Фармакотерапія в акушерстві
Сьогодні у світі спостерігається зниження рівня здоров’я у жінок репродуктивного віку. Це призводить до того, що більшість жінок під час вагітності приймає кілька лікарських препаратів.
Прийом лікарських препаратів під час вагітності може викликати:• ризик несприятливої дії на перебіг вагітності;
• ризик негативного впливу на ембріон/плід.
У першому випадку можливий несприятливий вплив медикаментів на тонус матки, в результаті чого можуть відбутися самовільний викидень, передчасні пологи (З-адреноблокатори, алкалоїди споришу, аналоги простагландинів, препарати кальцію) або, навпаки, розвинутися слабкість пологової діяльності (32-адреноміметики, блокатори кальцієвих каналів, препарати магнію, спазмолітики, седативні засоби, нестероїдні протизапальні засоби). При призначенні препаратів цих груп лікар повинен ураховувати термін вагітності, можливі ускладнення і своєчасно оцінити доцільність лікування.
У другому випадку все набагато складніше. Якщо в більшості випадків побічна дія ліків має зворотний характер, швидко манає після відміни препарату або зменшенні дози, то несприятлива дія на плід може бути фатальною, і дитина, яка народилася з медикаментозно обумовленими порушеннями внутріш- ньоутробного розвитку, буде страждати все життя. Причому це можуть бути як вади розвитку, так і функціонально-метаболічні порушення, психічні й поведінкові відхилення.
Несприятлива дія ліків на плід може відбутися в будь-якому терміні вагітності. У внутрішньоутробному розвитку виділяють періоди бластогенезу, ембріогенезу і фетогенезу. Залежно від гестаційного періоду і наслідків для майбутньої дитини умовно її ділять на ембріотоксичну, тератогенну і фетотоксичну.
У період бластогенезу (від запліднення до 16-17 дня вагітності) малодиференційовані клітини відносно стійкі до несприятливої дії ліків, тому медичні препарати рідко порушують бластогенез.
Якщо ж препарат високотоксичний, це призводить до загибелі зародка, а не до виникнення вад розвитку.Ембріогенез триває з 16-17 дня від моменту запліднення до 12 тижнів вагітності. У цей період відбувається інтенсивний органогенез, чутливість до дії медикаментів дуже висока. Із 16-го до 56-го дня внутрішньоутробного розвитку найбільш вірогідна тератогенна дія ліків, тобто проявляється їхня здатність порушувати ембріональний розвиток, у результаті чого виникають вади розвитку. До 12 повних тижнів внутрішньоутробного розвитку в ембріона вже майже сформовані всі основні органи і він стає плодом.
Фетальний (плодовий) період триває з 12 тижнів до кінця вагітності. Токсична дія ліків у цей період може викликати затримку росту плода, морфофункціональні порушення окремих тканин і клітин, а не специфічні вади розвитку. Але в цей час продовжується формування органів слуху, зору, статевих органів, тому препарати, які токсично діють на ці системи, можуть викликати вади розвитку.
Проте повністю виключити прийом лікарських засобів під час вагітності не завжди можливо. Існують хвороби, при яких ліки треба приймати постійно (цукровий діабет, гіпертонічна хвороба, епілепсія та ін.). Прийом окремих груп препаратів може спровокувати розвиток ембріопатій, у таких випадках необхідно рекомендувати відмовитись від материнства. Саме тому американська Food and Drug Administrarion (FDA, 1998) ввела розподіл лікарських препаратів на категорії залежно від ступеня ризику і рівня несприятливої дії на плід (у першу чергу те- ратогенної).
Категорія А. За результатами дослідів на тваринах і клінічних контрольованих досліджень з’ясовано, що препарати цієї категорії безпечні для плода як у І триместрі вагітності, так і в більш пізні терміни.
Категорія В. Експериментальні дослідження не виявили тератогенної або іншої шкідливої дії препаратів на плід, але достатніх клінічних спостережень поки що не проводилось, тому такі лікарські препарати можуть призначатись лише за відповідними показаннями.
