Пологи. Біологічна готовність організму до пологів. Пологові сили. Регуляція пологової діяльності

Пологи - це процес вигнання плодового яйця з порожнини матки через природні пологові шляхи після досягнення пло­дом життєздатності.

Залежно від терміну вагітності пологи поділяють на перед­часні, термінові (вчасні) та запізнілі (див.

Про біологічну готовність організму до пологів свідчить на­явність родової домінанти, яка формується протягом останніх 2-3 тижнів вагітності - так званого підготовчого періоду (пе­редвісники пологів). Підготовчий період у свою чергу перехо­дить у прелімінарний, а прелімінарний - у пологи.

Передвісники пологів характеризуються опусканням перед- леглої частини плода і дна матки, зниженням маси тіла вагіт­ної, частішим сечовипусканням, збільшенням транссудату в піхві та появою слизових виділень, ниючим болем унизу живо­та, нерегулярними скороченнями матки.

Скорочення матки під час прелімінарного періоду сприяють формуванню нижнього сегмента матки, укороченню та розм’як­шенню шийки матки, її "дозріванню". При фізіологічному пере­бігу вагітності прелімінарний період триває до 6 год.

Патологічний прелімінарний період - це передвісник патоло­гічного перебігу пологів. Його можна розглядати як свого роду захисну реакцію організму вагітної, спрямовану на розвиток пологової діяльності за відсутності достатньої готовності орга­нізму до пологів. Тривалість патологічного прелімінарного пе­ріоду коливається від 6 до 24-48 год. При тривалому прелімі­нарному періоді порушується психоемоційний статус вагітної, настає її втомлення, з’являються ознаки внутрішньоутробного страждання плода.

В основі виникнення та розвитку пологової діяльності ле­жить безумовний ланцюговий рефлекс. У процесі пологів має значення подразнення рецепторів матки і пологових шляхів. Поступово із залученням у процес нових рецепторів змінюють­ся сила і частота мимовільних скорочень матки (перейми), а надалі приєднуються скорочення поперечно-смугастої муску­латури (потуги).

Пологи поділяють на три періоди: перший - період розкриття шийки матки; другий - вигнання плода; третій - послідовий.

Перший період пологів (період розкриття) триває від по­чатку регулярних переймів до повного розкриття шийки матки (10 см).

Початок пологів діагностується на підставі:

• появи у жінки переймоподібного болю внизу живота, сли­зово-кров’янистих виділень із піхви;

• наявності 1 перейми протягом 10 хв, яка продовжується 15-20 с;

• прогресивного укорочення та згладжування шийки матки під час її розкриття;

• опускання голівки плода відносно площини входу в ма­лий таз.

Регулярна пологова діяльність приводить до згладжування та розкриття шийки матки.

Згладжування шийки - це зменшення довжини її каналу внаслідок пересування м’язових волокон внутрішнього вічка до нижнього маткового сегмента. Розкриття шийки матки здій­снюється головним чином за рахунок скорочення (контракції) та переміщення (ретракції) одне відносно одного м’язових во­локон тіла і дна матки, а також за рахунок розтягнення (дис- тракції) м’язів шийки та частково нижнього сегмента матки.

Під час кожної перейми навколоплодові води переміщують­ся вниз до виходу з матки, унаслідок чого плодовий міхур вкли­нюється в канал шийки матки. Передлегла частина (голівка) фіксується у вході в малий таз і утворює внутрішній пояс при­лягання, при цьому навколоплодові води поділяються на пе­редні й задні. Між стінками таза та нижнім матковим сегмен­том утворюється зовнішній пояс прилягання.

Розкриття шийки матки у першо- і повторнороділь прохо­дять по-різному: у першороділь спочатку відбувається зглад­жування, а потім розкриття шийки матки, у повторнороділь - ці процеси відбуваються одночасно. Під час фізіологічних по­логів при відкритті шийки матки до 5 см своєчасно виливають­ся навколоплодові води. Вилиття амніотичної рідини до почат­ку пологової діяльності називають передчасним, до розкриття шийки матки на 5 см - раннім.

Перший період пологів поділяється на дві послідовні фази:

• латентна (прихована) фаза - це проміжок часу від почат­ку регулярної пологової діяльності до повного згладжу­вання шийки матки та розкриття її до 3 см (при перших пологах) або до 4 см - у всіх наступних.

