12.25, Мирний договір між Українською Народною Республікою з одної, а Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією і Туреччиною з другої сторони (9лютого1918р.)

Тому, що Український Народ в протягу сучасної світової війни проголосив себе незалежним і виразив бажання привернути мирний стан між Українською Народною Республікою і державами, що находяться у війні з Росією, постановили правительства Німеччини, Австро- Угорщини, Болгарії і Туреччини заключити мировий договір з правительством Української Народної Республіки; вони хотять цим вчинити перший крок до тривалого і для всіх сторін почесного світового миру, котрий не тільки має покласти кінець страхіттям війни, але також має вести до привернення дружніх відносин між народами на полі політичному, правному, господарському і умовому. B тій цілі до нав'язання мирових переговорів у Берестю Литовськім зібралися повновласники вищеозначених правительств, а саме:

За Правительство Української Народної Республіки Члени Української Центральної Ради: Пан Олександер Севрюк, Пан Микола Любинсь- кий і Пан Микола Левітський.

За Цісарсько-Німецьке Правительство державний секретар заграничного уряду, Цісарський Дійсний Тайний Радник Пан Ріхард фон Кільман.

За ц. і к. Спільне Австрійсько-Угорське Правительство Міністр Цісарськ. і Королівськ. Дому і справ заграничних Його Ц. і K. Апостольського Величества Тайний Радник Отокар граф Чернін....

За Королівсько-Болгарське Правительство президент міністрів Цан Д-р Василь Радославов, Посол Пан Андрій Тошев, Посол Пан Іван Стоянович, Військовий повновласник Пан полковник Петро Ганчев, Пан Д-р Теодор Анастасов.

За Цісарсько-Османське Правительство Й. В. Великий Візир Талат Паша, міністр справ заграничних Агмед Нессімі Бей, Й.В. Ібрагім Гаккі Паіпа, Генерал Кавалерії Агмед Іццет Паша.

I по предложению своїх повновластей, які признано добре і належно виставленими, згодилися на слідуючі постанови:

Стаття I.

Українська Народна Республіка з однієї і Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія і Туреччина з другої сторони заявляють, що воєнний стан між ними покінчєний. Сторони, які заключаютъ договір, вирішили жити взаємно в мирі і дружбі.

Стаття II.

1) Між Українською Народною Республікою з однієї і Австро-Угорщиною з другої сторони, оскільки ті дві держави граничитимуть з собою, будуть ті границі, які існували між Австро-Угорською Монархією і Росією перед вибухом війни.

2) Далі на північ ітиме границя Української Народної Республіки, починаючи від Тарнограда, загально по лінії Білгорай —Цебогшин — Kpac- ностав — Пугачів — Радин — Межирічче — Сарнаки — Мельник — Ви- соко-Литовськ — Каменець-Литовськ — Прушани — Вигоновське Озеро.

Подрібно установлюватиме границю мішана комісія після етнографічних відносин і з узглядненням бажань населення.

3) Ha випадок, якби Українська Народна Республіка мала граничити ще з якою іншою державою Почвірного Союзу, то щодо того застерігаються окремі умови.

Стаття III.

Опорожнювання занятих областей почнеться негайно по ратифікації цього мирового договору.

Спосіб переведення спорожнення і передачі спорожнених областей означуть повновласники інтересованих сторін.

Стаття IV.

Дипломатичні і конзулярні зносини між сторонами, що заключаютъ договір, почнуться зараз по ратифікації мирового договору. Для можливо найбільшого допущення конзулів обох сторін застерігаються окремі умови.

Стаття V.

Сторони, що заключають договір, зрікаються взаємно зворотуїх воєнних коштів, тобто державних видатків на провадження війни, як також звороту їх воєнних шкід, то є тих шкід, які повстали для них і їх горожан у воєнних областях через військові зарядження з включенням всіх реквізицій, зроблених у ворожому краю.