Категорія С. У тварин доведена тератогенна або інша негативна дія препаратів на плід, контрольовані клінічні дослідження не завершені або не проводились. Але користь від застосування таких препаратів імовірно більша за ризик. Потенційно небезпечні ліки можуть застосовуватись вагітними у крайніх випадках, коли немає альтернативи.
Категорія D. Тератогенна чи інша негативна дія на плід доведена як в експерименті, так і у клініці. Можуть застосовуватися тільки за життєвими показаннями з боку матері.
Категорія X. Тератогенна чи інша несприятлива дія на плід доведена як в експерименті, так і у клініці. Ризик застосування переважає можливу користь. Такі лікарські препарати категорично протипоказані вагітним і жінкам, які планують вагітність.
Найбільш характерні аномалії, що виникають під впливом лікарських препаратів, наведені в таблиці 4.2.
Таблиця 4.2
Аномалії, що виникають під впливом лікарських препаратів
| Назва препарату | Можливі аномалії розвитку |
| Антибіотики: гентаміцин, канаміцин, стрептоміцин | Хромосомні аберації, передчасне закриття артеріальної протоки |
| Тетрациклін | Вроджені вади серця, множинні вади розвитку, раннє закриття боталової протоки |
| Сульфаніламіди | Ототоксичний ефект |
| Барбітурати | Хромосомні аберації, гідроцефалія, аномалії розвитку внутрішніх органів |
| Варфарин | Черепно-лицеві вади розвитку |
| Аміназин | Аномалії вуха, очей, розгцелини губи та піднебіння |
| Бендиктин | Розумова відсталість, порушення окостеніння черепа |
| Саліцилати та вольтарен у високих дозах | Вогнищева хондродисплазія, гіпоплазія зорових нервів, мікроцефалія, діафрагмальна кила |
| Статеві гормони: андрогени та синтетичні прогестини | Вроджені вади серця, хвороба Дауна, гідроцефалія, аномалії кінцівок |
| Синтетичні естрогени (диетилстильбестрол) | Ураження печінки, сечостатевих органів, остеосклероз |
| Алкоголь | Мікро- та гідроцефалія, гіпербілірубінемія |
Стосовно використання лікарських засобів у період лактації виділяють два найбільш важливих аспекти: можливість впливу медикаментів на секрецію і складові материнського молока та їх екскрецію з молоком і подальший вплив на здоров’я дитини.
Для пригнічення продукування молока за медичними показаннями (при тяжкій екстрагенітальній патології, злоякісних новоутвореннях, необхідності проведення хіміотерапії), як правило, використовують агоністи а2‘ДоФамінових рецепторів - бромкриптин та каберголін. Стимулюючи відповідні рецептори в гіпоталамусі, вони пригнічують виділення (не порушуючи його синтез) з гіпофізу пролактину, який є ключовим гормоном у регуляції процесу продукування та секреції молока. У таблиці 4.3 представлено зведені дані про лікарські препарати, здатні пригнічувати або стимулювати продукування молока.
Таблиця 4.3
Медикаментозні препарати, які впливають на лактацію
| Стимулюють лактацію | Пригнічують лактацію |
| Кислота нікотинова, ксантинолу нікотинат, пентоксифілін, теофілін, кислота аскорбінова, кислота глютамінова, ретинол, окситоцин, піроксен, метоклопрамід | Каберголін, бромкриптин, естрогени, ергометрин, сечогінні, протигістамінні, леводопа, М-холінолітики (атропіну сульфат, бутилскополамін), судинозвужуючі (адреналіну гідрохлорид, норадреналіну гідротартрат, ефедрину гідрохлорид) |
Таким чином, застосування лікарських препаратів під час вагітності, пологів і в післяпологовому періоді вимагає дуже виваженого підходу, бо прогнозувати дію медикаментів у кожному конкретному випадку досить складно. Тому принциповий підхід до призначення медикаментів під час вагітності повинен бути таким: "якщо це не диктується крайньою необхідністю, потрібно уникати призначення будь-яких медикаментів у першому триместрі вагітності; протягом усієї вагітності потрібно використовувати мінімум лікарських препаратів". Ця цитата з "Терапевтичного довідника Вашингтонського університету" повною мірою відображає спрямованість сучасного акушерства на демеди- калізацію та вимоги до призначення медикаментів в акушерстві.
4.8.