20,Коефіцієнт капіталізації: змістова характеристика та методи розрахунку.

Коефіцієнт капіталізації уможливлює переведення чистих потоків капіталу від використання об’єкта у його вартість. Суть коефіцієнта капіталізації полягає в поєднанні двох економічних процесів- отримання доходу на капітал та відшкодування капіталу інвестора-власника.

Залежно від бази визначення норми (ставки) відшкодування капіталу поділяють на норми доходу, норми грошових потоків, норми відшкодування та норми прибутковості.

Відповідно до цього заведено розрізняти такі види коефіцієнтів капіталізації: загальний, власного капіталу, позикового капіталу, залежно від об’єкта оцінки.

Методи визначення коефіцієнта капіталізації:

Метод за ставкою дисконту

Метод зіставного продажу

Метод сумування (прямолінійне відшкодування капіталу, повернення капіталу за фактором фонду відшкодування тощо.)

Метод вирахування

Метод пов’язаних інвестицій

Метод фінансових показників схожих підприємств

Метод ринкового мультиплікатора

Метод внутрішньої ставки доходності.

Метод за ставкою дисконту. У разі встановлення коеф.капітал. на рівні ставки дисконту передбачається, що грошові потоки під-ва постійні та необмежені в часі. Тоді коеф. Капітал. Прирівнюється до ставки дисконту з міркуванням, що дисконт вже враховує всі види ризиків проекту, адекватно оцінює темпи знецінення грошей.

Метод зіставного продажу є найшвидшим і найпростішим, а тому найпоширенішим. Він базується на інформації про аналогічні об’єкти та досягнуту корисність їх використання, яка доступна на ринку.

Метод ринкового мультиплікатора визначає ставку капітал. Виходячи із співвідношення ринкової вартості майна під-ва (акцій) і розміру річного чистого доходу від його господарського використання.