ВІРУСНІ ІНФЕКЦІЇ
Вірусний гепатит та вагітність
Серед екстрагенітальної патології важливе місце посідає вірусний гепатит (ВГ). Виділяють 5 нозологічних форм вірусних гепатитів — А, В, С, Д, Е.
Віруси, що викликають ці форми, різні, мають різні шляхи передачі, різні імунологічні критерії діагностики, але однакові клінічні ознаки. Залежно від шляхів передачі інфекції виділяють 2 групи гепатитів — ті, що передаються фекально-оральним шляхом, і ті, що передаються парентеральним шляхом (в тому числі статевим). До першої групи належать ВГА і ВГЕ, до другої ВГВ, ВГС, ВГД.Вірусний гепатит А є типовою кишковою інфекцією. Вірус А має один антиген, на який в організмі виробляються імуноглобуліни класу M і G, які є маркерами цього захворювання. JgM виявляють у гострому періоді, JgG переважає у періоді видужання. Розроблена вакцина проти ВГА, ефективність її близько 97%. У разі виникнення захворювання у вагітних, ризик передачі вірусу плоду незначний. Може бути інфікування під час пологів. Вагітність часто супроводжується невиношуванням (пізні викидні, перед-
часні пологи). При контакті вагітної з хворим на вірусний гепатит необхідно провести імунізацію ф-глобуліном — не пізніше 7 днів з дня контакту.
Вірусний гепатит E — також парентеральна форма вірусної інфекції, його гостра форма найбільш небезпечна для життя вагітних.
Захворювання поширене в країнах Південно-Східної Азії, Близького Сходу та Африки. Гепатит перебігає гостро і вже в перші 1-3 дні спостерігається тяжка інтоксикація, часто розвиваються печінкова кома, енцефалопатія.
Вірус передається грансплацентарно. Вагітність часто переривається пізніми викиднями, передчасними пологами. Плоди нерідко народжуються мертвими або вмирають в перші 3 місяці життя.
Клініка гепатиту може нагадувати важкий гестоз із печінково-нирковим ендометритом чи гострий гепатоз вагітних. Серологічна діагностика гепатиту лише розробляється, тому для диференціальної діагностики вирішальне значення мають епідеміологічні дані, а також порівняно низькі показники АлАТ при гестозах, порівняно з гепатитом.
Для профілактики інфікування персоналу пологи чи оперативні втручання слід проводити, використовуючи 2 пари рукавичок.
Гепатит В передається через кров, слину, сперму, виділення з піхви. Ризик інфікування вагітних зростає при повторних гінекологічних дослідженнях, огляді з допомогою дзеркал, численних інструментальних обстеженнях та взятті крові. Маркером гепатиту В є HbsAg. Трансплацентарна передача гепатиту В трапляється рідко, частіше інфікування плодів спостерігається під час пологів, іноді при вигодовуванні грудним молоком. Якщо новонароджений інфікується, то захворювання може перебігати без- симптомно (вірусоносійство), проте такі діти можуть бути джерелом інфікування інших дітей.
Доведено, що інфікування частіше спостерігається тоді, коли у матері виявляється поверхневий HbsAg, а при наявності HbcAg чи при їх відсутності інфікування не відбувається. Для виявлення гепатиту проводиться скри- нінг — визначається HbsAg. У разі наявності цього антигену новонародженому проводять вакцинацію — в перші 12 годин вводять імуноглобулін (0,5 мл), а потім триразово рекомбінантну вакцину. Жінкам із групи високого ризику зараження, але із від’ємним HbsAg з профілактичною метою вводять імуноглобулін.
Вірусний гепатит С. Небезпекою цього захворювання є те, що воно призводить до цирозу печінки, а збудник—один із важливих агентів гепато- карциноми. Вірус — із родини флавовірусів, у сироватці крові він зустрічається в надзвичайно малій концентрації, а імунна відповідь у вигляді утворених антитіл — слабка і пізня. Шляхи передачі вірусної інфекції — через кров, слину, сперму, виділення з вагіни та інші біологічні рідини.
Вагітні жінки належать до групи підвищеного ризику інфікування через необхідність проведення у них численних досліджень — гінекологічних обстежень з допомогою інструментів, взяття крові для аналізів і т.п.
Факторами ризику є також часта зміна статевих партнерів, велика кількість пологів у анамнезі, гемотрансфузії, введення наркотиків внутрішньовенно.
Антитіла до вірусу гепатиту C не визначаються протягом 15 тижнів після гострого захворювання, а у частини хворих навіть до року. Існує вертикальна передача вірусу, встановлено, що інфікується близько 6% плодів.Гепатити мають спільну симптоматику. Захворювання частіше розпочинається з астено-вегетативного синдрому — нездужання, порушення сну, вираженої втоми, помірної лихоманки. Привертає увагу диспептичний синдром — зниження апетиту, нудота, іноді блювання, важкість у епігастрії та правому підребер’ї. Розладів випорожнення немає. Через 1-2 тижні з’являється жовтяниця. За 1-2 дні до візуальної появи жовтяниці сеча набуває темного забарвлення, кал втрачає колір. Жовтяниця — дуже важливий симптом гепатиту, він з’являється тоді, коли рівень білірубіну перевищує норму в 2 рази. Збільшується печінка, особливо її ліва частка. Можливе збільшення селезінки. Клініка має бути підтверджена лабораторними даними: в крові типова лейкопенія з лімфомоноцитозом, гіпербілірубінемія (за рахунок прямої фракції), підвищення АлАТ (під час жовтяниці — більше, ніж у 5 разів), показника тимолової проби, зниження показника сулемової проби. В сечі з’являються жовчні пігменти. Слід пам’ятати про можливість стертих форм захворювання.
