Важливим етапом у житті жінки є планування сім’ї, яке передбачає народження лише бажаних дітей.
За визначенням ВООЗ, планування сім’ї — це сукупність заходів, які допомагають окремим особам та подружнім парам досягти певних репродуктивних результатів: запобігти небажаній вагітності, народити бажаних дітей, регулювати перерви між вагітностями, контролювати вибір часу народження дитини залежно від віку батьків та інших факторів, визначати кількість дітей в сім’ї.
У нашій країні висока частота штучних абортів, які протягом багатьох років традиційно є основним методом планування сім’ї. Звісно, штучні аборти призводять до негативних наслідків—ускладнень (запальні процеси органів малого таза, безплідність, невиношування вагітності, кровотечі, аномалії пологової діяльності, третина причин материнської смертності). Зниження кількості абортів може суттєво вплинути на акушерську та гінекологічну захворюваність і знизити рівень материнської смертності.
Один зі шляхів зменшення кількості абортів — широке впровадження засобів контрацепції. Питаннями контрацепції повинні займатись не лише центри планування сім’ї, які останнім часом широко відкриваються в Україні, але й медичні сестри, які зобов’язані проводити санітарно-просвітницьку роботу з цього питання самостійно або під керівництвом лікаря акушера-гінеколога. Застосування контрацептивних засобів має важливе значення для охорони здоров’я жінки репродуктивного віку ще й тому, що використання деяких з них (презервативи, піхвові контрацептиви) дає можливість запобігти виникненню захворювань, що передаються статевим шляхом, — гонореї, хламідіозу, мікоплазмозу, трихомонозу, гарднерельозу, герпе- тичної і цитомегаловірусної інфекції, у розвитку яких має значення інфекційний фактор. Пропагуючи контрацептиви, медпрацівники повинні пояснювати, що негативного впливу на народжуваність вони не мають, а лише запобігають неплановій вагітності, й, відповідно абортам.
Вибір методів контрацепції проводять з урахуванням багатьох факторів: неконтрацептивних властивостей, які можна використати для покращення здоров’я жінки і профілактики низки захворювань, ефективності методу, його безпеки, а також індивідуального ставлення жінки до протизаплідного засобу. Жінку слід детально проінформувати про переваги певного методу, про показання та протипоказання до застосування тих чи інших контрацептивів.
Знання жінки і можливість власного вибору підвищують ефективність методу.Ефективність будь-якого контрацептиву виражають індексом Перля, який визначають кількістю вагітностей у 100 жінок, що використовували цей метод протягом року.
Перед початком використання будь-якого контрацептивного методу впевнюються у відсутності вагітності.
Принципи призначення контрацепції:
• надання вичерпної інформації щодо методів та засобів контрацепції;
• поінформоване бажання жінки застосовувати метод контрацепції;
• вибір контрацептиву відповідно до стану здоров’я жінки;
• вибір контрацептиву відповідно до віку жінки;
• вибір контрацептиву з урахуванням можливостей жінки.
Серед контрацептивів розрізняють гормональні, внутрішньоматкові, бар’єрні, хірургічні.
Після пологів (перші 2 місяці) жінка повинна утримуватись від статевого життя. За цей час потрібно дібрати оптимальний для подружжя метод контрацепції з урахуванням того, що під час лактації деякі з них, наприклад, частина гормональних методів, неприйнятні.