте причини відсутності Конституції як основного закону у відповідних державах світу.

Яким шляхом розвивається європейська практика у напряму створення основного закону - Конституції?

Визначте частку підзаконних актів, що не є загрозливою для пріоритетності закону у системі нормативно-правових актів? Охарактеризуйте підзаконні нормативно-правові акти за їх основними ознаками та видами.

Визначте ієрархію підзаконних актів та їх співвідношення із законами у системі нормативно-правових актів України.

Чи завжди юридична сила нормативно-правових актів дозволяє забезпечити їх ієрархію?

Розкрийте зміст поняття «чинність нормативно-правових актів» та визначте межі (параметри) їх дії. Визначте допустиму частку нормативно-правових приписів «переживаючої» та «зворотної» дії у системі нормативно-правових актів України. Назвіть кодекси України, в яких допускається така дія. Чи є у них відмінності між приписами щодо переживаючої та зворотної дії?

Закон України «Про міжнародні договори України» передбачає, що в разі розбіжностей між чинним законодавчим актом України та міжнародним договором застосовується правило міжнародного договору. Чи втрачає при цьому чинність законодавчий припис, якщо він не відповідає міжнародному договору?

Охарактеризуйте основні способи систематизації нормативно-правових актів. Чи можливе застосування такого способу систематизації як консолідація в Україні? В яких державах цей спосіб систематизації є найбільш поширеним?

Який спосіб систематизації нормативно-правових приписів в Україні є найбільш витребуваним і чому? Які причини відсутності ефективної єдиної автоматизованої системи обліку нормативно-правових актів та інших джерел права в Україні? Визначте ос-новні шляхи їх подолання.

Визначте основні проблеми становлення системи нормативно-правових актів в Україні та її співвідношення із системою джерел права України. Назвіть найбільш поширені причини деформацій цієї системи та тенденції її розвитку.

Джерела для підготовки А. Джерела права та інші акти

Конституція України // Відомості Верховної Ради У країни.-1996.-№ ЗО.-Ст. 141.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» // Відомості Верховної Ради України - 1997.- № 24- Ст. 170.

Закон України «Про місцеві державні адміністрації» // Відомості Верховної Ради України - 1999.- № 20-21.- Ст. 41.

Кодекс адміністративного судочинства України - К., 2005.

Цивільний кодекс України.- К., 2004.

Кримінальний кодекс України - К., 2001

7.

Указ Президента України «Про порядок офіційного оприлюднен-

ня нормативно-правових актів та набрання ними чинності» // Офіційний

вісник України.- 1997 - Число 24.

Б. Спеціальна література

АбасовА, С. Пространство. Время. Познание-Баку, 1986.

Бахрах Д. Н. Действие норм права во времени: теория, законодательство, судебная практика.- М., 2004.

Бєлкін Д. Конституція України - закон прямої дії // Право України.- 1997.-№ 1.

Бобровник С. В. Систематизація законодавства // Юридична енциклопедія.- К., 2003.- Т. 5.

Бобровник СВ., Богініч О. Л. Система законодавства України: актуальні проблеми та перспективи розвитку.- К., 1994.

Бобылев А. И. Современное толкование системы права и системы законодательства // Государство и право.- 1995.- № 2.

Законодавство: проблеми ефективносте.- К., 1995.

Игнатьева М. Н. Система законодательства: теоретико-правовой анализ.- Якутск, 2001.

Капустина М. А. Действие юридических норм во времени-СПб.,2001.

Керимов А. Д. Закон во Франции: от принятия до промульгации // Государство и право.- 1997 - № 7.

Козловський А. Систематизація законодавства як гносеологічний процес // Право Украхни.- 2000.- № 2.

Конституция, закон, подзаконный акт.- М., 1994.

Котюк І., Котюк О. Етимологічні та онтологічні аспекти проблеми систематизації правових актів // Право України - 2000.- № 8.

Лисенкова О. Законодавство України: необхідне нормативне визначення поняття // Право України - 1999 - № 11.

Литягин Н. Н. Ревизия и систематизация законодательства // Государство и право - 2003.- № 4.

Марченко, М. Н. Источники права.- М., 2005.

Медведев А. М. Правовое регулирование действия закона во времени // Государство и право.- 1995.- № 3.

