ПЕРЕБІГ ДРУГОГО ПЕРІОДУ ПОЛОГІВ

З моменту повного розкриття шийки матки розпочинається другий пе­ріод пологів.

Після вилиття навколоплодових вод перейми на кілька хвилин припиня­ються, матка пристосовується до зменшеного об’єму.

Коли голівка досягає тазового дна, потуги стають особливо сильними. Промежина починає випинатись, задньопрохідний отвір зяє. При подаль­шому русі передлеглої частини статева щілина відкривається, і голівка під час потуги з’являється назовні. Поза потугою вона знову ховається. Це на­зивається врізуванням голівки (рис. 9.4). Коли голівка просувається настіль­ки, що не ховається поза потугою, говорять про прорізування голівки (рис. 9.5).

Першою прорізується потилиця плода, потім тім’яні горби, відтак лоб і обличчя (рис. 9.6). Далі народжується тулуб плода (рис. 9.7-9.9).

Період зганяння у жінок, що народжують вперше, триває 1-2 год, у тих, що народжують повторно, — від 15 хв до 1 год.

Біомеханізм пологів

при передньому виді потиличного передлежания

Наприкінці вагітності плід знаходиться переважно у поздовжньому по­ложенні та головному передлежанні (95% усіх пологів). Типовим є згиналь­ний тип членорозміщення, при якому голівка та кінцівки плода зігнуті та

притиснуті до тулуба, що дає йому змогу займати найменший об’єм у по­рожнині матки.

У переважній більшості випадків пологів у потиличному передлежанні плід вставляється у вхід в малий таз таким чином, що стрілоподібний шов знаходиться на однаковій відстані від лона і від мису. Таке вставлення на­зивається синклітичним (рис. 9.10) або осьовим.

Відхилення від осьового вставлення називають асинклітизмом. Асинк- літизм буває передній і задній.

Передній асинклітизм (рис. 9.11, а), описаний Негеле, полягає у тому, що стрілоподібний шов розміщується ближче до мису і в малий таз вставляється передня тім’яна кістка. У випадку подальшого фізіологічного перебігу пологів при хорошій пологовій діяльності і нормальній будові таза стрілоподібний шов повертається у центральне положення і асинклітизм зникає.

Якщо стрілоподібний шов розміщується ближче до лона, у малий таз першою вставляється задня тім яна кістка (асинклітизм Літцмана), виникає задній асинклітизм (рис. 9.11, б). За умови хорошої пологової діяльності він також може змінюватися на осьове вставлення.

Рис. 9.10. Синклітичне вставлення голівки

Рис. 9.11. Асинклітичне вставлення голівки:

а) — передній асинклітизм; б) — задній асинклітизм

Рис. 9.12. Форма пологового каналу.

Стрілкою позначено провідну вісь таза

Природні рухи плода здійснюються завжди строго за напрямом провід­ної осі таза. Провідна вісь таза — це лінія, яка з’єднує середини всіх прямих розмірів таза. Під час просування плода пологовим каналом голівка зазнає тривалого стиснення, завдяки чому, пристосовуючись до форми пологових шляхів, змінює свою форму — конфігурує. Конфігурація відбувається внаслідок особливостей будови голівки плода — м’яких кісток, широких швів та тім’ячок.

Проходячи пологовими шляхами, плід здійснює певні згинальні, розги­нальні, поступальні та обертальні рухи, сукупність яких називається біо- механізмом пологів.

Найчастіше плід народжується у передньому виді потиличного пе­ре длежання.

Моменти біомеханізму пологів при передньому виді потиличного передлежання:

1. Згинання голівки (flexio capitis). Голівка плода фіксується у вході в малий таз, її стрілоподібний шов знаходиться у поперечному або в одному

Рис. 9.13. Згинання голівки плода.

