Перинатальні інфекції
Перинатальні інфекції — це захворювання плода або новонародженого, які виникають внаслідок гематогенної (трансплацентарної), амні- альної, висхідної або низхідної інфекції, яка відбулася у пізньому фетальному періоді (після 22-ого тижня гестації) з клінічними проявами захворювання протягом раннього неонатального періоду.
Окремо слід зазначити, що в разі ВІЛ-позитивного статусу матері існує ризик передачі ВІЛ через грудне молоко при грудному вигодовуванні.
Терміни «внутрішньоутробне інфікування» і «внутрішньоутробна інфекція» не є синонімами.
Внутрішньоутробне інфікування відображає факт інвазії мікроорганізму в організм плода, що не завжди призводить до розвитку патологічних змін. Внутрішньоутробне інфікування відбувається значно частіше, ніж розвиваються клінічні прояви хвороби і тому цей термін не повинен використовуватися як діагноз.
Внутрішньоутробна інфекція — це захворювання плода, що виникло внаслідок гематогенної (трансплацентарної), переважно вірусної або TORCH-інфекції з ураженням плода або клінічними проявами інфекції після народження дитини.
Ураження плода відбувається, переважно, протягом раннього фетального періоду (9-22-й тиждень гестації) з формуванням вроджених аномалій розвитку або специфічного симптомокомплексу (ЗВУР, гідроцефалія, каль- цифікати мозку, гепатоспленомегалія, важка жовтяниця). Можливі несприятливі наслідки перинатальних інфекцій під час вагітності:
• затримка внутрішньоутробного-розвитку плода;
• передчасні пологи;
• вроджені вади розвитку;
• перинатальні втрати;
• гострі інфекції у новонародженого;
• персистуючі інфекції у новонародженого;
• безсимптомні інфекції з пізніми клінічними проявами;
• інвалідність з дитинства.
Залежно від шляху інфікування перинатальні інфекції бувають:
• трансплацентарні;
• висхідні;
• контактні;
• інфекції, що передаються через молоко матері;
• інфекції, що передаються через компоненти крові;
• госпітальні інфекції.
Залежно від збудника перинатальні інфекції бувають:
• бактеріальні;
• вірусні;
• спірохетозні;
• протозойні;
• змішані.
До гнійно-запальних внутрішньоутробних інфекцій відносять захворювання, що виявляються у перші три доби життя дитини.
Клінічні прояви та тяжкість перинатальних інфекцій залежать від:
• виду збудника, його вірулентності, специфічності дії, масивності обсіювання, а також від того, чи є інфекція первинною або хронічною;
• імунного гомеостазу організму жінки;
• стадії інфекційного процесу у вагітної;
• терміну вагітності, в якому відбулося інфікування (табл.14.1);
• шляху проникнення збудника в організм вагітної.
Клінічні прояви внутрішньоутробних та перинатальних інфекцій
Таблиця 14.1
| Період гестації | Можливі наслідки інфекції |
| Передімплантаційний (перші 6 днів після запліднення) | Загибель зиготи |
| Ембріо- та плацентогенез (з 7-го дня до 8-го тижня) | Загибель ембріона, вади розвитку, формування плацентарної дисфункції |
| Ранній фетальний (з 9-го до 22-го тижня) | Порушення функцій різних органів та систем |
| Пізній фетальний (після 22 тижнів) | Розвиток фетопатій або специфічного інфекційного процесу |