ВЕДЕННЯ ДРУГОГО ПЕРІОДУ ПОЛОГІВ

У II періоді пологів забезпечується право жінки вибрати положення, яке є зручним, як для неї, так і для медичного персоналу. Медичний персонал приймає пологи у чистих халатах, масках, окулярах та стерильних рука­вичках.

З розвитком пологової діяльності перейми стають більш активними, вони подовжуються, паузи між ними коротшають. У кінці першого періоду пологів на висоті однієї із перейм відходять навколоплодові води. Це відбувається при повному або майже повному відкритті вічка. Після вили- ття навколоплодових вод проводиться друге планове піхвове дослідження, якщо виявлене повне розкриття — починається другий період пологів. До перейм приєднуються потуги. Роділлю переводять у пологову залу.

При переведенні у пологову залу роділлі одягають стерильні сорочку та косинку, вкладають на ліжко Рахманова, одягають бахіли, проводять обробку зовнішніх статевих органів йодонатом. Головний кінець ліжка Рах­манова повинен бути піднятий, ноги роділлі впираються у підставки, руками вона береться за вертикальні держаки по краях ліжка—«віжки». Акушерка вчить жінку правильно тужитися: під час потуг роділля повинна глибоко вдихнути, набрати повні груди повітря і тужитись з максимальною силою, впираючись ногами в підставки і тягнучи на себе «віжки».

Фізіологічні пологи зазвичай приймає акушерка. У випадку ускладне­них пологів — при тазовому передлежанні, розгинальних передлежан- нях — пологи приймає лікар, акушерка йому асистує. Акушерка готує руки для прийому пологів як до хірургічної операції, одягає стерильний халат.

У другому періоді пологів жінка виконує важку фізичну роботу, її сер­цево-судинна та дихальна системи працюють у режимі великого наван­таження, тому спостереження за роділлею повинно бути посилене. Вимірю­ють AT, пульс, стежать за характером пологової діяльності. Четвертим при­йомом Леопольда-Левицького визначають положення голівки щодо площин таза.

Серцебиття плода вислуховують після кожної потуги.

Стежать за станом виділень із пологових шляхів: кров’янисті виділення можуть свідчити про розрив шийки матки або тріщини пологових шляхів, початок передчасного відшарування плаценти.

З моменту врізування голівки акушерка повинна бути готова приймати пологи. З моменту прорізування голівки акушерка приступає до надання акушерської допомоги при головних передлежаннях — захисту промежини (рис. 9.20).

Мета захисту промежини:

• запобігти розриву промежини;

• обережно вивести плід з пологових шляхів, не травмувавши його.

Умови: голівка повинна просуватись повільно, поступово, найменшим своїм для даного передлежання обводом.

Захист промежини складається з ряду маніпуляцій, які проводять в пев­ній послідовності:

1. Попередження передчасного розгинання та швидкого просування голівки. Чим більш зігнута голівка плода, тим меншим обводом вона про­різується, тим менше розтягує промежину і тим менше сама стискається пологовим каналом. Акушерка розміщує ліву руку на лобку роділлі і долон­ною поверхнею пальців лівої руки під час потуги обережно притримує го­лівку плода, згинаючи її в бік промежини та не даючи їй швидко просуватись.

2. Виведення голівки зі статевої щілини поза потугою. В паузах між потугами акушерка розтягує вульварне кільце над голівкою. В момент початку нової потуги розтягування вульварного кільця припиняють і знову затримують швидке просування голівки та згинають її у бік промежини. Ці два моменти акушерської допомоги чергують до появи тім’яних горбів у виході з таза.

3.

Рис. 9.20. Захист промежини:

а) — запобігання передчасному розгинанню та швидкому просуванню голівки;

б) — зменшення напруження промежини;

в) — звільнення плечового пояса

4. Регулювання потуг. У момент розгинання голівки роділля не повинна тужитися, для цього акушерка просить її глибоко дихати відкритим ротом. Виключивши або значно послабивши потугу, акушерка лівою рукою захоп­лює голівку за тім’яні горби, піднімає її вгору, одночасно розгинаючи, а правою знімає м’які тканини з личка плода. Якщо при цьому необхідна потуга, роділлі пропонують потужитися з силою, що необхідна для обереж­ного виведення голівки.

Одразу після виведення голівки перевіряють, чи не обвилася пуповина навколо шийки плода. У випадку обвитгя петлю пуповини послаблюють і обережно знімають з шиї через голівку.

Після народження голівки проводять відсмоктування слизу з верхніх дихальних шляхів. Цей момент найкращий для проведення відсмоктування, оскільки грудна клітка плода ще перебуває у пологових шляхах матері і стискується ними, отже й слиз виходить у верхні дихальні шляхи. Щойно плід народиться, грудна клітка розправиться і слиз опиниться у трахеї і бронхах, звідки відсмоктати його важче.

5. Звільнення плечового пояса та народження тулуба плода. Після народження голівки роділлі пропонують потужитися. При цьому відбува­ється останній момент біомеханізму пологів — внутрішній поворот плечиків та зовнішній поворот голівки. Голівка обертається обличчям до правого (при першій позиції) або до лівого (при другій позиції) стегна матері. Акушерка захоплює голівку плода за скронево-щічні ділянки доло­нями обох рук і відтягує голівку донизу, поки під симфіз не підійде переднє плечико. Щойно фіксація переднього плечика відбудеться, лівою рукою захоплюють голівку у такий спосіб, аби її долоня знаходилася на нижній (задній) щоці плода. Піднімаючи цією рукою голівку угору, правою зніма­ють тканини промежини з заднього плечика плода, намагаючись не пошко­дити його ключиці та не завдати травми тканинам пологового каналу. Після звільнення плечового пояса вказівні пальці обох рук вводять з боку спинки під пахви плода і спрямовують його тулуб догори, що сприяє швидкому народженню.

Після народження тулуба плода другий період пологів можна вважати закінченим.

Рис. 9.21. Ознака відділення плаценти Шредера:

1 — матка до відділення плаценти;

2 —■ матка після відділення плаценти;

3 — матка після народження посліду