<<
>>

МЕТОДИ ПІСЛЯПОЛОГОВОЇ КОНТРАЦЕПЦІЇ

1. Метод лактаційної аменореї (МЛА) — контрацептивний метод, який базується на годуванні груддю. Використовується як тимчасовий метод конт­рацепції. Він забезпечує природний захист від вагітності, ефективний у перші 6 місяців після пологів при дотриманні зазначених нижче критеріїв викорис­тання.

Метод ефективний тільки у випадку дотримання всіх правил його ви­користання, а саме: не більше 6 місяців після пологів; наявність аменореї; жінка годує тільки груддю на вимогу, щонайменше 6 разів на день (включаючи нічне годування); дитині не дають іншої їжі, крім материнського молока; інтервал між годуваннями складає не більше 4 годин удень та 6 годин уночі; інша їжа або пиття повинні складати менше 15% усього годування.

Якщо жінка не хоче покладатися лише на МЛА, рекомендують інші засоби: презервативи, сперміциди, чисто прогестинові оральні контрацеп­тиви, депо-медроксипрогестерон ацетат (так званий «Депо-Провера»), ВМС.

2. Внутрішньоматкова контрацепція (BMK). Механізм дії BMK: зменшує активність і життєздатність сперматозоїдів, посилює сперміцидний ефект ендометрія, зменшує термін життєздатності яйцеклітини, призводить до антиперистальтики маткових труб. Розрізняють мідьумісні (Copper T 380 A. Nova Т, Multiload 375) та прогестиновмісні (Progestasert, Levo Nova) BMK. Високу контрацептивну надійність має Гайне-Т 380 Сімналайн. Індекс Перля при його використанні складає 0,31.

Якщо запліднення відбулось, настанню вагітності перешкоджають зміни перистальтики труб і скоротливої активності матки, зміна метаболіч­них процесів у ендометрії, порушення секреторних перетворень у ендо- метрії. Гормоновмісні BMK, крім того, викликають гормонообумовлені контрацептивні ефекти (рис. 22.1).

Рис. 22.1. Внутрішньоматкова система «Мірена» (схема)

Протипоказання до BMK.

Абсолютні: вагітність, онкологічна пато­логія матки чи шийки матки, маткові кровотечі нез’ясованого генезу, інфекції статевих органів. Відносні: позаматкова вагітність в анамнезі, наявність кіль­кох сексуальних партнерів. За наявності фіброміоми матки гормоновмісні BMK можуть бути методом вибору.

3. Бар’єрні методи контрацепції. До них належать: чоловічі презер­вативи, вагінальні діафрагми і цервікальні ковпачки, сперміциди. Вико­ристання презерватива — єдиний метод, який достатньою мірою захищає від інфекцій, що передаються статевим шляхом. Цей бар’єрний метод конт­рацепції можна використовувати і під час застосування інших контрацеп­тивів для додаткового захисту від інфекцій, що передаються статевим шляхом.

Механізм дії бар’єрних контрацептивів: створюють механічні пере­пони на шляху потрапляння сперми у вагіну (презерватив) та шийку матки (ковпачок), інактивують сперму.

Позитивним у використанні бар’єрних методів є те, що вони до певної міри запобігають поширенню статевих інфекцій. Презервативи, виготов­лені з латексу, мають високу ефективність щодо запобігання інфікуванню ВІЛ і вірусом гепатиту В. Віднедавна з’явились нові види бар’єрних контра­цептивів, які містять гормони.

Сперміциди — хімічні поверхнево-активні речовини, які інактивують сперматозоїди у піхві до потрапляння у верхні відділи статевих шляхів та до певної міри захищають від інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ). Особливо виражена сперміцидна та бактерицидна дія хлориду бензалконію.

Сперміциди належать до бар’єрних методів. Можуть використовуватись практично всіма жінками як самостійний метод та допоміжний при засто­суванні інших контрацептивів. Сперміциди існують у різних формах — кре­ми, желе, піноутворювальні таблетки, губки, плівка-жінофільм. Медсестра повинна пояснити правила застосування сперміцидів, адже ефективність їх залежить від правильності користування.

Перевагою методу є те, що він контролюється жінкою і може вико­ристовуватись лише за необхідності. Слід дібрати оптимальну форму спер- міциду, враховуючи, що крем має виражену зволожувальну дію, свічки — помірну, а вагінальні таблетки не зволожують взагалі.

Будь-який сперміцид вводять глибоко у піхву не раніше ніж за 1 годину до статевого контакту. Таблетки, супозиторії, плівки вводять не пізніше як за 10 хвилин до почат­ку статевого контакту. Спринцювання не проводять мінімум 6 годин після контакту. Сперміцид необхідно вводити перед кожним статевим актом.