Михайлов О. В. Систематизация нормативно-правовых актов как способ их совершенствования.- М., 2003.

Мурашин Л. О. Акти прямого народовладдя у механізмі правового регулювання // Право України - 2000 - № 9.

Опришко В. Загальнотеоретичні та практичні проблеми систематизації законодавства України // Право України.- 1999.- № 12.

Пархоменко Н. М. Звід законів // Юридична енциклопедія.- К., 1999.-Т. 2.

Лоленина С. В., Сильченко И. В. Научные основы типологизации нормативно-правовых актов.- М., 1987.- Гл. 2, 3.

Сильченко Н. В. Закон: проблемы этимологии, социологии и логики.- Минск, 1993.

Систематизація законодавства України: проблеми та перспективи вдосконалення.- К.: Інститут держави і права ім. В. М. Корецького HAH України, 2003.

25. Тихомиров Ю. А. Действие закона.- М., 1992.

Тихомиров Ю. А., Талапина Э. В. О кодификации и кодексах // Журнал российского права.- 2003- № 3.

Чернобель Г. Г. Закон и подзаконный акт // Закон: создание и толкование- М., 1998.

Шебанов А. Ф. Система отраслей законодательства: основные построения // Правоведение.- 1976 - № 4.

Шмельова Г. Г. Кодифікація і особливості її здійснення в законо-творчому процесі // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні-Львів, 1996.

Шмельова Г. Г. Концепція закону: загальнотеоретичний аспект // Право України.- 1992-№ 1.

Шмельова Г. Г. Юридичні засоби удосконалення змісту і форми законодавства // Концепція розвитку законодавства України.- К., 1996.

Яценко В. Н. Закон и подзаконный нормативно-правовой акт: соотношение понятий // Журнал российского права - 2003.- № 2.

33. Sources of Law. Comparative Empirical Study - London.- 1991.

Юридичний словник

Система нормативно-правових актів - це належним чином згрупований комплекс нормативно-правових приписів, що містяться у нормативно-правових актах.

Система законодавства - це належним чином згрупований комплекс нормативно-правових приписів, що містяться у законах.

Закон - це нормативно-правовий акт органу законодавчої влади або народу, який регулює найважливіші суспільні відносини, приймається в особливому порядку та має вищу юридичну силу.

Конституція - це закон, що має найвищу юридичну силу та визначає правові основи взаємодії особи, суспільства та держави.

Підзаконні нормативно-правові акти - це нормативно-правові акти компетентних суб'єктів, що видаються на підставі закону, відповідно до закону і для його виконання.

Пряма дія нормативно-правових актів - це дія нормативно-правових актів на правовідносини, які виникли після набрання ним чинності, а також на ті, що виникли до набрання ним чинності, але продовжують існувати після набрання ним чинності.

Зворотна дія нормативно-правових актів - це дія нормативно-правового акта на правовідносини, які виникли до набрання ним чинності, але з моменту виникнення цих відносин.

Переживаюча дія нормативно-правових актів - це дія нормативно-правового акта на правовідносини, які виникли після на-брання ним чинності, а на відносини, які виникли до набрання ним чинності і продовжують існувати може поширюватися дія попереднього нормативно-правового акта.

Систематизація нормативно-правових актів - це правотвор-ча діяльність зі зведення нормативно-правових приписів у єдину систему.

Облік нормативно-правових актів - це спосіб систематизації, який полягає у збиранні, зберіганні, підтриманні у контрольному стані нормативно-правових актів, а також створенні пошукової системи, яка необхідна для знаходження нормативно-правових приписів.

Інкорпорація - це спосіб систематизації, який полягає в об'єднанні нормативно-правових приписів за певним критерієм в єдиному збірнику, без зміни змісту.

Консолідація - це спосіб систематизації, який полягає в об'єднанні нормативно-правових приписів, що регулюють одну і ту саму сферу суспільних відносин в єдиний звідний акт без зміни змісту.

Кодифікація - це спосіб систематизації, який полягає у змістовній переробці нормативно-правових приписів, пов'язаних спільним предметом регулювання та об'єднанні їх в єдиному акті.