• активна фаза - це час, протягом якого відбувається роз­криття шийки матки від 3-4 см до 10 см. Мінімальна швидкість розкриття шийки матки становить 1 см/год.

Другий період пологів (період вигнання) триває від момен­ту повного розкриття шийки матки до народження дитини. У ньому визначають ранню фази, яка починається від повного розкриття шийки матки до опускання голівки на тазове дно й початку потуг, та активну фази - безпосередньо фазу потуг.

Важливими складовими другого періоду пологів є: потуги - ритмічне поєднання скорочення маткової мускулатури, черев­ного пресу, діафрагми та тазового дна; врізування голівки - по­ява голівки з вульварного кільця лише під час потуги; прорізу­вання голівки - голівка зберігає положення у вульварному кіль­ці після припинення потуги.

Під час ранньої фази другого періоду не рекомендується примушувати жінку натужуватися, оскільки це швидко при­зводить до її втоми, порушення серцевої діяльності плода та зайвих медичних втручань.

Максимальна тривалість другого періоду пологів стано­вить у жінок, що народжують уперше та повторно, відповід­но 2 та 1 год.

Третій період (послідовий) триває від народження плода до виділення плаценти з оболонками. За відсутності ознак кро­вотечі його тривалість не повинна перевищувати ЗО хв.

Існують дві тактики ведення третього періоду пологів - ак­тивна та очікувальна.

Активне ведення третього періоду пологів передбачає вве­дення 10 ОД окситоцину внутрішньом’язово відразу після на­родження дитини, народження посліду шляхом контрольова­них тракцій за пуповину при відведенні матки долонею від ло­на, масаж матки через передню черевну стінку після народжен­ня посліду та протягом перших 2-х год після пологів (масаж матки проводять кожні 15 хв).

Очікувальне ведення третього періоду пологів. Після закін­чення пульсації пуповини, але не пізніше 1 хв після народжен­ня дитини, перетискається та перетинається пуповина.

Ознаки відшарування плаценти.

Ознака Шредера: якщо плацента відокремилась та опусти­лась у нижній сегмент матки або у піхву, дно матки піднімаєть­ся вверх і розташовується вище та праворуч від пупка; форма матки стає схожою на пісочний годинник.

Ознака Чукалова -Кюстнера: при натисканні ребром долоні на надлобкову ділянку в разі відокремлення плаценти матка піднімається вверх, а пуповина не втягується у піхву.

Ознака Альфельда: при відокремленні плаценти лігатура, розташована на пуповині біля статевої щілини роділлі, спуска­ється на 8-10 см і нижче від вульварного кільця.

Ознака Довженка: якщо при глибокому диханні жінки пупо­вина не втягується у вапну, то плацента відокремилась.

Цілість посліду, що народився, визначають візуально.

При фізіологічних пологах крововтрата у послідовому пері­оді не перевищує 0,5% маси тіла роділлі (але не більше 500 мл). Облік крововтрати проводиться її вимірюванням.

Принципи ведення нормальних пологів визначені клініч­ним протоколом "Нормальні пологи" Наказу МОЗ України №624 від 3.11.2008 р.

Після первинного огляду жінки складається план ведення пологів та проводиться поінформоване узгодження його з ро­діллею або її сім’єю.

Організація партнерських пологів (присутність чоловіка, іншого члена сім’ї або подруги) забезпечує профілактику вто­ми роділлі, порушення стану плода, сприяє уникненню мате­ринського та дитячого травматизму під час пологів. Жінка за­охочується до вільного пересування під час пологів та вільного вибору положення для народження дитини. Клінічний перебіг пологів із моніторингом стану матері та плода фіксується на партограмі (графічне відображення перебігу пологів).

Сучасне проведення пологів відбувається із використанням немедикаментозного знеболення (музикотерапія, душ, ванна, джакузі, масаж). Застосування фармакологічних знеболюючих препаратів (анальгетики, спазмолітики) у пологах допускається тільки за клінічними показаннями. Сучасним методом знеболен­ня пологів є регіонарна анестезія (пері- та епідуральна анестезія).

Послідовність дій при здійсненні медичного догляду за здо­ровою новонародженою дитиною в пологовій залі, оцінка ста­ну новонародженого, підтримка теплового ланцюжка детально описані в підрозділі 4.3 "Догляд і годування новонароджених".

2.4.