ПЕРВИННИЙ ТУАЛЕТ НОВОНАРОДЖЕНОГО

Безпосередньо після народження за наявності чистих навколоплодових вод дитину слід покласти горизонтально, нйжче від рівня плаценти, на зі­грітий лоток, покритий стерильною пелюшкою.

За появи пошукового і смоктального рефлексу (дитина піднімає голову, відкриває широко рот, шукає груди матері) акушерка допомагає здійснити перше раннє прикладаннялитиі ’ де грудей матері.

Через ЗО хв після народження дитини акушерка електронним термо­метром вимірює її температуру тіла в аксилярній ділянці та записує результати термометрії у карті розвитку новонародженого (Φ097∕o).

Після проведення контакту матері й дитини «очі в очі» (але не пізніше першої години життя дитини) акушерка, після обробки рук, проводить ново­народженому профілактику офтальмії із застосуванням 0,5% еритроміци- нової або 1% тетрациклінової мазі. Повіки не протирають. Дівчаткам тими ж мазями обробляють зовнішні статеві органи. Повторна профілактика прово­диться через дві години після першої.

Контакт «шкіра-до-шкіри» проводиться не менше 2 годин у пологовій залі, за умови задовільного стану матері та дитини.

Акушерка одягає дитині чисті повзуни, сорочечку, шапочку, шкарпетки, рукавички. Дозволяється використовувати чистий домашній одяг. Дитину разом з матір’ю накривають ковдрою і переводять у палату спільного перебування з дотриманням умов теплового ланцюжка.

Тепловий ланцюжок

Найважливішою умовою дотримання теплового ланцюжка є забез­печення температури у пологовій залі (операційній) не нижче 25^oC. Ці заходи впроваджуються під час пологів та в перші дні після народження дитини з метою зменшення втрат тепла в усіх новонароджених. Невиконання хоча б одного із цих заходів розриває тепловий ланцюжок та ставить новонаро­джену дитину під загрозу переохолодження. Межами нормальної темпе­ратури тіла новонародженого слід вважати 36,5^oC-37,5^oC при вимірюванні в аксилярній ділянці.

Усі медичні працівники повинні мати відповідну підготовку та навички щодо принципів дотримання теплового ланцюжка.

Медичні працівники інформують членів сім’ї щодо важливості підтри­мання нормальної температури тіла дитини.

Десять кроків теплового ланцюжка

1) Тепла пологова кімната (операційна). Приміщення повинно бути чистим та теплим, без протягів з відчинених вікон, дверей та кондиціонерів (вентиляторів). Оптимальною (безпечною) для матері та дитини вважається температура навколишнього середовища 25^oC-28^oC. Все необхідне для зігрівання дитини (пелюшки, шапочка, шкарпетки, сорочечки, повзунки, ковдра) треба підготувати і підігріти завчасно.

2) Негайне обсушування дитини. Відразу після народження (до перетинання пуповини) акушерка повинна обсушити тіло та голову дитини стерильними, сухими, попередньо підігрітими пелюшками.

Викласти дитину на живіт матері і закінчити обсушування.

3) Контакт «шкіра-до-шкіри». Контакт «шкіра-до-шкіри» запобігає втратам тепла та сприяє колонізації організму дитини флорою матері. На грудях матері дитина накривається чистою попередньо підігрітою пелюш­кою та спільною з матір’ю ковдрою і знаходиться там до переведення в палату спільного перебування не менше 2 годин. З метою контролю дотри­мання заходів теплового ланцюжка перше вимірювання температури тіла новонародженого здійснюється через ЗО хвилин після народження в акси- лярній ділянці електронним термометром.

4) Грудне вигодовування. Грудне вигодовування треба починати якомога раніше, протягом першої години після народження, коли дитина проявляє ознаки готовності до початку годування та знаходиться з матір’ю в контакті «шкіра-до-шкіри». Не треба примушувати дитину розпочинати перше годування, якщо вона не проявляє цих ознак.

5) Відкласти зважування та купання. Купання та зважування ново­народженого відразу після народження приводить до втрат тепла, тому ці процедури треба відкласти.

Кров, меконій частково видаляються зі шкіри новонародженого при обсушуванні після пологів. Залишки пологової змазки у дитини не вида­ляють.

Перше купання доцільно здійснювати вдома. Зважування та антропо­метрію дитини необхідно проводити після здійснення контакту «шкіра-до- шкіри» перед переведенням в палату спільного перебування.

6) Правильно одягнути та загорнути дитину. Туге сповивання шкід­ливе для новонародженого, тому що зменшує ефективність підтримання тепла дитиною, обмежує рухи дитини, обмежує дихальні рухи. Тому дитину необхідно одягнути в чисті теплі повзунки, сорочечку, шапочку, шкарпетки та накрити теплою ковдрою.

