Метод історичної аналогії.
Аналогія передбачає порівняння в думках двох або більше політичних явищ, процесів з метою вивчити суттєві риси одного з них на прикладах інших. Сьогодні, наприклад, вчені, аналізуючи події в Російській Федерації, нерідко звертаються до досвіду колишньої Югославії.
У практиці політичної діяльності цей метод є досить ефективним у тих випадках, коли прогноз будується на основі пізнання законів функціонування соціально-політичних систем у звичайних для них умовах.Необхідно зазначити, що жоден із розглянутих методів не може забезпечити високої надійності прогнозу. Тому на практиці зазвичай звертаються до комбінованих, комплексних методів. Такий підхід дає змогу усунути вади окремих методів і гарантувати більшу точність і надійність прогнозів. Типова методика побудови комплексного прогнозу складається з таких стандартних операцій: попередня орієнтація; розроблення вихідного (базового) прогнозу; розроблення пошукового прогнозу; розроблення нормативного прогнозу; контрольна перевірка точності й надійності прогнозу; формулювання рекомендацій для оптимального планування, проектування й керування.
У політичному прогнозуванні (як і в будь-якому науковому пізнанні) велику роль відіграє інтуїція, під якою розуміється спроможність угадувати ціле до того, як буде одержано всі частини цього цілого; здатність охоплювати в уяві найтиповіше, що є істотним ще до одержання результатів дослідження його.
При розробленні політичного прогнозу і пов’язаного з ним планування політичної діяльності держави, партії й соціальної групи велике значення має безперервне коригування раніше розроблених прогнозів, постійне внесення до них змін і доповнень відповідно до розвитку і зміни об’єктивної політичної ситуації, відкидання старих, невиправданих варіантів і виявлення нових тенденцій розвитку.