Стаття VI.

Воєнні полонені з обох сторін будуть відпущені до дому, хіба би вони схотіли за згодою держави, в котрій вони перебувають, залишитися в її областях або удатися до іншого краю.

Питання, що з тим стоять у зв'язку, позлагоджуються в окремих договорах, передбачених в VIII статті.

Стаття VII.

(Подається у вільному викладі)

Ця стаття регулює економічні зв'язки України з Центральними державами, зокрема, визначає курс української валюти по відношенню до німецької марки та австрійської крони, митні тарифи тощо.

Стаття VIII.

Привернення публічних і приватних правних зносин, вимога воєнних полонених і цивільних інтернованих, справа амнестії, як також справа поступовання з торговельними кораблями, що попали у власть противника, управильниться з Українською Народною Республікою в поодиноких договорах, котрі становлять щодо суті складову часть нинішнього мирового договору і по змозі рівночасно з ним вступають у силу.

Стаття IX.

Умови, прийняті в оцьому мировому договорі, творять неподільну цілість.

Стаття X.

При толкуванні цього договору для зносин між Україною і Німеччиною є міродайним український і німецький текст, для зносин між Україною і Австро-Угорщиною український, німецький і угорський текст, для зносин між Україною і Болгарією український і болгарський текст, адля зносин між Україною і Туреччиною український і турецький текст.

Кінцеві постанови.

Нинішній мировий договір буде ратифікований. Ратифікаційні грамоти мають бути обміняні якомога скоріше у Відні.

Мировий договір стає правосильним по його ратифікації, оскільки в ньому нічого іншого не поставлено.

Ha доказ того повновласники цей договір підписали і свої печаті приложили.

Зладжено в п'яти первописях

в БерестюАитовськім 9 лютого 1918 року.

Копиленко O.A. «Сто лнів» Центральної Рали. — K., J992.—C. 190—193.

B справі державного герба України Мала Рада ухвалила: Гербом Української Народньої Республіки приймається знак Київської Держави часів Володимира Святого.

3 первотвором протоколу згідно:

Тов. голови Української Центральної Ради M. Шраг Секретарь Центральної Ради Я. Левченко

Ствердив: в.о. Генерального Писаря I. Мірний

Вісник Роди Народніх Міністрів Української НародньоїРеспубліки. — 1918. —№ 15. — С. 1.

12.27.

<< | >>
Источник: A. C. Чайковський (кер.), О. Л. Копиленко, В. M. Кривоніс, В. В. Свистунов, Г. I. Трофанчук. Хрестоматія з історії держави і права України: Навч. посіб. / Упоряд.: A. C. Чайковський (кер.), О. Л. Копиленко, В. M. Кривоніс, В. В. Свистунов, Г. I. Трофанчук. — K.,2003. - 656 c.. 2003

Еще по теме 12.25, Мирний договір між Українською Народною Республікою з одної, а Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією і Туреччиною з другої сторони (9лютого1918р.):

  1. Державність часів Української революції (1917 – 1921 рр.):
  2. 2.3. Збагачення державницьких традицій у добу Української революції (1917 – 1921 рр.)
  3. 3.3. Національно-правові засади державних утворень періоду Української революції 1917 – 1921рр.
  4. 5.3. Судочинство в умовах Української революції
  5. Утворення і політична діяльність Центральної Ради. Проголошення Української Народної Республіки (УНР)
  6. 1. РОЗПАД РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ТА ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ
  7. 3. ЗАКОНОДАВЧА ДІЯЛЬНІСТЬ ЗУНР. ЗЛУКА УНР І ЗУНР
  8. 12.25, Мирний договір між Українською Народною Республікою з одної, а Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією і Туреччиною з другої сторони (9лютого1918р.)
  9. Конституція Української Народної Республіки (Статут про державний устрій, права і вольності УНР) (29 квітня 1918 p.)
  10. Декларація Української Директорії (1918)