ОЗНАКИ СИСТЕМИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ ЕЛЕМЕНТИ СИСТЕМИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ Ў Ў Ў Нормативно-правовий припис Нормативно-правовий припис т л г Нормативно-правовий припис Норма правови тивно-й припис Норма правови тивно-йприпис

ЮРИДИЧНА СИЛА НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО АКТА - це така його властивість, яка породжує юридично обов'язкові наслідки, залежить від компетенції правотворчого суб'єкта і визначає формальне співвідношення одного акта до іншого

ОЗНАКИ ЗАКОНУ

приймається органом законодавчої влади; приймається народом;

регулює найважливіші суспільні відносини; приймається в особливому порядку; має вищу юридичну силу

ВИДИ ЗАКОНІВ За юридичною силою:

- конституція;

- конституційні закони;

- органічні закони;

- звичайні закони За часом функціонування:

- постійні;

- тимчасові

За юридичною формою вираження:

- конституція;

- кодекс;

основи законодавства;

- закон За предметом галузевого регулювання:

- конституційні;

- цивільні;

- адміністративні;

- кримінальні;

- фінансові:

- цивільно-процесуальні

ЗАКОНИ УКРАЇНИ

Конституція України

Конституційні закони України: Закон України «Про внесення змін до Конституції України» від 08.12.2004 р. № 2222-ІУ

Звичайні закони:

про міжнародні договори України;

про місцеві державні адміністрації;

про місцеве самоврядування в Україні;

про судоустрій України;

про громадянство України;

про адвокатуру;

про прокуратуру;

про освіту;

про вибори Президента України;

про Конституційний Суд України;

інші

Кодекси України:

цивільний;

сімейний;

земельний;

митний;

кримінальний;

про адміністративні правопо-рушення;

бюджетний;

цивільно-процесуальний;

адміністративного судочинства;

кримінально-процесуальний;

кримінально-виконавчий;

інші

Основи законодавства України:

про охорону здоров'я;

про культуру;

про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування

ОЗНАКИ ПІДЗАКОННИХ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ

приймається компетентним органом; видається на підставі закону; видається відповідно до закону; видається для виконання закону; містить норму чи принципи права; є загальнобов'язковим для адресатів; конкретизує припису закону;

має письмову та юридичну зовнішню форми вираження; має юридичну силу

ОСНОВНІ ПІДЗАКОННІ НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ УКРАЇНИ

постанови Верховної Ради України; укази та розпорядження Президента України; постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України; накази, постанови, розпорядження, рішення міністерств, державних комітетів та інших центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів; постанови Верховної Ради АРК;

постанови, рішення та розпорядження Ради міністрів АРК; розпорядження голів місцевих державних адміністрацій; рішення місцевих рад;

рішення виконавчих комітетів, акти інших виконавчих органів місцевих рад;

розпорядження сільського, селищного, міського голови, голови районної, районної в місті, обласної ради;

накази та розпорядження керівників підприємств та організацій; інші підзаконні нормативно-правові акти України є підсистемою системи нормативно-правових актів;

первинним елементом є нормативно-правовий припис, що міститься в законодавчих актах;

має галузеву, ієрархічну структуру;

має суб'єктивний характер;

критерієм групування приписів є предмет і метод правового регулювання ПАРАМЕТРИ ДІЇ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ У ЧАСІ і і Початок дії Напрям дії Зупинення дії Припинення дії

ПОРЯДОК НАБРАННЯ ЧИННОСТІ (ВСТУПУ В ЮРИДИЧНУ СИЛУ) НОРМАТИВНО-ПРАВОВИМИ АКТАМИ УКРАЇНИ

Загальне процесуальне правило: у разі виникнення в тексті нормативно-правового акту слів чи словосполучень на кшталт «з моменту», «з часу», «через», «після» тощо чинність нормативно-правових актів починається з дня, наступного за днем настання обумовленої дати (обставини)

з моменту прийняття; з моменту підписання; з моменту опублікування;

з моменту отримання адресатами (акти, що не підлягають опублікуванню);

з дати, зазначеної в самому акті;

після спливу певного строку, зазначеного в нормативно-правовому акті;

після спливу певного строку з моменту опублікування;

з моменту реєстрації або після спливу певного строку з моменту реєстрації;

у зв'язку з виникненням певних обставин (настанням відкладальної умови);

поетапно

ОФІЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА ОПУБЛІКУВАННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ

АКТІВ УКРАЇНИ

Журнал «Відомості Верховної Ради України» Журнал «Офіційний вісник України»

Газета «Голос України»

Офіційний

вісник Президента України

конституція України набула чинності з моменту її прийняття;

закон України набирає чинності через 10 днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування;

закон, прийнятий на всеукраїнському референдумі - з моменту його опублікування;

постанова Верховної Ради України - через 10 днів з дня її офіційного оприлюднення, якщо інше не вказано в самій постанові, але не раніше дня її опублікування;

указ Президента України - через 10 днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не вказано в самому указі, але не раніше дня його опублікування;

постанова Кабінету Міністрів України - з моменту її прийняття, якщо більш пізня дата не вказана всамій постанові;

постанова Кабінету Міністрів України, що визначає права та обов'язки людини,- не раніше дня її опублікування;

накази та інші акти центральних органів виконавчої влади, що мають міжвідомчий характер або визначають права людини,- через 10 днів після їх реєстрації в Міністерстві юстиції України, якщо більш пізня дата не вказана в самому акті;

інші акти центральних органів виконавчої влади - з моменту їх прийняття, якщо більш пізня дата не вказана в самому акті;

розпорядження голів районних, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністраціях, накази керівників структурних підрозділів цих адміністрацій -з моменту реєстрації у відповідному органі юстиції України;

якщо ці розпорядження мають загальний характер або визначають права людини - з моменту оприлюднення;

рішення місцевих рад - з дня їх офіційного оприлюднення;

рішення виконавчих комітетів місцевих рад, розпорядження сільських селищних, міських голів - з моменту їх прийняття;

накази (розпорядження) керівників підприємств, установ та організацій -з моменту їх прийняття

ПОРЯДОК НАБРАННЯ ЧИННОСТІ* НОРМАТИВНО-ПРАВОВИМИ АКТАМИ УКРАЇНИ Загальне правило: офіційне оприлюднення нормативно-правових актів здійснюється після їх включення до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів із зазначенням присвоєного реєстраційного коду

ПОРЯДОК ЗУПИНЕННЯ ДІЇ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ ЧИ ЇХНІХ ОКРЕМИХ ПІДРОЗДІЛІВ (ЧАСТИН)

у разі незаконності нормативно-правового акта (як превентивний досу-довий захід) - до вирішення питання органом цивільного чи господарського правосуддя про їх зміну чи припинення чиннності; наявність виняткових обставин (запровадження режиму воєнного чи надзвичайного стану);

з мотивів неконституційності - до вирішення питання органом консти-туційного правосуддя;

якщо застосовуються додаткові заходи щодо вдосконалення регулювання суспільних відносин

ПОРЯДОК ЗУПИНЕННЯ ДІЇ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ УКРАЇНИ ЧИ ЇХНІХ ОКРЕМИХ ПІДРОЗДІЛІВ (ЧАСТИН)

зупинення чиннності нормативно-правових актів органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за протестом прокурора (у разі їх незаконності);

зупинення чинності рішення сільської, селищної, міської ради сільським, селищним, міським головою;

зупинення чинності рішення виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної в місті ради сільським, селищним, міським головою, головою районної в місті ради (у разі його незгоди з рішенням); зупинення чинності певних нормативно-правових актів чи їх окремих підрозділів у разі запровадження воєнного чи надзвичайного стану (з мотивів обмеження окремих прав і свобод людини, розширення кола повноважень відповідних органів влади тощо);

зупинення дії актів Кабінету Міністрів України Президентом України (з мотивів їх неконституційності) з одночасним зверненням до КСУ; зупинення дії законів України повністю або частково законом України про державний бюджет України на відповідний фінансовий рік (з мотивів збалансування доходної та видаткової частин бюджету, усунення суперечностей між нормативно-правовими актами, стимулювання інвестиційної діяльності тощо)

прийняття нового нормативно-правового акта з того самого питання (з прямою вказівкою в новому акті про припинення чинності «старого» нормативно-правового акта чи без неї);

зміна обставин, з приводу яких приймався нормативно-правовий акт; закінчення строку, на який приймався нормативно-правовий акт; припинення суспільних відносин, на регулювання яких був розрахований нормативно-правовий акт;

скасування акта органом, який його прийняв, чи органом вищого рівня; скасування акта в судовому порядку (визнання його неконституційним або незаконним);