Стрілоподібний шов у поперечному розмірі входу в малий таз

Рис. 9.14. Внутрішній поворот голівки плода. Стрілоподібний шов у косому розмірі площини вузької частини малого таза

Рис. 9.15. Завершення внутрішнього повороту голівки плода. Стрілоподібний шов у прямому розмірі виходу з малого таза

з косих розмірів таза. Внаслідок дії пологових сил голівка згинається. Під­боріддя наближається до грудної клітки, потилиця опускається, мале тімячко розміщується нижче великого. У результаті згинання голівка проходить через малий таз своїм малим косим розміром (9,5 см, обвід — 32 см), провідною точкою є ділянка малого тім ’ячка. Провідною точкою називається най­нижче розміщена ділянка передлеглої частини, яка першою проходить пологовими шляхами і першою народжується (рис.9.13). '',

2. Внутрішній поворот голівки (rotatio capitis interna) починається при переході голівки з широкої частини порожнини малого таза у вузьку.

3. Розгинання голівки (deflexio capitis). Коли голівка наближається до виходу з таза, вона натрапляє на опір м’язів тазового дна. Під нижній край симфізу підходить підпотилична ямка — точка фіксації. Навколо цієї точки під дією двох сил — сили скорочень матки та опору м’язів тазового дна — відбувається розгинання голівки та її народження.

4. Внутрішній поворот тулуба, зовнішній поворот голівки (rotatio trunci interna et rotatio capitis externa). Здійснюючи поступальний та, водно­час, обертальний рух по пологовому каналу, плечики плода переходять з косого розміру таза у прямий, при цьому голівка обертається обличчям до правого (при першій позиції) або лівого (при другій) стегна матері. Переднє плечико підходить під симфіз і фіксується своєю верхньою третиною. Утво­рюється точка фіксації, навколо якої відбувається бокове згинання тулуба плода, і народжується заднє плечико, після чого без утруднень народжується тулуб плода.

Отже, при передньому виді потиличного передлежання голівка прорі­зується своїм малим косіш розміром (обвід 32 см); провідна точка — мале тім ’ячко; точка фіксації — підпотилична ямка; конфігурація голівки — доліхоцефалічна (голівка витягнута у напрямі косого розміру); пологова пухлина утворюється в ділянці малого тім’ячка.

Біомеханізм пологів

при задньому виді потиличного передлежання

Близько 1% пологів проходять при задньому виді потиличного перед­лежання. Переважно це трапляється, коли під час вагітності спинка плода обернена до задньої стінки матки. Частіше навіть при такому розміщенні плода під час вагітності, під час пологів плід під дією пологових сил повер­тається в передній вид, мале тім’ячко при цьому здійснює поворот на 135°. Проте в деяких випадках мале тім’ячко повертається на 45°, і плід наро­джується у задньому виді.

Моменти біомеханізму пологів при задньому виді потиличного пе­редлежання:.

1. Згинання голівки. Перший момент біомеханізму пологів відбувається так само, як при передньому виді. Голівка згинається дещо менше і проходить через малий таз своїм середнім косим розміром (10 см, обвід — 33 см), провідною точкою є середина стрілоподібного шва.

2. Внутрішній поворот голівки. Починається при переході голівки із широкої частини порожнини малого таза у вузьку. Внаслідок обертання го­лівки потилиця плода обертається до крижів, а обличчя—до симфіза. Завер­шується поворот голівки на тазовому дні, голівка встановлюється стрілопо­дібним швом у прямому розмірі виходу з таза.

3. Додаткове згинання голівки. Утворюється перша точка фіксації: голівка плода фіксується межею волосистої частини лоба до нижнього краю лонної дуги. Навколо цієї точки відбувається додаткове згинання голівки. Народжуються лоб, тім’яні горби.

4. Розгинання голівки відбувається навколо другої точки фіксації, яку утворюють підпотилична ямка та крижово-куприкове зчленування. Під час розгинання навколо цієї точки голівка плода народжується.

5. Внутрішній поворот тулуба, зовнішній поворот голівки. Наро­дження плечового пояса та тулуба плода не відрізняється від такого при передньому виді потиличного передлежання.

Отож, при задньому виді потиличного передлежання голівка прорізу­ється своїм середнім косим розміром (обвід 33 см); провідна точка — сере­дина стрілоподібного шва; точки фіксації: перша — межа волосистої час­тини лоба, друга — підпотилична ямка.