Догляд і годування новонароджених

Догляд за здоровою новонародженою дитиною здійснюєть­ся відповідно до "Протоколу медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною" (Наказ МОЗ України № 152 від 4.04.2005 р.).

Послідовність дій під час здійснення медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною в пологовій залі

Відразу після народження акушерка викладає дитину на живіт матері, проводить обсушування голови і тіла дитини попередньо підігрітою стерильною пелюшкою, одягає дитині чисті шапочку і шкарпетки, накриває сухою чистою пелюш­кою та ковдрою. Одночасно лікар-неонатолог, а за його від­сутності - акушер-гінеколог, проводить первинну оцінку стану новонародженого.

Питання при первинній оцінці стану новонародженого в по­логовій залі:

• чи немає вроджених вад розвитку та інших патологічних станів, які б вимагали невідкладного обстеження та втру­чання;

• чи відбулася рання фізіологічна адаптація новонародже­ного.

Після закінчення пульсації пуповини, але не пізніше 1 хв після народження дитини, акушерка, замінивши стерильні ру­кавички, перетискає та перетинає пуповину, за умови задовіль­ного стану дитини.

У пологовій залі акушер-гінеколог разом із неонатологом на 1 та 5 хв життя проводять оцінку стану дитини за шкалою Ап­гар. Клінічна оцінка стану новонародженого визначається за п’ятьма ознаками (табл. 4.1), кожна з яких оцінюється в 0, 1,2 бали. У здорових дітей сумарна оцінка зазвичай становить 8-10 балів, при легкому пригніченні - 6-7 балів, при середньо­му стані - 5-6 балів, при тяжкому стані 1-3 бали. Загальна оцінка 0 балів означає клінічну смерть.

Таблиця 4.1

Клінічна оцінка стану новонародженого за шкалою Ангар

За появи пошукового і смоктального рефлексу (дитина під­німає голову, відкриває широко рот, шукає груди матері) дити­ну прикладають до грудей матері.

Після проведення контакту матері й дитини "очі - в очі" (але не пізніше першої години життя дитини) новонароджено­му проводиться профілактика офтальмії із застосуванням 0,5% еритроміцинової або 1% тетрациклінової мазі одноразово.

Контакт "шкіра - до шкіри" проводиться не менше 2 год у пологовій залі за умови задовільного стану матері та дитини. Після завершення контакту "шкіра - до шкіри" дитину пере­кладають на зігрітий сповивальний стіл, здійснюють обробку та клемування пуповини. Проводять зважування дитини, вимі­рювання зросту, обводу голови та грудної клітки. Дитині одяга­ють чисті повзунки, сорочечку, шапочку, шкарпетки, рукавич­ки. Дитина разом із матір’ю накривається ковдрою і перево­диться в палату спільного перебування з дотриманням умов теплового ланцюжка.

Заходи для забезпечення підтримки теплового ланцюжка впроваджуються під час пологів та в перші дні після народжен­ня дитини з метою зменшення втрат тепла у всіх новонародже­них. Невиконання хоча б одного з цих заходів розриває тепло­вий ланцюжок та ставить новонароджену дитину під загрозу переохолодження. Межами нормальної температури тіла ново­народженого слід вважати 36,5-37,5⁰C при вимірюванні в акси- лярній ділянці. Недотримання теплового ланцюжка підвищує ризик розвитку в новонародженого гіпоглікемії, метаболічного ацидозу, інфекції, дихальних розладів, уражень центральної нервової системи (крововиливи, судоми).

Десять кроків теплового ланцюжка

1) Тепла пологова кімната (операційна).

Приміщення повинне бути чистим та теплим, без протягів. Оптимальною для матері та дитини вважається температура навколишнього середовища +25-28⁰C. Усе необхідне для зігрі­вання дитини (пелюшки, шапочка, шкарпетки, сорочечки, пов­зунки, ковдра) треба підготувати і підігріти завчасно.

2) Негайне обсушування дитини.

Відразу після народження (до перетинання пуповини) аку­шерка повинна обсушити тіло та голову дитини стерильними сухими попередньо підігрітими пелюшками.

3) Контакт "шкіра - до шкіри".

Запобігає втратам тепла та сприяє колонізації організму ди­тини флорою матері. На грудях матері дитина накривається чистою попередньо підігрітою пелюшкою та спільною з ма­тір’ю ковдрою і знаходиться там до переведення в палату спіль­ного перебування (не менше 2 год).

4) Грудне вигодовування.

Грудне вигодовування треба починати якомога раніше про­тягом першої години після народження, коли дитина проявляє ознаки готовності до початку годування та знаходиться з ма­тір’ю в контакті "шкіра - до шкіри".

5) Відкласти зважування та купання дитини.

Купання та зважування новонародженого відразу після на­родження призводить до втрати тепла, тому ці процедури тре­ба відкласти. Кров, меконій частково видаляються зі шкіри но­вонародженого при обсушуванні після пологів. Залишки родо­вої змазки не видаляються. Перше купання доцільно здійсню­вати вдома. Зважування та антропометрію дитини необхідно проводити після здійснення контакту "шкіра - до шкіри" перед переведенням у палату спільного перебування.

6) Правильно одягнути та загорнути дитину.

Туге сповивання шкідливе для новонародженого, тому що зменшує ефективність підтримання тепла дитиною, обмежує рухи дитини, утруднює дихання. У зв’язку з цим дитину необ­хідно одягнути в чисті теплі повзунки, сорочечку, шапочку, шкарпетки та накрити теплою ковдрою.

