<<
>>

31. Порушення обов'язків щодо охорони майна (ст. 197).

Предметом цього злочину виступає чуже майно, яке передане власником іншій особі, наприклад, сторожу, водію, кур'єру на зберігання чи під охорону і яка несе перед власником на договірних основах обов'язок із забезпечення збереження цього майна.

Об'єктивна сторона злочину виражається в порушенні винним обов'язків із забезпечення збереження майна, тобто у невиконанні або неналежному виконанні особою, якій доручено зберігання чи охорона чужого майна, своїх обов'язків.

Невиконання особою своїх обов'язків з охорони чужого майна виражається в тому, що вона не робить ніяких дій щодо виконання прийнятих на себе обов'язків із забезпечення збереження ввіреного чужого майна. Неналежне виконання обов'язків передбачає, що особа хоч і здійснює певні дії із забезпечення збереження ввіреного їй майна, але не в повному обсязі або не так, як це було потрібно відповідно до прийнятих нею на себе зобов'язань.

Об'єктивна сторона злочину відсутня, якщо у особи не було можливості забезпечити охорону майна (наприклад, внаслідок стихійного лиха — землетрусу, розливу ріки, раптового приступу хвороби, серцевого нападу тощо).

Для наявності об'єктивної сторони необхідне настання, внаслідок порушення особою обов'язків щодо охорони майна, тяжких наслідків, які мають перебувати в причинному зв'язку з цим порушенням. Тяжкі наслідки — це розкрадання, загибель, псування майна тощо. Це оціночне поняття уточнюється в кожному конкретному випадку. Якщо заподіяна майнова шкода, її вартісний критерій може бути визначений виходячи з примітки до ст. 185.

Порушення обов'язків щодо охорони чужого майна саме по собі не викликає настання тяжких наслідків, але створює для цього необхідні умови їх спричинення. Тяжкі наслідки наступають внаслідок дій інших осіб (розкрадання, пошкодження майна), стихійних сил природи (загибель, псування майна) тощо.

Суб'єктивна сторона злочину — стосовно порушення обов'язків щодо охорони майна — будь-яка форма вини (як умисел, так і необережність), щодо тяжких наслідків — тільки необережність.

Суб'єкт злочину — будь-яка особа, яка не є службовою. Для службової особи відповідальність за такі дії настає за службову недбалість за ст. 367.

Покарання за злочин: за ст. 197 — штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на той самий строк.

<< | >>
Источник: ОНЮА. Шпагралка по кримінальному праву України. 2011. 2011

Еще по теме 31. Порушення обов'язків щодо охорони майна (ст. 197).:

  1. 49. Злочини проти власності без ознак викрадення або іншого незаконного заволодіння чужим майном (ст.192-198 КК).
  2. Принцип права на свободу та особисту недоторканність, ведоторканність житла.
  3. 31. Порушення обов'язків щодо охорони майна (ст. 197).
  4. § 1. Поняття і види злочинів проти власності
  5. Порушення обов'язків щодо охорони майна
  6. § 2. Суспільне небезпечне діяння (дія або бездіяльність)
  7. 1. Поняття і види злочинів проти власності
  8. 4. Некорисливі злочини проти власності
  9. 19. Кримінальна відповідальність за знищення чи пошкодження майна.
  10. 31. Кримінальна відповідальність за порушення обов'язків щодо охорони майна.
  11. Стаття 197. Порушення обов'язків щодо охорони майна
  12. Перша кодифікація радянського права в Україні
  13. Причиновий зв’язок у законодавчій характеристиці окремих видів злочинів
  14. Причиновий зв’язок та кваліфікація злочинів з матеріальним складом