Основні стадії політичного прогнозу.

Процес розроблення політичного прогнозу можна розділити на такі основні стадії:

1. Структурний аналіз відповідної політичної системи.

2. Вибір основних чинників та елементів даної системи, а також визначення їхньої ролі й значущості в кількісному значенні.

3. На основі дослідження статистичних даних, які характеризують дію цих чинників у різні періоди в минулому й сьогодні, виявлення основних тенденцій («траєкторій») розвитку досліджуваних політичних процесів.

4. Екстраполяція цих тенденцій на майбутнє.

5. Синтез цих майбутніх «траєкторій» в їхній взаємодії в рамках моделі даної політичної системи.

6. Інтеграція прогнозів основних напрямів процесів у різних сферах суспільних відносин - економічних, політичних, правових, ідеологічних та ін.

7. Розроблення на цій основі комплексного прогнозу розвитку різних рівнів, а також окремих прогнозів, які характеризують розвиток окремих частин цих систем і процесів.

8. Безперервне коригування політичного прогнозу в зв’язку з появою і дією нових, не врахованих раніше чинників на всіх рівнях політичних систем.

9. Політичне прогнозування, поряд з плануванням, програмуванням і проектуванням є формою конкретизації наукового передбачення; воно не допускає директивного розв’язання проблем сучасного і майбутнього. Прогностичний підхід ставить завдання: виявити можливі або бажані варіанти розвитку об’єкта для наступної оптимізації планів, програм і проектів. Сучасне прогнозування здійснює побудову поля, шкали та спектра можливостей і запроваджує розподіл на ньому функцій вірогідності в разі пошукового (розвідувального) прогнозу або оцінної функції в разі нормативного прогнозу. Прогноз (висловлювання про майбутній розвиток об’єкта, процесу чи явища в певний проміжок часу) дає змогу виявити всі можливі варіанти розвитку й розв’язання різних проблем майбутнього, його взаємовиключні варіанти, стихійні й свідомі процеси, визначити їхні часові та просторові параметри.

Політичне прогнозування виконує певні функції, зокрема, соціально-гносеологічну, функцію розвитку, евристичну, інтегративну, запобіжну, інтенсифікативну, нормативну, комунікативну й орієнтовну. Найважливішою функцією політичного прогнозування є те, що воно дає розуміння історичної перспективи, допомагає визначити напрям соціально-економічного й політичного розвитку на тривалий час, правильно орієнтуватись у міжнародних подіях і тим самим служить для вироблення обґрунтованої стратегії і тактики.

Нині в Україні є кілька дослідницьких груп, секторів і відділів різних установ, які займаються розробленням економічних, політичних та інших прогнозів. Це - Інститут міжнародних відносин Київського університету ім. Тараса Шевченка, Інститут соціології НАН України, Національний інститут стратегічних досліджень та ін.