7) Цілодобове спільне перебування матері та дитини.

За умови відсутності протипоказань новонароджена дитина повинна цілодобово перебувати разом із матір’ю в одному при­міщенні. Це забезпечує годування на вимогу, профілактику гі­потермії та внутрішньолікарняної інфекції.

8) Транспортування в теплих умовах.

Якщо дитину треба транспортувати в інше відділення чи па­лату, необхідно забезпечити підтримку температури тіла для запобігання виникнення гіпотермії.

9) Реанімація в теплих умовах.

Новонароджена дитина з асфіксією не може виробляти до­статню кількість тепла, в зв’язку з чим підвищується ризик ви­никнення гіпотермії. Тому важливо забезпечити проведення реанімаційних заходів у теплих умовах.

10) Підвищення рівня підготовки та знань.

Усі медичні працівники повинні мати відповідну підготовку та навички з принципів дотримання теплового ланцюжка. Чле­ни сім’ї інформуються медичними працівниками стосовно важливості підтримання нормальної температури тіла дитини.

Раннє грудне вигодовування

Грудне вигодовування - це природний метод годування, не­замінний для повноцінного розвитку і росту дитини. Воно за­безпечує тісну психоемоційну комунікацію матері й дитини, сприяє гармонійному розвитку дитини, підтримці фізичного та психологічного здоров’я матері, запобігає небажаній вагітності й, окрім усього, економічно вигідне. Грудне молоко містить усі необхідні дитині поживні речовини у відповідних пропорціях, легко засвоюється й ефективно використовується організмом дитини, забезпечує фізіологічний розвиток, захищає від інфек­цій та алергії, сприяє фізіологічному становленню імунітету новонароджених та дітей перших років життя, формуванню умов для фізіологічної мікробної колонізації.

Годувати дитину потрібно на вимогу, щонайменше 8 разів на добу. Для успішного грудного вигодовування в пологовому бу­динку та лікарні необхідно забезпечити цілодобове спільне пе­ребування матері й дитини.

Як допомогти матері правильно прикласти дитину до грудей?

Ознаки правильного прикладання дитини до грудей:

• підборіддя дитини торкається до груді;

• рот дитини широко відкритий;

• нижня губа дитини вивернута назовні;

• дитина більше захоплює нижню частину ареоли.

Мати повинна сісти чи лягти у зручному положенні й роз­слабитись.

Інші положення годування дитини:

• мати може годувати стоячи (за неможливості сидіти чи лежати);

• мати може годувати лежачи на спині (дитина зверху) - це положення зручне при лактостазі, а також при надмірній кількості молока у матері;

• якщо дитині важко прилаштуватися до груді, то інколи може допомогти таке положення: мати лягає на живіт, спираючись на лікті, дитина під нею.

Протипоказання до грудного вигодовування:

• дитина народжена ВІЛ-інфікованою жінкою (хоча за до­тримання певних правил годування грудьми у такому ви­падку можливе);

• мати отримує хіміотерапію у зв’язку зі злоякісними ново­

утвореннями;

• виявлення у дитини галактоземії вимагає припинення грудного вигодовування; при фенілкетонурії можливе часткове грудне вигодовування.

РОЗДІЛ4. ПЕРИНАТАЛЬНА ОХОРОНА ПЛОДА...

Мати з післяпологовим психозом або гострими психічними захворюваннями може годувати дитину грудним молоком під наглядом.

При некомпенсованих соматичних захворюваннях серця, печінки, нирок або тяжкому стані матері, можливість грудного вигодовування вирішується консиліумом спеціалістів.

При відкритій формі туберкульозу в матері дитині не мож­на перебувати з нею поряд, але, якщо на грудях матері немає туберкульозних уражень чи маститу, дитина може отримувати зціджене молоко.

Принципи підтримки грудного вигодовування для медичних закладів, рекомендовані ВООЗ та прийняті в Україні

1. Наявність плану дій щодо підтримки грудного вигодовуван­ня і регулярне доведення його положень до відома всіх медичних працівників закладу, вагітних, матерів та членів їхніх родин.

2. Систематичне навчання медичного персоналу щодо впро­вадження політики підтримки грудного вигодовування.

3. Упровадження в практику сучасних методів підготовки сім’ї до народження дитини. Інформування вагітних, матерів і членів їхніх родин щодо переваг та методів грудного вигодову­вання, навчання необхідним навичкам.

4. Допомога матерям успішно якнайшвидше розпочати груд­не вигодовування.

5. Навчання вагітних, матерів та членів їхніх родин техніці годування грудьми, способам збереження лактації в складних умовах, у тому числі за умов тимчасового перебування окремо від своєї дитини.

6. Підтримка виключно грудного вигодовування дитини до 6 місяців й упродовж двох років і більше зі своєчасним уведен­ням пригодовування.

7. Забезпечення цілодобового сумісного перебування матері й дитини та участі матері (членів родини) у догляді за дитиною.

8. Заохочення матерів до грудного вигодовування за вимо­гою дитини.

9. Відмова від використання у дітей, яких вигодовують грудь­ми, сосок, пустушок чи інших предметів, які імітують материнські груди.

10. Створення груп підтримки грудного вигодовування і за­лучення до них матерів.

11. Дотримання Міжнародного зводу правил збуту замінни­ків грудного молока.

12. Практика сімейних пологів (підготовка партнерів і допо­мога жінці під час пологів). Вільне відвідування жінки (поро­діллі) і дитини у відділенні спільного перебування.

4.4.