<<
>>

49. Злочини проти власності без ознак викрадення або іншого незаконного заволодіння чужим майном (ст.192-198 КК).

Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою (ст. 192)

Родовий об'єкт - врегульовані законом суспільні відносини власності

Безпосередній об'єкт - право власності на майно.

Потерпілим від злочину може бути як власник, так і законний володілець майна.

Об'єктивна сторона

„1.

Заподіяння значної майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою за відсутності ознак шахрайства

2. Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або такі, що заподіяли майнову шкоду у великих розмірах ”

З об'єктивної сторони цей злочин полягає в отриманні винним матеріальної вигоди за рахунок власника або законного володільця майна шляхом обману або зловживання довірою за відсутності ознак шахрайства.

Способами вчинення злочину є обман та зловживання довірою.

Заподіянням майнової шкоди, відповідальність за яке передбачена ст. 192, охоплюються випадки:

1) незаконного використання чужого майна чи грошових коштів;

2) неправомірного неповернення чи несвоєчасного повернення власнику майна чи грошових коштів;

3) ухилення від сплати обов'язкових платежів, в результаті чого держава не отримує належних грошових надходжень.

4) отримання майна чи грошових коштів з використанням при цьому пільг, на які винна особа не мала права;

5) звернення особою, яка перебуває на службі, на свою користь або користь інших осіб грошових коштів, які є платою за отримані громадянами чи організаціями послуги.

Значна майнова шкода - >=50 НМДГ.

Особливістю суспільно небезпечних наслідків цього злочину є те, що майнову шкоду становлять не лише прямі збитки (витрати) власника майна, а й не одержані власником кошти.

За своєю конструкцією – матеріальний, вважається закінченим з моменту спричинення зазначеної майнової шкоди певному суб'єкту власності.

Суб'єктом злочину можуть бути як приватна особа, так і працівник підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, які досягли 16-річного віку.

Суб'єктивна сторона характеризується прямим умислом і корисливим мотивом.

Кваліфікуючими ознаками є:

1) вчинення його за попередньою змовою групою осіб, а також

2) заподіяння майнової шкоди у великих розмірах (>=100 НМДГ).

Привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї (ст.193. КК)

Родовий об'єкт - врегульовані законом суспільні відносини власності

Об'єкт - право власності.

Предметом злочину може бути лише:

1) майно, яке є чужим для винного, знайдене ним чи випадково опинилося в нього і має особливу історичну, наукову, художню, культурну цінність;

2) скарб.

Об'єктивна сторона

«Привласнення особою знайденого або такого, що випадково опинилося у неї, чужого майна, яке має особливу історичну, наукову, художню чи культурну цінність, а також скарбу»

3 об'єктивної сторони злочин полягає у привласненні особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї, а також скарбу.

На відміну від привласнення як способу вчинення злочину, передбаченого ст. 191, привласнення як спосіб вчинення злочину, передбаченого ст. 193, характеризується тим, що:

а) майно, яке є предметом цього злочину, на момент його звернення на користь винного чи користь інших осіб не перебувало у правомірному його володінні;

б) винний не вживав будь-яких дій для протиправного вилучення такого майна.

Держава набуває права власності на скарб лише у тому випадку, якщо він є пам'яткою історії або культури.

За своєю конструкцією – матеріальний, вважається закінченим з моменту, коли винний привласнив знайдене ним майно чи майно, яке випадково у нього опинилось, або скарб і мав можливість повідомити про володіння ним таким майном власника, відповідний орган державної влади або орган місцевого самов-рядування.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Винний усвідомлює той факт, що привласнює чуже майно і бажає це зробити.

Суб'єкт злочину загальний.

Умисне знищення або пошкодження майна (ст. 194 КК)

Родовий об'єкт - врегульовані законом суспільні відносини власності.

Безпосередній об'єкт основний - право власності.

Безпосередній об'єкт додатковий факультативний - громадський порядок, екологічна безпека, життя і здоров'я людини.

Предмет - будь-яке чуже майно, як рухоме, так і не рухоме, крім окремих його видів, знищення чи пошкодження яких передбачено КК як спеціальний вид знищення чи пошкодження майна.

Об'єктивна сторона

„1.

Умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах

2. Те саме діяння, вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, або заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, або спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки”

Об'єктивна сторона має наступні ознаки:

1) Суспільно небезпечне діяння, а саме дії, що полягають у знищенні чи пошкодженні майна;

2) Суспільно небезпечні наслідки у вигляді шкоди у великих розмірах (ч.1 ст.194 КК), особливо великих розмірах (ч.2 ст.194 КК) або у вигляді загибелі людей чи інших тяжких наслідків (ч.2 ст.194 КК);

3) Причинний зв'язок між діянням і наслідками.

За своєю конструкцією – матеріальний, вважається закінченим з моменту знищення або пошкодження майна.

Суб'єктом злочину може бути осудна особа, яка досягла 16-річного (ч. 1) або 14-річного (ч. 2) віку.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим або непрямим умислом. При цьому свідомістю винного охоплюється той факт, що в результаті його дій власникові майна заподіюється велика шкода.

Знищення або пошкодження чужого майна може бути здійснено в будь-який спосіб, крім підпалу, вибуху чи іншого загальнонебезпечного способу, що утворюють кваліфіковані склади цього злочину.