настання(виникнення)певних юридичних фактів

ПОРЯДОК ПРИПИНЕННЯ ДІЇ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ ЧИ ЇХНІХ ОКРЕМИХ ПІДРОЗДІЛІВ (ЧАСТИН)

ПОРЯДОК ПРИПИНЕННЯ ДІЇ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ УКРАЇНИ ЧИ ЇХНІХ ОКРЕМИХ ПІДРОЗДІЛІВ (ЧАСТИН)

прийняття нового нормативно-правового акта, яким припинено чинність «старого» («старих») нормативно-правового акта (ЦК України 2003 р. припинив дію ЦК УРСР 1963 р.);

закінчення строку дії нормативно-правового акта (Закон України «Про Державний бюдет України на 2006 рік» припинив свою дію з 1 січня 2007 р.);

зміна обставин, з приводу яких приймався нормативно-правовий акт (Закон України «Про ліквідацію наслідків повені на Закарпатті»);

припинення суспільних відносин, на регулювання яких був розрахований нормативно-правовий акт (припинення обігу купонів споживача, запроваджених з метою захисту споживчого ринку України в період лібералізації цін і тарифів у 1992 році);

настання (виникнення) юридичних фактів (Закон України 1998 р. «Про внесення змін до Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»» діє до прийняття рішення ВРУ про повне погашення заборгованості з виплати пенсій, що здійснюється за рахунок коштів Пенсійного фонду України), скасування нормативно-правового акта органом, який його прийняв (Указ Президента України від 14.09.2005 р. № 1271 «Про скасування Указу Президента України від 19 липня 2005 року № 1110», згідно з яким скасовано Указ «Про впорядкування виготовлення в Україні бланків державних цінних паперів та документів суворого обліку з високим ступенем захисту»); скасування нормативно-правового акта органом вищого рівня (скасування місцевою радою рішення свого ж виконавчого комітету; скасування Президентом України або головою обласної держадміністрації розпорядження голови районної держадміністрації; скасування Президентом України актів Ради міністрів Автономної Республіки Крим); визнання акта (його окремих положень) Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим згідно з рішенням Конституційним Судом України неконституційним;

визнання актів (їх окремих положень) органів державної влади (крім вищезгаданих органів), органів місцевого самоврядування згідно з рішеннями судів загальної юрисдикції (відповідно до підсудності) незаконними

НАПРЯМ ДІЇ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ і г Пряма дія Зворотна дія Переживаюча дія ПРЯМА ДІЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО АКТА - акт діє на правовідноси-ни, що виникли після набрання ним чинності (Цивільний кодекс Украї-ни, згідно з пунктом 5 його Прикінцевих та перехідних положень, застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності) - акт діє на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності, але продов-жують існувати після набрання ним чинності

(щодо цивільних правовідносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виниклим або продовжують існувати після набрання ним чинності)

СХЕМА ПРЯМОЇ ДІЇ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО АКТА:

і*-

(дата набрання чинності новим ^ нормативно-правовим актом)

«старі» відносини

«нові» відносини

ЗВОРОТНА ДІЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО АКТА Загальне правило: нормативно-правові акти зворотної дії не мають

ВИНЯТКИ: - нормативно-правовий акт, що скасо-вує або пом'якшує відповідальність (стаття 5 Кримінального кодексу України: закон про кримінальну від-повідальність, який скасовує злочин-ність діяння або пом'якшує криміна-льну відповідальність, має зворотну дію в часі) - в нормативно-правовому акті міститься вказівка на можливість застосування зво-ротної сили, але при цьому правове положення суб'єктів правовідносин погіршуватися не може

ЗВОРОТНА ДІЯ - це дія нормативно-правового акта на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності, але з моменту виникнення цих відносин

СХЕМА ЗВОРОТНОЇ ДІЇ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО АКТА:

. (дата набрання чинності новим нормативно-правовим актом)

«старі» відносини

ПЕРЕЖИВАЮЧА ДІЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО АКТА

Можлива лише за умови, якщо новий нормативно-правовий акт дозволяє дію «старого» акта на певний час

Дія нового нормативно-правового акта на пра-вовідносини, що виникли після набрання ним чинності