7) Цілодобове спільне перебування матері та дитини. За умови відсутності протипоказань новонароджена дитина повинна цілодобово перебувати разом з матір’ю в одному приміщенні. Спільне перебування матері та дитини забезпечує годування на вимогу, профілактику гіпотермії та профілактику внутрішньолікарняної інфекції.

8) Транспортування в теплих умовах.

При народженні дитини шляхом кесаревого розтину, новонароджений транспортується в кувезі або в дитячому ліжечку, вкритий теплою ковдрою.

9) Реанімація в теплих умовах. Новонароджена дитина з асфіксією не може виробляти достатню кількість тепла, в зв’язку з чим підвищується ризик виникнення гіпотермії. Тому важливо забезпечити проведення реанімаційних заходів у теплих умовах.

10) Підвищення рівня підготовки та знань. Всі медичні працівники повинні мати відповідну підготовку та навички з принципів дотримання теплового ланцюжка.

Члени сім’ї інформуються медичними працівниками щодо важливості підтримання нормальної температури тіла дитини.

Зважування новонародженого

Перше зважування новонародженого здійснюють у пологовій залі після проведення контакту «шкіра-до-шкіри» та прикладання дитини до грудей, перед переведенням дитини в палату спільного перебування матері та дитини. При зважуванні дитини дотримуються принципів забезпечення теплового ланцюжка з метою запобігання переохолодженню дитини. Здоровий новонароджений не потребує щоденного зважування. Щоденне зважування новонародженої дитини проводять за медичними показаннями. Перед виписуванням з пологового стаціонару зважування дитини є обо­в’язковим.

На першій хвилині та в кінці п’ятої хвилини стан немовляти оцінюють за шкалою, запропонованою у 1953 році Вірджинією Апгар (табл. 9.5).

Здоровий новонароджений наприкінці першої хвилини після наро­дження отримує за шкалою Anrap 8-10 балів. Більшість немовлят одразу після народження мають синюшне забарвлення кінцівок (акроціаноз) — наслідок перехідного кровообігу, проте через 5 хв шкіра стає рожевою, оцінка за шкалою Anrap стає вищою. Оцінка на першій хвилині 4-6 балів свідчить про помірно виражену асфіксію, 0-3 бали — про важку.

Оцінка стану новонарожденого за шкалою Апґар

Таблиця 9.5

Догляд за пуповинним залишком

Перед проведенням другого етапу обробки пуповини акушерка обо­в’язково ретельно миє руки. Пуповинний залишок не слід накривати пов’язками або підгузниками. Немає необхідності обробляти пуповинний залишок антисептиками та антибактеріальними засобами за умови забезпе­чення раннього контакту матері й дитини «шкіра-до-шкіри» з подальшим спільним перебуванням.

За умови відсутності раннього контакту «шкіра-до-шкіри» матері й ди­тини та подальшого відокремлення від матері з метою профілактики колоні­зації госпітальною флорою рекомендують обробку пуповинного задишка та пуповинної ранки розчином діамантового зеленого.

Одяг дитини повинен бути чистим. При забрудненні пуповинного задиш­ка (залишки сечі, випорожнень тощо) необхідно відразу промити його теплою кип’яченою водою з милом та ретельно просушити чистою пелюшкою або серветкою.

Догляд за пуповинним залишком (пупковою ранкою) після випису­вання з пологового стаціонару. Дитину можна виписувати додому з пупо­винним залишком, який не має ознак інфікування, за умови проведення медичним персоналом пологового стаціонару навчання та освоєння матір’ю навичок догляду за пуповинним залишком. До загоєння пупкової ранки

купати дитину потрібно у кип’яченій воді. Слід ретельно стежити за ймовір­ними ознаками інфекції.

Догляд за шкірою дитини в періоді новонародженості потребує особ­ливої уваги. Оскільки шкіра є захисним органом, то кожне порушення її цілості може створювати можливості проникнення інфекції. Дитина вкрита vernix Caseosae — комбінацією секрету сальних залоз та продуктів розпаду епідермісу, що вважається захистом шкіри новонародженого.

Умови здійснення догляду за шкірою:

• підмивання дитини здійснюють під теплою проточною водою так, щоб тіло не торкалось до раковини, дівчаток—спереду в напрямку до сідниць;

• огляд шкіри щоденно здійснює лікар педіатр-неонатолог;

• недоцільно без медичних показань використовувати для догляду за шкірою присипки, мазі тощо;

• одяг новонародженого повинен бути чистим і сухим;

• перше купання новонародженого слід здійснювати в домашніх умовах.

MedcecmpuHCbKUii догляд за новонародженим:

• проведення первинного туалету новонародженого;

• оцінка новонародженого за шкалою Апґар;

• за необхідності (народження дитини в асфіксії) — проведення реаніма­ційних заходів самостійно чи у складі реанімаційної бригади.