6. Кваліфікуючими ознаками умисного знищення або пошкодження майна є:

1)вчинення його шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом;

2) заподіяння майнової шкоди в особливо великих розмірах;

3) спричинення загибелі людей чи інших тяжких наслідків.

Погроза знищення майна (ст.195)

Родовий об'єкт - врегульовані законом суспільні відносини власності.

Безпосередній об'єкт основний - право власності.

Додатковим факультативним - громадський порядок, екологіч-на безпека, життя і здоров'я людини.

Предметом злочину може бути будь-яке майно як рухоме, так і нерухоме, крім окремих його видів, знищення чи пошкодження яких передбачено КК як спеціальний вид знищення чи пошкодження майна.

Об'єктивна сторона

„Погроза знищення чужого майна шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози”

З об'єктивної сторони злочин полягає в активних діях, спрямованих на залякування потерпілого знищенням майна шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечних способом та наявність реальних підстав побоюватися здійснення цієї погрози.

За своєю конструкцією – формальний, вважається закінченим у момент сприйняття погрози знищення майна особою, якій вона адресується.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Суб'єкт злочину загальний.

Необережне знищення або пошкодження майна (ст.196 КК)

Родовий об'єкт - врегульовані законом суспільні відносини власності.

Об'єктом - право власності, а його обов'язковим .

Додатковим об'єктом - здоров'я або життя особи.

Предметом необережного знищення або пошкодження чужого майна, відповідальність за яке передбачена ст.

196, може бути будь-яке чуже для винного майно, крім окремих його видів, які поставлені під захист спеціальними кримінально-правовими нормами (зокрема, це стосується військового майна - ст. 412).

Об'єктивна сторона

„Необережне знищення або пошкодження чужого майна, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження або загибель людей”

Об'єктивна сторона злочину характеризується суспільно небезпечними діями або бездіяльністю, наслідками у вигляді тяжких тілесних ушкоджень або загибелі людей і причинним зв'язком між вказаними діями і наслідками.

За своєю конструкцією – матеріальний, вважається закінченим моменту настання наслідків у вигляді тяжких тілесних ушкоджень або загибелі людей.

Суб'єкт злочину загальний.

Суб'єктивна сторона характеризується необережною формою вини у вигляді злочинної самовпевненості або злочинної недбалості.

Порушення обов'язків щодо охорони майна (ст.197)

Родовий об'єкт - врегульовані законом суспільні відносини власності.

Об'єктом - порядок виконання працівниками обов'язків щодо зберігання та охорони чужого майна, який забезпечує право власності.

Предметом злочину виступає чуже майно, зберігання чи охорона якого були довірені винній особі.

Об'єктивна сторона

„Невиконання або неналежне виконання особою, якій доручено зберігання чи охорона чужого майна, своїх обов’язків, якщо це спричинило тяжкі наслідки для власника майна”

Об'єктивну сторону злочину характеризує сукупність трьох ознак: 1) діяння у формі невиконання або неналежного виконання особою, якій доручено зберігання чи охорона чужого майна, своїх обов'язків; 2) суспільно небезпечні наслідки у вигляді тяжких наслідків для власника майна; 3) причинний зв'язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками.

За своєю конструкцією – матеріальний, вважається закінченим з «менту настання суспільно небезпечних наслідків - тяжких наслідків для власника майна.

Суб'єкт - спеціальний. Ним може бути неслужбова особа, яка досягла 16-річного віку і на яку на підставі трудового договору чи спеціального доручення поїдається юридичний обов'язок охороняти або зберігати чуже майно (охоронник, сторож, водій-експедитор, кур'єр,).

Суб'єктивна сторона злочину характеризується необережністю у формі злочинної недбалості або злочинної самовпевненості.

При цьому обов'язки щодо охорони майна винним можуть бути порушені як необережно, так і умисно.

Придбання, отримання, зберігання чи збут майна, одержаного злочинним шляхом (ст.198)

Родовий об'єкт - врегульовані законом суспільні відносини власності.

Об'єкт - встановлений законом порядок придбання і відчуженні майна, який забезпечує право власності.

Предмет - майно, завідомо одержане злочинним шляхом.

Об'єктивна сторона

„Заздалегідь не обіцяне придбання або отримання, зберігання чи збут майна, завідомо одержаного злочинним шляхом за відсутності ознак легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом”

З об'єктивної сторони злочин полягає у заздалегідь не обіцяних діях з майно завідомо здобутим злочинним шляхом, у формі: 1) придбання; 2) отримання; 3)зберігання; 4) збуту.

За своєю конструкцією – матеріальний, вважається закінченим з моменту одержання зазначеного у ст. 198 майна у володіння або для зберігання, чи з моменту його збуту.

Суб'єкт злочину загальний.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Особа усвідомлює, що придбаває, отримує, збуває або зберігає майно, одержане злочинним шляхом, і бажає вчинити такі дії.

<< | >>
Источник: ОНЮА. Шпагралка по кримінальному праву України. 2011. 2011

Еще по теме 49. Злочини проти власності без ознак викрадення або іншого незаконного заволодіння чужим майном (ст.192-198 КК).:

  1. 49. Злочини проти власності без ознак викрадення або іншого незаконного заволодіння чужим майном (ст.192-198 КК).
  2. Причиновий зв’язок та кваліфікація злочинів з матеріальним складом