Перинатологія як науковий напрямок в акушерстві

Перинатологія (cm. гр.регі - навколо + лат. natus - народження + ст. гр. logos - наука') - розділ медицини, який вивчає розвиток людини з 22 тижнів вагітності до 7 діб після народження.

Перинатальний період включає в себе розвиток плода з 22 тижня вагітності (антенатальний період), процес пологів (інт- ранатальний період) і розвиток дитини в перші 168 годин піс­ля народження (ранній неонатальний період). Це один із най­важливіших періодів життя людини, який визначає стан її здо­ров’я протягом подальшого життя.

Вивчення особливостей нормального та патологічного пере­бігу вагітності, фізіології і патології пологів, одержання нових даних стосовно адаптації плода та новонародженого привели до становлення нового напрямку медичної науки - перина­тально'! медицини. Ця медична наука об’єднує дві спеціальнос­ті - акушерство та неонатологію - з метою зменшення перина­тально! захворюваності і смертності.

Завданням перинатально! допомоги є поліпшення стану здоров’я жінок і дітей не тільки сьогодні, але й у майбутньому, зокрема, шляхом безпечності пологів, покращення здоров’я но­вонароджених дітей, попередження материнської і малюкової смертності (смертності дітей 1-го року життя) та зміцнення здоров’я дитячого населення.

Перинатальний ризик - це ймовірність серйозних усклад­нень із боку вагітної та/або плода і новонародженого як у пері­од гестації, так і під час пологів, у післяпологовому періоді та періоді ранньої неонатальної адаптації, які потенційно обумов­люють несприятливий результат вагітності.

Перинатальний ризик поділяють на три основні види: мате­ринський, фетальний та поєднаний.

Під материнським перинатальним ризиком розуміють імо­вірність критичного стану жінки, виникнення інвалідизації, материнської смерті внаслідок тяжкого захворювання або його ускладнень (наприклад: ішемічна хвороба серця, аортальний стеноз, гемофілійні стани тощо).

Під фетальним перинатальним ризиком розуміють імовір­ність порушення розвитку плода, виникнення вроджених і спадкових дефектів здоров’я внаслідок різноманітних причин (наприклад: гострий токсоплазмоз, первинна гостра герпетич- на інфекція, ізоімунний конфлікт тощо).

Під поєднаним перинатальним ризиком розуміють імовір­ність одночасного виникнення серйозних ускладнень із боку матері і плода внаслідок певних захворювань матері (наприк­лад: цукровий діабет, артеріальна гіпертензія, ціанотична вада серця, гломерулонефрит тощо).

Оцінка ризику з визначенням його переважаючого виду дає змо­гу розробити індивідуальний план ведення вагітної із створенням для неї мультидисциплінарної команди лікарів відповідно до про­філю патології та визначення місця, строків і способу розродження.

4.2.