Законність та правопорядок

Законність — це правовий режим точного виконання чинних законів усіма

суб'єктами права; режим, за якого забезпечуються права і виконуються

обов'язки людиною, державою і громадянським суспільством.

засадами законності вважають: зверхність закону в системі нормативних

актів; найвища юридична сила належить Конституції України. Єдина

законність означає, що на всій території України закон однаковою мірою

повинен діяти стосовно до всіх суб'єктів права. Незаперечність закону в

соціальній практиці характеризується тим, що ніхто не може скасувати закон,

окрім органу, який його прийняв. Реальний характер законності має місце

тоді, коли вимоги закону не тільки проголошуються, а й впроваджуються в

життя. Забезпечення прав людини. Одним із важливих принципів законності є

ідея здійснення законів в інтересах людини і для забезпечення її прав.

Невідворотність відповідальності за правопорушення. Кожне скоєння

правопорушення має тягти за собою відповідальність винної особи.

Взаємозв'язок законності й доцільності. Закони повинні встановлювати все,

що доцільно, забороняти все, що недоцільно. Взаємозв'язок законності й

культурності. За відсутності єдиної законності нема й культурності. Ці два

поняття обумовлюють одне одного. Взаємозв'язок законності й справедливості.

Не тільки сам закон, а й способи його здійснення, а також його втілення в

повсякденне життя мають спиратися на справедливість. Результатом законності

визнають правопорядок. Це — реалізовані правові норми в системі суспільних

відносин, у яких діяльність суб'єктів права є правомірною. Правопорядкові

притаманні такі вимоги: непорушення загальноправових заборон; безперешкодне

здійснення правового становища людини і громадянина, реалізація учасниками

правовідносин суб'єктивних прав і виконання юридичних обов'язків;

невідворотність юридичної відповідальності правопорушників у разі

невиконання обов'язків, порушення прав і законних інтересів. Із законністю

і правопорядком тісно пов'язані такі юридичні категорії, як суспільний

порядок, громадський порядок, дисципліна. Суспільний порядок — реальний

порядок суспільних відносин, що відповідають не тільки нормам права, а й

іншим соціальним нормам. Громадський порядок — порядок у громадських

місцях. Дисципліна — своєчасне і точне виконання вимог, що випливають із

нормативних та індивідуально-правових актів, норм. Отже, законність, як

режим відповідності суспільних відносин чинним законам що утворюється

завдяки їх здійсненню суб'єктами права, характеризується правопорядком.