Дія «старого» нормативно-правового акта на правовід-носини, що виникли до набрання чинності новим актом та продовжують існувати (згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України до позовів про визнання заперечуваного правочину недійсним і про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, право на пред'явлення якого виник-ло до 1 січня 2004 р., застосовується позовна давність, встановлена для відповідних позовів законодавством, що діяло раніше)

СХЕМА ПЕРЕЖИВАЮЧОЇ ДІЇ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО АКТА: дія старого нормативно-правового ^(дата набрання чинності новим

акта

нормативно-правовим актом)

-н—*—^

«старі» відносини

нові відносини нові відносини

ДІЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ У ПРОСТОРІ Обмежується територією держави та державним суверенітетом

У межах тери-торії держави (земельний, водний, повітряний простір у межах державного кордону: надра, те-риторіальні во-ди, континента-льний шельф)

За межами географічної території держави (територія дипломатичних установ, військових підрозділів, дислокованих за межами держави; цивільні літаки -у відкритому повітряному просторі; цивільні судна -у відкритому водному просторі; військові літаки -у відкритому повітряному просторі, повітряному просторі та аеропортах іноземних держав; військові кора-блі - у відкритому водному просторі, територіальних водах та портах іноземних держав; космічні об'єкти, трубопроводи та інші об'єкти, що розміщено у відкритому космічному або водному просторі)

ДІЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО АКТА У ПРОСТОРІ 4 лг ¦ ^ Поширює дію на територію всієї

держави (Конституція України, Цивільний кодекс України) Поширює дію на частину території

держави, у межах повноважень органу,

який видав акт (рішення місцевих рад, розпорядження голів місцевих державних адміністрацій) Поширює дію в межах, спеціально встановлених нормативно-правовим актом (Закон України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» ПРИНЦИП ЕКСТЕРИТОРІАЛЬНОСТІ - визначає порядок, згідно з яким нормативно-правовий акт не поширює свою дію на той чи інший простір Не поширює дію на іноземні держави, дипло-матичні представництва іноземних держав Не поширює дію на військові підрозділи, літаки, кораблі іноземних держав Не поширює дію на космічні та інші об'єкти іноземних держав ДІЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ У ПРОСТОРІ Загальне правило

Нормативно-правовий акт діє на тій території, на яку поширює свої повноважень правотворчий орган, який цей акт прийняв Виняток з загального правила

Нормативно-правовий акт однієї держави може діяти на території іншої держави, якщо міжнародний договір між цими державами дозволяє таку дію, а законодавство держави не заперечує такої дії ДІЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ ЩОДО ПЕВНОГО КОЛА

СУБ'ЄКТІВ Щодо фізичних осіб:

- громадян;

- осіб з подвійним грома-дянством;

- іноземців;

- осіб без громадянства Щодо юридичних осіб:

- держави;

- органів держави;

- іноземної держави;

- міжнародних організацій;

- спільних підприємств;

- юридичних осіб приватного права;

- іноземних юридичних осіб публічного права ЗАГАЛЬНЕ ПРАВИЛО ДІЇ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО АКТА ЩОДО ПЕВНОГО КОЛА СУБ'ЄКТІВ

Нормативно-правовий акт діє щодо осіб, які перебувають на території його дії та є суб'єктами відносин, на які поширюється його дія

МЕЖІ ДІЇ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ ЩОДО ПЕВНОГО КОЛА

СУБ'ЄКТІВ

Територія держави

Правовий статус особи

ПРИНЦИП ЕКСТЕРИТОРІАЛЬНОСТІ

І

Визначає порядок, згідно з яким нормативно-правові акти не поширюють дію на певне коло суб'єктів

Особи, які наділені дипломатичним імунітетом (повним, обмеженим)

Особи, які наділені імунітетом у межах виконання службових повноважень

ВИДИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ, ЩО ДІЮТЬ НА ПЕВНЕ КОЛО СУБ'ЄКТІВ

Акти загальної дії:

поширюють чинність на все населення країни (Конституція України, закон про податок з доходів фізич-них осіб)

Акти спеціальної дії:

- поширюють чинність на певну категорію осіб (пенсіонери, військовослужбовці, жертви політичних репресій)

Акти виключної дії: поширюють чинність на певне коло суб'єктів за їх належністю до громадянства (закони України про вибори органів влади, органів місцевого самоврядування, військову службу діють щодо її громадян; закон про правовий статус іно-земців - щодо іноземних громадян)