4. Природні методи планування сім’ї. Використовується після від­новлення регулярної менструальної функції. Природними методами можна користуватися, якщо жінка може визначити початок та кінець фертильного періоду в своєму менструальному циклі. Фертильний період — це час, коли в жінки може настати вагітність.

Ефективність природних методів середня (9-20 вагітностей на 100 жінок протягом першого року використання).

Календарний метод. Підраховують дні для визначення початку і кін­ця фертильного періоду. Для цього потрібно знати тривалість попередніх менструальних циклів:

• жінці належить записувати тривалість кожного менструального циклу щонайменше протягом 6 місяців та запобігати вагітності негормональ- ними методами або утримуватись від статевих контактів;

• перший день менструальної кровотечі вважають першим днем менс­труації;

• відраховують 18 днів з найкоротшого менструального циклу — це і є перший день фертильного (небезпечного) періоду; потім відраховують 11 днів з найдовшого менструального циклу — це визначить останній день фертильного (небезпечного) періоду для цієї жінки.

Наприклад: у жінки найдовший цикл складає ЗО днів, а найкорот- ший — 26 днів. Проводять розрахунок: короткий цикл — 26 днів - 18 днів = 8 днів, довгий цикл — ЗО днів - 11 днів = 19 днів. Отже, фертильним є період з 8 до 19 дня менструального циклу. Для запобігання вагітності жінці необхідно утримуватись від статевих контактів у цей час.

Метод базальної температури. Визначаючи фертильний період, ви­мірюють температуру в прямій кишці: вимірюється температура вранці, не встаючи з ліжка, в один і той же час окремим термометром протягом 7-10 хвилин; зазначають температуру на графіку.

Базальна температура підні­мається на 0,2-0,5oC протягом періоду овуляції. Якщо підвищення темпе­ратури не відбулося, припускають, що овуляція не відбулася. Фертильним періодом вважають час від початку менструального циклу доти, доки база­льна температура не підвищиться протягом 3-х наступних днів. Якщо в жінки є захворювання з підвищенням температури тіла, метод у цей час застосовувати недоцільно.

Метод цервікального слизу (використовується за умови відсутності запальних процесів статевих органів).

Жінка визначає фертильну фазу, спостерігаючи за слизовими виділен­нями з піхви. В той час, коли є виділення прозорого тягучого слизу, жінка може бути фертильною. Останній день виділення прозорого тягучого слизу називається «днем пік»: овуляція вже близька або щойно відбулася. Після закінчення менструальної кровотечі в більшості жінок спостерігається відсутність виділень з піхви протягом декількох днів - «сухі дні». Для спостереження за слизом та використання методу слід утримуватись від ста­тевих контактів щонайменше під час 1 циклу. Спостереження за слизом ве­дуть протягом дня, оскільки слиз може змінюватись; ведуть запис спо­стережень з використанням умовних позначок: кровотеча — червоний колір, сухі дні—літера «С», фертильні дні—літера «Ф», непрозорий, нефертильний слиз — літера «Н». За появи слизу або відчуття вологості у піхві — утриму­ються від статевих контактів. Останній день виділення прозорого тягучого

слизу — пік фертильного періоду, тому потрібно утримуватися від статевих контактів ще протягом 3-х днів.

Симптомотермальний метод. Цей метод є комбінацією методів цер- вікального слизу та базальної температури.

Перерваний статевий контакт. Це метод планування сім’ї, за якого чоловік повністю виводить статевий член з піхви жінки до еякуляції: перед статевим контактом пара домовляється про узгодження дій, перед повторним статевим контактом чоловік спорожнює сечовий міхур та витирає головку статевого органа для видалення сперми від попередньої еякуляції. Перед еякуляцією чоловік виводить статевий орган з піхви, щоб сперма не потра­пила на геніталії жінки.

5. Хірургічна контрацепція. У багатьох країнах світу в наш час це найпоширеніший метод контрацепції. Ефективність цього виду контрацепції сягає 100%. Жіночу стерилізацію проводять шляхом оклюзії маткових труб при лапароскопії, а чоловічу — шляхом перев’язування сім’явивідної протоки. Недоліком цього методу є його необоротність.

<< | >>
Источник: Хміль С. В., Романчук Л. І., Кучма З. М.. Акушерство: Підручник. — Тернопіль: Підручники і посібники,2008. — 624 с.: 20 табл., 144 рис.. 2008

Еще по теме МЕТОДИ ПІСЛЯПОЛОГОВОЇ КОНТРАЦЕПЦІЇ: