Захворювання органів дихання і вагітність

Найпоширенішою патологією з боку дихальної системи у вагітних є бронхіти, пневмонії та бронхіальна астма. Для вирі­шення питання про прогноз вагітності необхідно враховувати характер і стадію захворювання дихальних шляхів, наявність гнійно-септичних ускладнень, стан функції зовнішнього ди­хання та газообміну у вагітної, прояви дихальної і серцевої не­достатності, стан плода.

8.5.1. Бронхіти

У вагітних частіше розвивається первинний бронхіт бакте­ріальної або вірусної етіології, який часто супроводжується ла­рингітом, астматичними станами. Бронхіти поділяють на гос­трі та хронічні. Факторами ризику виникнення бронхітів є пе­реохолодження, а також професійні шкідливі фактори.

Основні клінічні ознаки - нездужання, кашель, біль у гру­дях, погане відходження мокротиння (через набряк слизової оболонки бронхів, властивий періоду вагітності). Хронічні процеси перебігають тривало, з періодами загострень і ремісій.

Лікування проводять спільно з терапевтом. Зазвичай, вжи­вають тепле питво (чай із медом і лимоном, липовий чай), інга­ляції лужних розчинів, відвари трав (кореня алтея), мікстуру з термопсиса.

Ведення вагітності та пологів. Хронічні бронхіти не є протипоказанням до вагітності та пологів. Пологи у хворих із неускладненим бронхітом перебігають без ускладнень. При тяжкому перебігу захворювання та вираженій дихальній не­достатності необхідно скоротити II період пологів (епізіотомія, акушерські лещата). У післяпологовому періоді підвищується частота гнійно-септичних ускладнень.

8.5.2. Гостра пневмонія

Гостра пневмонія - гостре ексудативне (в основному ін­фекційної природи) запалення альвеол, проміжної тканини та судинної системи легень. У вагітних пневмонія перебігає більш тяжко у зв’язку із зменшенням дихальної поверхні легенів, ви­соким стоянням діафрагми, додатковим навантаженням на серцево-судинну систему.

Клініко-морфологічно розрізняють крупозну (дольову), вогнищеву (долькову) та інтерстиціальну пневмонію.

Клініка. Початок хвороби поступовий, у деяких випадках може бути гострим. Основні скарги: кашель із невеликою кіль­кістю мокротиння, підвищення температури тіла, загальна слабкість, головний біль. Визначаються помірне тахипное та тахікардія, притуплення перкуторного звуку над обмеженою ділянкою легенів, хрипи при аускультації легенів. При рентге­нологічному дослідженні виявляють вогнищеві інфільтративні затемнення. Проводять бактеріологічне дослідження мокро­тиння для визначення виду збудника та його чутливості до ан­тибактеріальних препаратів.

Лікування: антибактеріальна терапія (пеніциліни, цефало- спорини, макроліди) протягом 10-14 днів, бронхоспастичні препарати (еуфілін, теофедрин, сальбутамол), муколітичні та десенсибілізуючі препарати, при тяжкому перебігу захворю­вання - глюкокортикоїди. При виборі антибіотика керуються чутливістю мікрофлори. Показаний також масаж грудної клі­тки, дихальна гімнастика, оксигенотерапія.

Ведення вагітності та пологів. При появі ознак пневмонії незадовго до пологів треба, по можливості, відстрочити розви- ток пологової діяльності, тому що пологовий акт небезпечний для таких жінок у зв’язку із впливом токсико-інфекційних факторів на їх нервову і серцево-судинну системи. Виражена дихальна недостатність на тлі пневмонії під час пологів є пока­занням до скорочення другого періоду пологів (епізіотомія, ва- куум-екстракція плода, акушерські лещата).

8.5.3. Бронхіальна астма

Бронхіальна астма - хронічне запальне захворювання ди­хальних шляхів з алергійним компонентом, що супроводжу­ється явищами обструкції дихальних шляхів (унаслідок брон­хоспазму, гіперсекреції слизу і набряку слизової оболонки бронхів). Розрізняють неінфекційно-алергічну (атопічну) та змішану (аутоімунну, дисгормональну, нервово-психічну) фор­ми захворювання.

Вплив бронхіальної астми на перебіг вагітності і стан плода у більшості жінок несприятливий через частий розвиток уск­ладнень: невиношування вагітності, дистрес і затримка розвит­ку плода, внутрішньоутробне інфікування плода, преекламп- сія, аномалії пологової діяльності.

Клініка. Виділяють передастму (хронічний астмоїдний брон­хіт, хронічна пневмонія із бронхоспазмом), напади задухи, астма­тичний стан. За частотою виникення нападів і ступеня ефектив­ності лікування бронхіальну астму поділяють на легку, середню і тяжку Для бронхіальної астми характерний напад задухи: на­стирливий кашель, задишка експіраторного типу (затруднений видих), дихання шумне, свистяче, частота дихань різко зменшу­ється (до 10 і < за хвилину); виникає тахікардія, ціаноз шкірних покривів; закінчується напад виділенням в’язкого мокротиння.

Лікування. Вагітні, хворі на бронхіальну астму, повинні пере­бувати на обліку в терапевта жіночої консультації. Необхідно усунути фактори ризику загострення захворювання: переохо­лодження, алергени в побуті та їжі, професійні шкідливі фактори.

Для запобігання нападів задухи застосовують бронхолітичні препарати у вигляді інгаляцій і таблеток: ізадрин (1-2 вдихи через інгалятор) або алупент (астмопент) - по 0,02 г під язик. При легко­му нападі задухи одночасно призначають гаряче питво, гірчичники.

При більш тяжких нападах задухи лікування хворих з астма­тичним станом обов’язково проводять у стаціонарі: глюкокортико- їдні препарати, внутрішньовенно 10 мл 2,4% розчину еуфіліну, при серцевій недостатності додають корглікон, інгаляції кисню, при­значають антибіотики. У випадку недостатнього ефекта лікування вагітної проводять в умовах реанімаційного відділення.

Ведення вагітності та пологів. Бронхіальна астма не є протипоказанням до вагітності. Хворі продовжують базисну терапію, яку вони отримували до вагітності (кортикостероїди, пролонговані бронхолітики). Повторні напади задухи, астма­тичні стани і явища легенево-серцевої недостатності є показан­нями до дострокового розродження.

Пологи звичайно відбуваються через природні пологові шляхи. У пологах варто продовжувати бронхолітичну терапію. Тяжка дихальна і легенево-серцева недостатність є показанням для кесаревого розтину.

У III періоді пологів і післяпологовому періоді необхідно виключити застосування простагландинів та метилергометри- ну, які можуть викликати бронхоспазм.

8.6.