усунення недоліків у системі джерел права (подолання розбіжностей в актах, усунення їх множинності, дублювання);

узгодження нормативно-правових приписів з метою утворення єдиної системи джерел права;

підвищення ефективності правозастосування, реалізації прав; подолання відставання нової системи джерел права від динамічного розвитку суспільних відносин

ВИДИ ОБЛІКУ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ

Журнальний

Картковий

Реєстровий

Автоматизований

ВИДИ ІНКОРПОРАЦІЇ

- За обсягом:

загальна;

галузева;

міжгалузева;

спеціальна

За суб'єктами здійснення:

правотворчого суб'єкта;

спеціально уповноваженого суб'єкта;

інших суб'єктів за їх ініціативою За За способом юридичною упорядку- значущістю: вання: - офіційна; - предметна; - офіціозна; - хроноло- - неофіційна гічна ІНКОРПОРАЦІЯ ЗА ЮРИДИЧНОЮ ЗНАЧУЩІСТЮ

Офіційна: підготовка та видання збірників правотвор-чим суб'єктом або за-твердження збірника, підготовленого органом, якому це було доручено (Відомості Верховної Ради України)

Офіціозна: підготовка та видання збірників за дорученням правотворчого ор-гану без його затвер-дження (Офіційний вісник України, Зібрання діючих міжнародних договорів України)

Неофіційна: підготовка та ви-дання збірників суб'єктами за власною ініціативою без спеціального доручення та контролю право-творчого суб'єкта

ІНКОРПОРАЦІЯ ЗА СПОСОБОМ УПОРЯДКУВАННЯ Предметна (за галузевою належністю) Хронологічна (за часом видання) ВИДИ ІНКОРПОРАТИВНИХ АКТІВ Бюлетень Звід

Збірник

Відомості

Вісник

ОЗНАКИ КОДИФІКАЦІЇ

здійснюється спеціально уповноваженим правотворчим суб'єктом; завжди є офіційною;

охоплює галузеві відносинии або відносини інститутів у межах галузі охоплює велику сферу відносин;

спрямована на переопрацювання змісту нормативно-правових приписів у межах галузевого звідного акта;

в кодифікованому акті фіксуються найбільш важливі, принципові норми права;

спрямована на створення більш стійких, стабільних приписів; кодифікований акт є значним за обсягом і складним за структурою

ВИДИ КОДИФІКАЦІЇ (ЗА ОБСЯГОМ)

Загальна;

охоплює всі або значну частину нормативно-пра-вових галузей, змінює великий обсяг норматив-но-правових приписів, а її результатом є звідний кодифікований акт (Основи законодавства України про охорону здоров'я)

Міжгалузева (комплексна): - охоплює нормативно-правові приписи декількох нормативно-правових галу-зей, що регулюють об'ємні сфери од-норідних суспільних відносин або комплексної нормативно-правової галузі (Кодекс торго-вельного мореплавства України, ГКУ)

Галузева:

- охоплює нормативно-правові приписи окремих нормативно-правових галу-зей (ЦКУ, ЦПКУ, ККУ, КПКУ)

Спеціальна:

- охоплює нормативно-правові приписи окремих нормативно-правових інститутів (Бюджетний кодекс України, Водний кодекс України)

основи законодавства (містять найбільш загальні, принципові приписи відповідних галузі, інститутів);

кодекси (містять приписи найбільш детального та всеохоплюючого регулювання в межах галузі, інституту);

статути (містять нормативно-правові приписи, що регулюють діяльність окремих органів, підприємств, установ, організацій в тій чи іншій сфері суспільних відносин);

положення (містять нормативно-правові приписи, що визначають правовий статус окремих органів, установ, їх груп або структурних підрозділів); регламенти (містять нормативно-правові приписи, що визначають правовий статус певного органу (установи) та процедуру його (її) діяльності); правила (містять нормативно-правові приписи, що визначають порядок діяльності певних органів, установ, організацій)

КОНСОЛІДАЦІЯ

(напр., Кодекс доріг громадського користування (Франція), Консолідований акт про охорону природи (Англія)

Об'єднання (за предметом) нормативно-правових приписів в єдиним звідним актом Без зміни змісту ОЗНАКИ КОНСОЛІДАЦІЇ нормативно-правові приписи об'єднуються за предметом регулю-вання;

