Аномалії скоротливої діяльності матки

Аномалії пологової діяльності - це стан, коли частота, три­валість, ритм і сила переймів та потуг не забезпечують динаміч­ного розкриття шийки матки і просування плода пологовим ка­налом та його вигнання без порушення біомеханізму пологів.

Можливі розлади кожного з показників скоротливої діяль­ності матки - тонусу матки, ритму, частоти і координації скоро­чень, інтервалів між переймами, потугами, тривалості пологів.

Клінічна класифікація аномалій пологової діяльності (ВООЗ, 1995 p.; МКХ-10)

• Удавані перейми (патологічний прелімінарний період).

• Первинна слабкість пологової діяльності: відсутність прогресуючого розкриття шийки матки; первинна гіпото­нічна дисфункція матки.

• Вторинна слабкість пологової діяльності: припинення пе­реймів у активній фазі пологів; вторинна гіпотонічна дис­функція матки.

• Інші види аномалій пологової діяльності: атонія матки; хао­тичні перейми; слабкі перейми.

• Стрімкі пологи.

• Гіпертонічні, некоординовані й затяжні скорочення мат­ки: дистоція шийки матки; дискоординована пологова ді­яльність; гіпертонічна дисфункція матки; тетанічні ско­рочення матки.

Діагноз аномалій пологової діяльності ставиться після ди­намічного спостереження за роділлею протягом 8 год у латент­ній фазі й 4 год в активній фазі у порівнянні з графіком роз­криття шийки матки і просування передлеглої частини полого­вими шляхами згідно нормальної партограми.

5.5.1. Патологічний прелімінарний період

Фізіологічний прелімінарний період характеризується не­регулярним, слабким переймоподібним болем унизу живота та в попереку що виникає на фоні нормального тонусу матки при зрілій шийці матки. Тривалість фізіологічного прелімінарного періоду складає 6-8 год.

Удавані перейми (патологічний прелімінарний період) трива­ють більше 6 год, можливо до 24-48 год, характеризуються не­регулярним різної тривалості та інтенсивності переймоподіб­ними болем унизу живота, у ділянці попереку та крижів.

Патологічний прелімінарний період спостерігається у жінок із функціональними змінами регуляції центральної нервової системи (страх перед пологами, невроз), нейроциркуляторною дистонією, порушеннями функції ендокринної системи, веге­тативними розладами. Патологічний прелімінарний період мо­же безпосередньо переходити у слабкість пологової діяльності.

Лікування патологічного прелімінарного періоду: седативні, заспокійливі засоби (діазепам до ЗО мг на добу в/в; 1 мл 2% роз­чину промедолу); за умови їх неефективності - однократне за­стосування токолітичної терапії β₂-a,^,ιpeιіоміметиками; підготов­ка до пологів інтравагінальним уведенням простагландину E₂.

5.5.2. Слабкість пологової діяльності

Первинна слабкість пологової діяльності - коли гіпоактив- ність матки виникає із самого початку пологової діяльності, а вторинна слабкість - коли гіпоактивність матки проявляється після певного періоду активної пологової діяльності.

Слабкість пологової діяльності - характер пологової діяль­ності, при якому перейми мають недостатню силу і тривалість, проміжок часу між ними збільшується, при цьому сповільню­ються згладжування і розкриття шийки матки та просування голівки плода пологовими шляхами в першому або другому пе­ріоді пологів.

Лікування слабкості пологової діяльності: за відсутності про­типоказань застосовують медикаментозні схеми стимуляції пологової діяльності окситоцином (5 ОД на 500 мл ізотонічно­го розчину натрію хлориду) за умови відсутності плодового мі­хура та відповідності розмірів плода і таза матері.

Уведення окситоцину починається зі швидкістю 6-8 кра- пель/1 хв. У разі відсутності ефекту швидкість уведення збіль­шують кожних ЗО хв на 6 крапель. Максимальна швидкість уведення не має перевищувати 40 крапель/іхв. Критерієм до­сягнення адекватної пологової діяльності вважається наяв­ність 4-5 маткових скорочень на 10 хв при тривалості скоро­чень 40-50 с.

Ускладнення стимуляції пологової діяльності. Передозуван­ня окситоцину призводить до розвитку гіпертонусу матки, її скорочення набувають характеру судом, погіршується матко­во-плацентарний кровообіг, розвивається гіпоксія плода; зрос­тає загроза відшарування плаценти, ризик пологової травми та хірургічного втручання за невідкладними показаннями.

5.5.3. Надмірно сильна пологова діяльність

Надмірно сильна пологова діяльність розвивається раптово. Сильні перейми відбуваються через короткий проміжок часу частота скорочень матки більша 5 протягом 10 хв, що сприяє швидкому розкриттю маткового вічка.

Швидкими вважають пологи, що тривають менше 6 год у пер- шонароджуючих і менше 4 год у повторнонароджуючих, стрім­кими - відповідно менше 4 та 2 год. Вони призводять до виник­нення травм у матері та плода (глибокі розриви шийки матки, піхви, промежини, передчасне відшарування нормально розта­шованої плаценти, гіпотонічна кровотеча, розрив пуповини, кро­вовилив у головний мозок дитини, кефалогематоми).

Лікування полягає в немедикаментозному коригуванні сили і частоти переймів. Роділля повинна лежати на боці, протилежно­му позиції плода. При розкритті шийки матки менше 6 см та від­сутності протипоказань для зменшення інтенсивності пологової діяльності можливе проведення токолізу 3₂-адреноміметиками, які покращують матково-плацентарний кровоток та стан плода.

5.5.4. Дискоординована пологова діяльність

Дискоординована пологова діяльність - порушення коорди­нації скорочень різних відділів матки. Клінічна картина харак­теризується гіпертонусом нижнього сегмента матки, нерегу­лярними, сильними, різко болючими переймами і нагадує таку при загрозі розриву матки.

Клінічні ознаки дискоординованої пологової діяльності: біль; по­рушення ритму переймів; набряк та відсутність динаміки розкрит­тя шийки матки; уповільнення або відсутність просування голівки; відсутність синхронної хвилі скорочень у різних відділах матки; гі- пертонус нижнього сегмента матки (зворотний градієнт); судомо- подібні перейми (тетанія матки); дистоція шийки матки.

Лікування проводять залежно від причини дискоординації пологової діяльності: пролонгована епідуральна анестезія; про­ведення токолізу 3₂-адреноміметиками.

На всіх етапах лікування аномалій пологової діяльності має проводитись спостереження за станом плода та здійснюватись немедикаментозна профілактика гіпоксії плода (зміна поло­ження тіла роділлі, регуляція її дихання). У третьому періоді пологів застосовують активну тактику ведення. При наявності протипоказань до корекції пологової діяльності або неефек­тивності медикаментозної корекції аномалій пологової діяль­ності методом розродження є операція кесаревого розтину.

5.6.