Перебіг вагітності та пологів. При вірусних гепатитах зростає частота передчасного переривання вагітності. Як пологи, так і аборт погіршують стан жінки і можуть призвести до розвитку печінкової недостатності, тому переривання вагітності не рекомендується.
Якщо виникає необхідність перервати вагітність, або жінка категорично на цьому наполягає, робити це слід у періоді реконвалесценції, навіть якщо він припадає на термін після 12 тижнів.
Пологи ведуть через природні пологові шляхи в ізоляторі обсерваційного відділення, виділяючи для роділлі всі інструменти, шприци та білизну разового використання. В пологах необхідно обов’язково проводити лікування внутрішньоутробної гіпоксії, в умовах якої постійно перебуває плід. До гемотрансфузїї можна вдаватися лише за наявності життєвих показань.
Грудне вигодовування не протипоказане.Значно зростає перинатальна смертність, особливо при ВГВ і ВГЕ. Гепатити, особливо ВГВ призводить до серйозних зсувів у імунній системі, тому частіше виникають гнійно-септичні захворювання.
Грип
Вірусне захворювання, що передається повітряно-крапельним шляхом.
Клініка. Для грипу характерне раптове підвищення температури, головний біль, пропасниця, загальне нездужання. Розвиваються катаральні ознаки — нежить, ларингіт, іноді катаральна ангіна. Форми перебігу — від легкої, яку людина може перенести на ногах, до важкої із серйозними наслідками. Серйозним ускладненням грипу є пневмонія. Грипозна інфекція в ранні терміни вагітності призводить до інфікування плодового яйця, його загибелі або до викидня. В пізні терміни вагітність переривається в половині випадків.
Пологи у хворих на грип ускладнюються слабкістю пологової діяльності, гіпоксією плода. В післяпологовому періоді нерідко виникають кровотечі. Ведуть пологи через природні пологові шляхи.
Діагноз грипу встановлюють на основі характерної клінічної картини, враховуючи епіданамнез, для підтвердження діагнозу використовують метод прямої та непрямої флюоресценції.
Лікування. Жінка повинна дотримуватись ліжкового режиму. Необхідно багато пити — відвари малини, липового цвіту. Застосовують ацетилсаліцилову кислоту, оксолінову мазь у ніс, симптоматичне лікування. У разі виникнення ускладнень призначають антибіотики та сульфаніламідні препарати. Доцільно призначати лікування, спрямоване на збереження вагітності. Пологи проводять у обсерваційному відділенні, їх ведуть через природні пологові шляхи, застосовуючи оксигенацію. Дітей, народжених від матерів, хворих на грип, не прикладають до грудей до повного одужання матері.
Краснуха
Вірусне захворювання, що передається повітряно-крапельним шляхом. Хворіють частіше діти, але нерідко захворювання трапляється і серед дорослих.
Клініка. Захворювання проявляється через 10-22 дні після зараження, з’являються ознаки катару верхніх дихальних шляхів, кон’юнктивіт.
Температура підвищується до субфебрильних цифр, і не знижується впродовж 1-3 днів. Через 1-3 дні від початку захворювання з’являються петехіальні висипання на обличчі та шиї, які зливаються і дуже швидко поширюються на все тіло. Через 3 дні висипання зникають. Характерна ознака — генера- лізована лімфаденопатія. Після перенесеного захворювання залишається стійкий імунітет.Діагностика. Діагноз краснухи встановлюють на основі характерної клінічної картини — наявності і черговості висипань. У разі епідемії крас-
нухи утруднень у діагностиці не виникає. Певну роль може відіграти виявлення вірусу у ротоглотці, випорожненнях, а також серологічні реакції.
Вплив краснухи на перебіг вагітності Вірус краснухи проникає через плаценту, володіє ембріотропністю і викликає значні зміни у плода, причому найбільші ураження припадають на ранні терміни вагітності. У ранні терміни може трапитись переривання вагітності. Якщо вагітність прогресує, то краснуха призводить до затримки внутрішьноутробного розвитку, гепато- спленомегалії, уроджених вад розвитку, мікрофтальмії, катаракти, глухоти.
Лікування. Краснуха належить до тих захворювань, при яких необхідно переривати вагітність, якщо інфекцію виявляють у перші 16 тижнів. Якщо краснуха виникає, коли вагітність у терміні понад 16 тижнів, жінок ізолюють і проводять лікування. Застосовують симптоматичні десенсибілізувальні засоби, аскорбінову кислоту. В більшості випадків достатньо ліжкового режиму, повноцінного харчування, вживання великої кількості рідини.
Розродження хворих проводять в ізоляторі обсерваційного відділення. Новонароджених також ізолюють.