об'єднання приписів відбувається в єдиному звідному акті; систематизація здійснюється без зміни нормативно-правових приписів, що зафіксовані в чинних джерелахправа; містить частково ознаки як інкопорації, так і кодифікації; нормативно-правові приписи, що використовуються з чинної системи джерел права, розташовуються в певній послідовності в межах загальної структури майбутнього акта;

здійснюється зовнішнє опрацювання та редакційне правлення (ко-ригування) нормативно-правових приписів для досягнення єдиного стилю;

використовується уніфікована термінологія;

усувається дублювання, суперечності в нормативно-правових припи-сах, замінюється застаріла термінологія

ПРОБЛЕМИ СТАНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ

АКТІВ УКРАЇНИ

збільшення кількості нормативно-правових актів; виникнення значної кількості суперечливих і конкуруючих норматив-но-правових приписів, наявність прогалин у законодавстві;

зростання частки дублювань нормативно-правових приписів, їх розбіжностей;

зацентралізованість системи нормативно-правових актів; наявність численних змін і доповнень до чинних нормативно-правових актів, що знижує ефективність правового регулювання, авторитетність нормативно-правових актів;

невідповідність усього нормативно-правового масиву Конституції України;

невідповідність значної частини нормативно-правових актів України міжнародним стандартам;

відсутність ефективного механізму реалізації нормативно-правових актів та належного контролю за їх виконанням

ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ

УКРАЇНИ

інтенсифікація законотворення; підвищення соціальної значущості закону; поява нових нормативно-правових галузей; поява комплексних галузей;

необхідність уніфікації нормативно-правових приписів у межах систе-ми нормативно-правових актів та джерел права в цілому; потреба в створенні нормативно-правового акта, який би охоплював питання системи нормативно-правових актів в цілому; створення автоматизованих (комп'ютерних) способів систематизації нормативно-правових приписів;

ліквідація деформацій у системі нормативно-правових актів України

<< | >>
Источник: Луць Л. А.. Загальна теорія держави та права: Навчально-методичний посібник (за кредитно-модульною системою).-К.: Атіка,2007.-412 с.. 2007

Еще по теме ТЕМА 12. СИСТЕМА НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ ТА ЇХ СИСТЕМАТИЗАЦІЯ:

  1. § 30. Поняття і види систематизації нормативних актів.
  2. ТЕМА 1. ПРЕДМЕТ, СИСТЕМА, ДЖЕРЕЛА РИМСЬКОГО ПРАВД КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЇ
  3. 1.3.2. Поняття правової системи суспільства та її структура 1.3.2. Поняття правової системи суспільства та її структура
  4. 1.3.3. Типологізація сучасних правових систем світу
  5. 2.6. Колізійний механізм як складова частина правового механізму взаємодії правових систем Ради Європи, Європейського Союзу та держав-учасниць
  6. 3.1. Основні юридичні ознаки сучасної правової системи України
  7. 3.2. Ідентифікація правової системи України з романо-германським типом
  8. 3.3. Механізм взаємодії правової системи України з правовими системами Ради Європи та Європейського Союзу
  9. ТЕМА 11. ПРАВОТВОРЧІСТЬ. ЗОВНІШНІ ФОРМИ (ДЖЕРЕЛА) ПРАВА
  10. ТЕМА 12. СИСТЕМА НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ ТА ЇХ СИСТЕМАТИЗАЦІЯ
  11. ТЕМА 14. РЕАЛІЗАЦІЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ ПРАВА
- Административное право зарубежных стран - Гражданское право зарубежных стран - Европейское право - Жилищное право Р. Казахстан - Зарубежное конституционное право - Исламское право - История государства и права Германии - История государства и права зарубежных стран - История государства и права Р. Беларусь - История государства и права США - История политических и правовых учений - Криминалистика - Криминалистическая методика - Криминалистическая тактика - Криминалистическая техника - Криминальная сексология - Криминология - Международное право - Римское право - Сравнительное право - Сравнительное правоведение - Судебная медицина - Теория государства и права - Трудовое право зарубежных стран - Уголовное право зарубежных стран - Уголовный процесс зарубежных стран - Философия права - Юридическая конфликтология - Юридическая логика - Юридическая психология - Юридическая техника - Юридическая этика -